Постанова
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 638/17404/19
провадження № 61-13977св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2021 року, ухваленеу складі судді Цвіри Д. М., та постанову Харківського апеляційного суду від 07 липня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлаки І. В., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року керівник Харківської місцевої прокуратури № 1
в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду
з позовом до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним, визнання спадщини відумерлою та передачу її у власність територіальної громади.
Позовна заява мотивована тим, що Харківською міською прокуратурою № 1 здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220480001918 від 15 травня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною четвертою статті 187, пункту 6 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України), за фактом насильницької смерті ОСОБА_2 .
Під час досудового розслідування встановлено, що невідомі особи незаконно заволоділи паспортом громадянки України потерпілої
ОСОБА_2 та її правовстановлюючими документами на житлову квартиру АДРЕСА_1 та в подальшому незаконно, використовуючи зазначені документи та діючи від імені ОСОБА_2, заволоділи квартирою.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 07 липня 2018 року № 496 ОСОБА_2 продала ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поддубною Ю. В. посвідчено вказаний договір та прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_1, індексний номер: 42028181 від 12 липня 2018 року.
Проте, згідно з актовим записом про смерть № 7799 від 19 травня 2018 року, датою смерті ОСОБА_2 є ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, 07 липня 2018 року, на момент вчинення правочину, а саме, здійснення купівлі-продажу квартири, продавець ОСОБА_2 вже була померлою.
Таким чином, правочин, вчинений від імені ОСОБА_2 вже після її смерті,
є недійсним. Після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_3 . Інших заяв про прийняття/відмову від спадщини не надходило, документів на підтвердження підстав для закликання до спадкування у заявника
у заведеній спадковій справі немає. Свідоцтва про право на спадщину не видавались.
Таким чином, спірний об`єкт нерухомості підлягає визнанню відумерлою спадщиною та передачі його у власність територіальної громади м. Харкова.
У разі, якби право власності на спірну квартиру не було протиправно набуто ОСОБА_1, територіальна громада м. Харкова могла б претендувати на вказану квартиру в порядку, передбаченому статтею 1277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Спірний правочин та прийняте на його підставі рішення про державну реєстрацію речових прав порушує інтереси держави в особі територіальної громади м. Харкова, оскільки унеможливлює набуття територіальною громадою права власності на спадкове майно. Разом з тим, Харківською міською радою жодних заходів реагування щодо визнання недійсним правочину з цим об`єктом не вживались. Місцевою прокуратурою попередньо повідомлено Харківську міську раду про представництво інтересів держави в її особі при зверненні із позовною заявою до суду.
З урахуванням зазначеного, керівник Харківської місцевої прокуратури № 1
в інтересах держави в особі Харківської міської ради просив суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 07 липня 2018 року № 496, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поддубною Ю. В.;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1, набутого на підставі договору купівлі-продажу № 496 від 07 липня 2018 року, індексний номер рішення 42028181 від 12 липня 2018 року, номер запису про право власності 27012427;
- визнати спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлої
ІНФОРМАЦІЯ_1, відумерлою, та передати її у власність територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 лютого
2021 року позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 1
в інтересах держави в особі Харківської міської ради залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив
з того, що прокурор не надав суду достатніх доказів, які б свідчили про необхідність захисту інтересів держави у даній справі саме прокурором,
а також не обґрунтував підстави звернення до суду від імені суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 07 липня 2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено, заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова
від 15 лютого 2021 року скасовано.
Позов Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 07 липня 2018 року
№ 496, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поддубною Ю. В.
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1, набутого на підставі договору купівлі-продажу № 496 від 07 липня 2018 року, індексний номер рішення 42028181 від 12 липня 2018 року, номер запису про право власності 27012427.
Визнано спадщину у вигляді квартири
АДРЕСА_1, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, відумерлою.
У задоволенні позову в частині передачі відумерлої спадщини у власність територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, враховуючи нездійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах, не звернення до суду із відповідним самостійним позовом, виходив із того, що прокурор мав право звернутися до суду з цим позовом.
Установивши, що спірний договір купівлі-продажу був укладений від імені особи, яка вже померла, без вирішення питання щодо можливого спадкування чи визнання цієї спадщини відумерлою з наступним її набуттям у власність територіальної громади, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відчуження спірної квартири за спірним договором відбувалося з порушенням публічного порядку, та було об`єктивно спрямоване на незаконне заволодіння спадковим майном, що не відповідає інтересам держави і суспільства, які полягають у дотриманні законного порядку вирішенні такого питання, а тому відповідно до статті 228 ЦК України договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійсним.
Також апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірну квартиру, набуту на підставі недійсного договору купівлі-продажу, а також - для визнання спадщини у вигляді спірної квартири, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, відумерлою.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині передачі відумерлої спадщини у власність територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у даному випадку внаслідок визнання судом спадщини відумерлою право власності у територіальної громади без ухвалення відповідного рішення органом місцевого самоврядування не виникає, а тому вимога про витребування майна на її користь є безпідставною. Оскільки Харківська міська рада не набула права власності на спадщину, а тому положення статті 388 ЦК України щодо витребування майна, яке відчужене на підставі недійсного правочину, не підлягають застосуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
17 серпня 2021 року Харківська міська рада засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 липня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судами матеріального права та норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення
в частині відмови у задоволенні позовних вимог про передачу відумерлої спадщини у комунальну власність територіальної громади м. Харкова та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги. В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржуються, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права при вирішені питання про передачу відумерлої спадщини у власність територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради.
Заявник вказував, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що передача відумерлої спадщини у комунальну власність здійснюється лише на підставі рішення органу місцевого самоврядування, а не рішення суду, суперечить вимогам статті 388 ЦПК України та статті 1277 ЦК України.
При цьому, посилаючись на те, що Харківська міська рада не набула права власності на спадщину, а тому положення статті 388 ЦК України щодо витребування майна, яке відчужене на підставі недійсного правочину, не підлягають застосуванню, суд апеляційної інстанції не врахував, що позовна вимога про витребування спірної квартири із чужого незаконного володіння не заявлялася.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові 20 травня 2020 року у справі № 522/11473/15-ц (провадження № 61-47178св18).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 грудня 2009 року, виданим державним нотаріусом Шостої Харківської нотаріальної контори Лучкіною І. М., зареєстрованим в реєстрі за № 5-7637, ОСОБА_2 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 .
Згідно з витягом № 25001859 від 11 січня 2010 року, виданим Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 грудня
2009 року, зареєстрованого у реєстрі за № 5-7637, ОСОБА_2 була єдиним власником квартири АДРЕСА_1 .
07 липня 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поддубною Ю. В. посвідчено договір купівлі-продажу, зареєстрований у реєстрі за номером № 496, згідно з яким
ОСОБА_2 продала ОСОБА_1 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 за 182 300,00 грн.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 187718813 від 06 листопада 2019 року, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, підставою є договір купівлі-продажу № 496, укладений 07 липня 2018 року, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поддубна Ю. В.
Відповідно до актового запису про смерть № 7799, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з листом Сьомої Харківської міської нотаріальної контори за
№ 2124/01-16 від 08 серпня 2019 року, після смерті померлої
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведено спадкову справу № 628/2018.
02 жовтня 2018 року ОСОБА_3 подав заяву про прийняття спадщини. Інших заяв про прийняття/відмову від спадщини не надходило, документів на підтвердження підстав для закликання до спадкування у заявника
у заведеній спадковій справі немає. Свідоцтва про право на спадщину не видавались.
Мотивувальна частина