1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

13 липня 2022 року

м. Київ

справа № 461/2358/19

провадження № 61-3497св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Акціонерне товариство "Ідея Банк", Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві,

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на рішення Галицького районного суду міста Львова від 09 липня 2019 року у складі судді Стрельбицького В. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Ванівського О. М., Мельничук О. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Ідея Банк" (далі - АТ "Ідея Банк"), Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві (далі - Шевченківський РВ ДВС

у м. Києві), третя особа - ОСОБА_2, про визнання електронних торгів недійсними та зобов`язання вчинити дії.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 08 травня 2018 року було проведено електронні торги з реалізації транспортного засобу марки LIFAN, модель 620,

2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, що належав на праві приватної власності позивачу. Переможцем електронних торгів визначено ОСОБА_2 .

Позивач вважав, що реалізація арештованого майна проведена з порушенням норм законодавства, оскільки про те, що у межах виконавчого провадження

№ 53668128 проводяться електронні торги та його автомобіль вже продано йому стало відомо лише після отримання листа відділу виконавчої служби від

18 лютого 2019 року у відповідь на адвокатський запит. До цього про вказані обставини він як боржник в межах зазначеного виконавчого провадження не повідомлявся.

Крім цього, зазначав, що електронні торги в межах виконавчого провадження

№ 53668128 відбулись на підставі виконавчого документа - виконавчого напису нотаріуса від 31 січня 2017 року № 267, який було визнано у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню.

ОСОБА_1 просив:

визнати недійсними електронні торги з реалізації транспортного засобу марки LIFAN, модель 620, 2012 року випуску, державний номерний знак

НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який належав ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати Шевченківський РВ ДВС у м. Києві повернути йому транспортний засіб марки LIFAN, модель 620, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 09 липня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсними електронні торги з реалізації транспортного засобу марки LIFAN, модель 620, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який належав ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, врахувавши неповідомлення позивача як боржника

у виконавчому провадженні про початок проведення прилюдних торгів та не забезпечення можливості для нього взяти участь у визначенні вартості майна боржника, неповідомлення позивача про проведену оцінку майна, суд вважав, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості скористатись своїм правом на оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна та ходу проведення прилюдних торгів в цілому. Таким чином, суд зробив висновок, що електронні торги з реалізації транспортного засобу марки LIFAN, модель 620, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, що належить на праві приватної власності позивачу, проведені 08 травня 2018 року

з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року за № 2831, без належного повідомлення боржника про проведену оцінку майна, що є підставою для визнання торгів недійсними.

Вимога позивача щодо зобов`язання Шевченківського РВ ДВС у м. Києві повернути йому транспортний засіб марки LIFAN, модель 620, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 задоволенню не підлягає.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. Реституція як спосіб захисту цивільного права, що визначений частиною першою статті 216 ЦК України, застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. У зв`язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена лише стороні недійсного правочину. Таким чином, положення частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі.Суд зробив висновок, що спосіб захисту права власності зазначений позивачем можливий лише шляхом подання віндикаційного позову до сторони недійного правочину.

Постановою Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційні скарги ОСОБА_2

і АТ "Ідея Банк" задоволено.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 09 липня 2019 року в частині визнання недійсними електронних торгів з реалізації транспортного засобу марки LIFAN, модель 620, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який належав ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, скасовано.

Ухвалено в цій частині нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Апеляційний суд виходив з того, що висновок суду першої інстанції про відсутність доказів надсилання позивачу будь-яких документів, які б інформували його про початок реалізації арештованого майна, повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування, спростовується матеріалами справи, зокрема копіями матеріалів виконавчого провадження № 53668128.

На переконання апеляційного суду, боржнику ОСОБА_1 було відомо про існування зазначеного виконавчого провадження, в ході проведення виконавчих дій в межах якого у боржника вилучено автомобіль марки LIFAN, модель 620,

2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 для його подальшої реалізації. Крім того, державний виконавець надсилав ОСОБА_1 повідомлення про оцінку майна, інформував його про проведення усіх виконавчих дій в межах виконавчого провадження за адресами, зазначеними у виконавчому провадженні:

АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .Інших порушень порядку проведення електронних торгів позивач не зазначав. Таким чином електронні торги з реалізації транспортного засобу, проведені 08 травня

2018 року ДП "СЕТАМ" з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року за № 2831.

Аргументи учасників справи

У березні 2021 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суди попередніх інстанцій не врахували, що реалізація спірного транспортного засобу проведена в рамках виконавчого провадження, яке відкрито на підставі виконавчого напису від 31 січня 2017 року, який постановою Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року, визнано таким, що не підлягає виконанню;

визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Суд першої інстанції всупереч нормам процесуального закону не визначився із колом осіб, які мають бути залучені до участі у справі в якості відповідачів та не розʼяснив позивачу право на залучення співвідповідачів ДП "СЕТАМ" як організатора електронних торгів і ОСОБА_2 як переможця торгів;

суди не встановили фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, та не перевірили доводи сторін, тому, на думку позивача, оскаржувані судові рішення відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аналіз доводів касаційної скарги дає підстави для висновку, що рішення судів оскаржується в частині позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними.

У травні 2021 року від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення,

а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що доводи ОСОБА_1

є необґрунтованими. Крім того, представник ОСОБА_2 наголошував, що до участі у цій справі не залучено усіх співвідповідачів, які повинні відповідати за пред`явленими позовними вимогами, зокрема підприємство, яке займалось реалізацією майна - ДП "СЕТАМ" та покупця майна - ОСОБА_2, відповідні клопотання позивачем не подавались. Допустивши порушення процесуального права, суди попередніх інстанцій неправильно вирішили цей спір.

У липні 2021 року від АТ "Ідея Банк" надійшли письмові пояснення, в яких банк просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

У письмових поясненнях вказано, що доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а суди, надавши належну оцінку наявним у матеріалам справи доказам, дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У листопаді 2021 року від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про продовження строку усунення недоліків касаційної скарги повернуто без розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги задоволено та продовжено йому строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.


................
Перейти до повного тексту