Постанова
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 308/9100/19
провадження № 61-16914св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
заявник (боржник) - фізична особа - підприємець ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження: державний виконавець Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба", Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" та ОСОБА_2 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Собослоя Г. Г., Бисаги Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У серпні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), від імені якого діє адвокат Гук О. О., звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі державний виконавець), заінтересовані особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" (далі - ТОВ "Приватна експертна служба"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон" (далі - ТОВ "Еталон").
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2019 року скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1, подану адвокатом Гук О. О., задоволено частково.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2019 року скасовано, провадження за скаргою закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Роз`яснено ФОП ОСОБА_1, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
17лютого 2020 року ТОВ "Еталон" звернулося до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.
Заява мотивована тим, що ТОВ "Еталон" понесло витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 4 122,50 грн, а під час розгляду скарги у суді першої інстанції ТОВ "Еталон" понесло витрати на правничу допомогу в розмірі 4 352,08 грн, а тому просило стягнути з ФОП ОСОБА_1 загальну суму витрат на правничу допомогу в розмірі 8 474,58 грн.
19лютого 2020 року ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат.
На обгрунтування заяви зазначав, що внаслідок подання ФОП ОСОБА_1 апеляційної скарги він поніс витрати на правову допомогу у розмірі 18 520,00 грн, а тому просив відшкодувати йому зазначені витрати.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у задоволенні заяв ТОВ "Еталон" та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат на правничу допомогу відмовлено.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що відповідно до статті452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову у задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. Однак, у цій справі за результатом апеляційного розгляду провадження за скаргою було закрито і судом не ухвалювалось судове рішення про відмову у задоволенні скарги, тому відсутні правові підстави для покладення судових витрат на ФОП ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року касаційні скарги ТОВ "Еталон" та ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що апеляційний суд помилково керувався положеннями статті 452 ЦПК України, що не регулює питання компенсації судових витрат у разі закриття провадження, та не застосував загальні положення цивільного процесуального законодавства, зокрема статтю 142 ЦПК України, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для покладення судових витрат на ФОП ОСОБА_1 .
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у задоволенні заяв ТОВ "Еталон" та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат на правничу допомогу відмовлено.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Зазначене кореспондується з положеннями статті 44 ЦПК України, за змістом якої учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальним правами не допускається. Системний аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що необґрунтовані дії заявника (боржника), як підстава для компенсації здійснених заінтересованими особами витрат, пов`язаних з розглядом справи, повинні передбачати наявність свідомих недобросовісних дій ФОП ОСОБА_1, які б давали змогу стверджувати про зловживання ним своїми процесуальними правами. ТОВ "Еталон" та ОСОБА_2 не довели того, які саме необґрунтовані (неправильні, недобросовісні) дії ФОП ОСОБА_1 були ним здійсненні при зверненні до суду, під час розгляду справи та в чому вони виражені, а саме: чи діяв він недобросовісно і пред`явив необґрунтовану скаргу; чи протидіяв правильному і швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний скаржник мав на меті протиправну мету - ущемлення прав й інтересів зацікавлених осіб; чи були його дії умисні та який ступінь його вини і чим це підтверджується тощо. Подібні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18.
Саме по собі звернення ФОП ОСОБА_1 до суду зі скаргою у порядку, регламентованому розділом VII"Судовий контроль за виконанням судових рішень" ЦПК України, провадження у справі за якою апеляційним судом закрито у зв`язку з порушенням правил юрисдикції, а також оскарження заявником в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні поданої ним скарги, не може свідчити про необґрунтовані (недобросовісні) його дії, які б слугували підставою для застосування частини п`ятої статті 142 ЦПК України щодо відшкодування заінтересованим особам судових витрат.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Еталон" на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року, у якій заявник просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 жовтня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д., Гулько Б. І.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року заяви про самовідвід суддів Верховного Суду: Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., Гулька Б. І. задоволено. Касаційну скаргу ТОВ "Еталон" на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року передано на повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 жовтня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві Воробйовій І. А., судді, які входять до складу колегії: Хопта С. Ф., Погрібний С. О.
27 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року, у якій заявник просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 жовтня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві Воробйовій І. А., судді, які входять до складу колегії: Хопта С. Ф., Погрібний С. О.
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2021 року заяву про самовідвід судді Воробйової І. А. задоволено. Касаційні скарги ТОВ "Еталон" та ОСОБА_2 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року передано на повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 жовтня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві Усику Г. І., судді, які входять до складу колегії: Хопта С. Ф., Погрібний С. О.
Ухвалами Верховного Суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргами ТОВ "Еталон" та ОСОБА_2 , витребувано матеріали справи.
Касаційна скарга ТОВ "Еталон" мотивована тим, що апеляційний суду в порушення положень статті 142 ЦПК України неправомірно відмовив товариству в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, чим позбавив його права на компенсацію понесених ним витрат на правничу допомогу.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо недоведеності необґрунтованих (недобросовісних) дій ФОП ОСОБА_1 при зверненні до суду зі скаргою, зокрема, не урахував, що:
-звернення до суду зі скаргою ініціював саме заявник (боржник), який у добровільному порядку не виконав рішення суду і ухиляється від його примусового виконання з квітня 2015 року, у тому числі шляхом звернення до суду з численними скаргами (справи № 910/2332/15-г, № 308/9100/19, № 308/9198/19) та двома позовами (справа № 308/10824/15-ц, № 308/10149/19), жоден з яких судом не було задоволено;
- представник ФОП ОСОБА_1 - адвокат Гук О. О. неодноразово зверталася до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи, що дає обґрунтовані підстави вважати, що метою таких клопотань було затягування судового розгляду, заявник (боржник) не направив заперечення (відповідь) на відзив ТОВ "Еталон" та не з`являвся в судові засідання, що свідчить про відсутність реального інтересу до вирішення справи і нехтування своїми процесуальними обов`язками.
Зазначені дії заявника (боржника) були спрямовані на перешкоджання виконанню рішення суду, а тому не можуть вважатися неумисними, оскільки за умови відсутності таких дій з боку боржника, виконавче провадження могло бути закінчено фактичним виконанням рішення суду значно раніше.
Ураховані апеляційним судом висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц та від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18, не є застосовними до спірних правовідносин, оскільки стосуються випадку залишення судом позову без розгляду у зв`язку з волевиявленням самого позивача або у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання, тоді як у справі, що переглядається провадження у справі закрито з підстав порушення правил юрисдикції.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що саме ним як заінтересованою особою мало бути доведено необґрунтованість (недобросовісність) дій заявника (боржника) при зверненні до суду зі скаргою. Так, у постанові від 15 вересня 2021 року у справі №902/136/21 Верховний Суд зробив висновок, що у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. При цьому відповідною нормою не вимагається наявність у позивача протиправної мети при вчиненні таких дій або наявність умислу на вчинення протиправних дій. Зазначена норма наділяє відповідача відповідним правом за умови, якщо закриття провадження або залишення позову без розгляду стало наслідком необґрунтованих дій позивача, тобто таких дій, які призвели до відповідного результату - залишення позову без розгляду.
Апеляційний суд не врахував, що з метою захисту своїх прав, він змушений був звернутися за професійною правничою допомогою адвоката, а отже, нести витрати з її оплати.
Відзиви на касаційні скарги учасники справи до суду не подали.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.