Постанова
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 161/15027/21
провадження № 61-3468св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,
відповідачі: Луцька міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Декстон Р",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 грудня 2021 року у складі судді Крупінської С. С. та постанову Волинського апеляційного суду від 02 березня 2022 року у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Луцької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Декстон Р" (далі - ТОВ "Декстон Р") про скасування рішення Луцької міської ради, припинення права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та його реєстрацію.
Позовна заява мотивована тим, що з грудня 2012 року ОСОБА_2 є власником будівлі цеху вичинки площею 150,6 кв. м у АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 з листопада 2014 року є власником павільйону НОМЕР_1 загальною площею 117,6 кв. м за тією самою адресою.
Рішенням Луцької міської ради від 24 червня 2020 року № 84/9 було надано дозвіл ТОВ "Декстон Р" на відновлення меж земельної ділянки комунальної власності на АДРЕСА_1 .
Позивачі вважали, що дане рішення порушує їхні права, оскільки спірна земельна ділянка відповідно до державного акту на право постійного користування землею для обслуговування адміністративних та господарських споруд надавалася державному підприємству (далі - ДП) хімчистки та пральних послуг.
У зв`язку з припиненням діяльності ДП хімчистки та пральних послуг, якому був виданий державний акт на право постійного користування землею, навіть в процесі реорганізації ПРАТ "Декстон" в ТОВ "Декстон Р", останнє, відповідно до статті 92 ЗК України не набуло права постійного користування земельною ділянкою площею 1,1200 га на АДРЕСА_1 .
Тобто в результаті реорганізації юридичної особи відбувається її припинення, а оскільки земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування землею до юридичної особи, яка утворилася в процесі реорганізації, це право припиняється з моменту припинення юридичної особи, а правонаступник його не набуває.
Позивачі зазначали, що на спірній земельні ділянці розміщені належні їм об`єкти нерухомості. Отже, до них повинно перейти право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, в обсязі та на умовах встановлених для попереднього землекористувача. Приймаючи рішення від 24 червня 2020 року, Луцька міська рада порушила їхнє право на отримання у власність земельної ділянки, на якій розміщені об`єкти нерухомості, що їм належать.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили суд:
- скасувати рішення Луцької міської ради № 84/9 від 24 червня 2020 року про надання згоди ТОВ "Декстон Р" на відновлення меж земельної ділянки комунальної власності на АДРЕСА_1 площею 1,1200 га; - припинити ТОВ "Декстон Р" право постійного користування земельною ділянкою відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ВЛ № 000409, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 29 листопада 1995 року за № 92;
- визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ВЛ № 000409, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 29 листопада 1995 року за № 92 та реєстрацію у поземельних книгах і Державному земельному кадастрі України земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:22:157:0025 за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна земельна ділянка є власністю Луцької міської ради, рішення від 24 червня 2020 року за № 84/9 прийнято в межах повноважень ради та у спосіб, передбачений законодавством.
Районний суд вважав, що позовні вимоги про припинення за ТОВ "Декстон Р" права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним державного акту серії ІІ-ВЛ №000409 від 29 листопада 1995 року за № 92 та його реєстрацію не підлягають задоволенню, оскільки на підставі рішення Луцької міської ради від 24 червня 2020 року за № 84/9 було внесено до державного земельного кадастру України земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:22:157:0025 за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому оспорюваним рішенням Луцької міської ради не заперечується право власності позивачів на належне їм нерухоме майно в АДРЕСА_1 .
Право позивачів на закріплення за об`єктами нерухомості земельних ділянок для їх обслуговування не заперечується ТОВ "Декстон Р", у постійному користуванні якого є вся земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1,1200 га.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 02 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, подану в їх інтересах представником ОСОБА_3, залишено без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 грудня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачами не наведено підстав та не надано належних доказів для визнання протиправним та скасування рішення Луцької міської ради від 24 червня 2020 року № 84/9, припинення права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та його реєстрацію, які є предметом оскарження.
При набутті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у власність об`єктів нерухомого майна на АДРЕСА_1 не вирішувалося питання щодо земельних ділянок, на яких розміщені вказані об`єкти. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, на якій правовій підставі належала земельна ділянка попереднім власникам об`єктів нерухомості, придбаних позивачами.
Позивачі не позбавлені можливості, звернувшись до власника та користувача земельної ділянки на АДРЕСА_1, вирішити питання щодо земельної ділянки, необхідної для обслуговування об`єктів нерухомого майна власниками якого вони є.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 грудня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 02 березня 2022 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що ТОВ "Декстон Р" на підставі положень статті 92 ЗК України автоматично не набуло права постійного користування землею.
Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував пункт 6 Положення "Про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118, вказавши, що "у разі реорганізації юридичної особи майно, права та обов`язки переходять до правонаступника. До реорганізації не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи", оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2011 року № 40 внесено зміни до пункту 6 зазначеного Положення, який станом на час розгляду справи не містить право переходу до правонаступника майна, прав та обов`язків реорганізованої юридичної особи та незастосування до реорганізації норм законодавства щодо припинення юридичної особи.
Крім того, суд апеляційної інстанції проігнорував доводи апеляційної скарги про істотну відмінність організаційно-правової форми ДП хімчистки та пральних послуг від ВАТ "Декстон", ПрАТ "Декстон", ТОВ "Декстон Р".
Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 916/1776/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 918/194/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року Луцька міська рада подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, відтак, оскаржувані судові рішення скасуванню не підлягають.
Зазначає, що ТОВ "Декстон Р" є правонаступником ДП хімчистки та пральних послуг.
Рішення Луцької міської ради № 84/9 від 24 червня 2020 року не є підставою для виникнення, зміни або припинення будь-яких цивільних прав, а є лише складовою частиною технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Приймаючи оскаржуване рішення, Луцька міська рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Посилається на те, що рішення Луцької міської ради № 84/9 від 24 червня 2020 року є індивідуальним актом, яке вичерпало свою дію фактом його виконання.
Безпідставними вважає доводи ОСОБА_2 про те, що у зв`язку з припиненням діяльності ДП хімчистки та пральних послуг, якому був виданий державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою, ТОВ "Декстон Р" відповідно до статті 92 ЗК України не набуло права постійного користування земельною ділянкою.
У червні 2022 року ТОВ "Декстон Р" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому зазначило, що судами попередніх інстанцій надано правильну оцінку всім обставинам справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, отже, у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
Зазначає, що необхідність отримання оскаржуваного рішення Луцької міської ради полягало у тому, щоб отримати кадастровий номер земельної ділянки. При цьому вказує, що є правонаступником ДП хімчистки та пральних послуг.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 липня 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Головним управлінням статистики у Волинській області надано відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі -ЄДРПОУ), відповідно до яких ДП хімчистки та пральних послуг зареєстровано 04 вересня 1992 року виконкомом Луцької міської ради (№ 247-р 915) ідентифікаційний код 13353154.
Згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ВЛ № 000409 від 29 листопада 1995 року на підставі рішення Луцької міської ради народних депутатів від 16 листопада 1995 року № 7/6 ДП хімчистки та пральних послуг було надано в постійне користування 1,9200 га землі для обслуговування адміністративних та господарських споруд в АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 44-45).
Відповідно до договору дарування від 09 грудня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ходачинським Р. О., ОСОБА_4 передав безоплатно у власність ОСОБА_2 Ѕ частку частини будівлі цеху вичинки площею 150,6 кв. м, що знаходиться у АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 17-18).
Згідно із договором дарування від 18 грудня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ходачинським Р. О., ОСОБА_5 передав безоплатно у власність ОСОБА_2 Ѕ частку частини будівлі цеху вичинки площею 150,6 кв. м, що знаходиться у АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 19).
Відповідно до свідоцтва від 13 листопада 2014 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Луцької державної нотаріальної контори Волинської області, ОСОБА_1 належить на праві власності приміщення павільйону НОМЕР_1 (літер НОМЕР_1 загальною площею 117,6 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 41).
У результаті реорганізації ДП хімчистки та пральних послуг шляхом перетворення (перереєстрації) станом на 06 лютого 2019 року в державному реєстрі юридичних осіб зареєстровано ТОВ "Декстон Р" зі збереженням ідентифікаційного коду.
Рішенням Луцької міської ради № 84/9 від 24 червня 2020 року надано ТОВ "Декстон Р" згоду на відновлення меж земельної ділянки комунальної власності на АДРЕСА_1, площею 1,1200 га, яка перебуває в постійному користуванні для обслуговування адміністративних та господарських споруд, відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ВЛ № 000409, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 29 листопада 1995 року № 92 (том 1, а. с. 42).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Справа, що є предметом касаційного перегляду, стосується питання застосування норм статей 92, 141 ЗК України у правовідносинах щодо переходу права постійного користування від однієї юридичної особи до іншої шляхом правонаступництва (у тому числі в разі зміни організаційно-правової форми та форми власності).
Згідно із частинами першою, другою статті 7 ЗК України 1990 року користування землею може бути постійним або тимчасовим.
Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.
Статтею 92 ЗК України 2001 року визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації;
в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";
ґ) заклади освіти незалежно від форми власності;
д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
е) оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі;
є) господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", а також господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".