Постанова
іменем України
19 липня 2022 року
м. Київ
Справа № 576/2972/18
Провадження № 51-478 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Єременка М.В.,
а також в режимі відеоконференції:
виправданої ОСОБА_1 ,
захисника Молібог Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупрокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 23 грудня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018201280000006, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт. Новослобідське Путивльського району Сумської області, жительки АДРЕСА_1 ), раніше не судимої,
котру визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 161 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 23 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 161 КК, та виправдано через недоведеність вчинення нею кримінального правопорушення.
До постановлення вироку ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 3 грудня 2020 року ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 172 КК на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно неї в цій частині закрито.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалась у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 161 КК, за таких обставин.
Так, ОСОБА_1 відповідно до рішення Глухівської міської ради сьомого скликання від 10 листопада 2015 року №1 «Про обрання секретаря Глухівської міської ради сьомого скликання» та розпорядження Глухівського міського голови ОСОБА_2 № 137-К від 11 листопада 2015 року «Про секретаря міської ради ОСОБА_1 », з 11 листопада 2015 року приступила до здійснення повноважень секретаря Глухівської міської ради сьомого скликання і їй присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах IV категорії посад, визначених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради.
Розпорядженнями Глухівського міського голови № 55-ОД від 25 лютого 2016 року, № 13 З-ОД від 13 червня 2016 року, № 239-ОД від 20 жовтня 2016 року, №261-ОД
від 16 листопада.2016 року, № 242-ОД від 28 листопада 2017 року та № 155-ОД
від 4 вересня 2018 року здійснено розподіл обов`язків між міським головою, секретарем міської ради, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, керуючою справами виконавчого комітету міської ради, а також передбачено, що секретар Глухівської міської ради ОСОБА_1 заміщує Глухівського міського голову, який є головною посадовою особою територіальної громади населених пунктів Глухівської міської ради: м. Глухів та с. Сліпород і виконує свою роботу відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Отже, ОСОБА_1 з 11 листопада 2015 року, займаючи посаду секретаря Глухівської міської ради Сумської області, а на період відсутності Глухівського міського голови - виконуючою обов`язків Глухівського міського голови, маючи 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах IV категорії посад, у відповідності до положень ч.ч. 2, 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обіймає посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому є службовою особою в розумінні ч. 3 ст. 18 КК.
На підставі розпорядження Глухівського міського голови № 55 p/к від 28 квітня 2001 року з 3 травня 2001 року потерпіла ОСОБА_3 призначена на посаду начальника управління праці та соціального захисту населення Глухівської міської ради та їй присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 5 категорії посад.
25 жовтня 2015 року ОСОБА_3 була обрана депутатом Глухівської міської ради сьомого скликання від політичної партії «Воля народу», а в подальшому увійшла до фракції «Воля народу» Глухівської міської ради, яка фактично перебувала в опозиції до керівництва Глухівської міської ради.
Тоді ж ОСОБА_1 була обрана депутатом Глухівської міської ради сьомого скликання від політичної партії «Об`єднання «САМОПОМІЧ», після чого 10 листопада 2015 року обрана секретарем Глухівської міської ради.
Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мали різні політичні погляди, а також різні позиції щодо голосування по окремим проектам рішень Глухівської міської ради, які включались до порядку денного сесій такої ради, упродовж 2016-2017 років мали місце непоодинокі випадки протилежних голосувань ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також Глухівського міського голови ОСОБА_2 , а саме:
- 14 березня 2016 року на другому пленарному засіданні третьої сесії міської ради сьомого скликання при голосуванні з питання поновлення на роботі ОСОБА_4 ; з питання щодо підсумків виконання Програми економічного і соціального, розвитку м. Глухова на 2015 рік та затвердження програми економічного і соціального розвитку м. Глухова на 2016 рік; з питання про надання дозволу управлінню житлово-комунального господарства та містобудування міської ради на відчуження основних засобів; з питання внесення змін до Програми соціального захисту окремих категорій населення м. Глухова на 2014-2018 роки; з питання надання допомоги на оздоровлення та преміювання міського голови, заступників міського голови, секретаря міської ради, керуючої справами виконавчого комітету міської ради;
- 1 квітня 2016 року на третьому пленарному засіданні третьої сесії міської ради сьомого скликання при голосуванні з питання рішення Глухівського міськрайонного суду від 28 березня 2016 року по справі № 576/193/16а; з питання перейменування вулиць міста; з питання затвердження остаточного ліквідаційного балансу Комунальної організації Глухівської міської ради «Редакція газети «Народна трибуна»; з питання затвердження проміжного ліквідаційного балансу Комунальної організації Глухівської міської ради «Редакція газети «Народна трибуна»; з питання скасування рішення Глухівської міської ради від 14 лютого 2014 № 703 «Про надання згоди на передачі споруди з комунальної власності територіальної громади м. Глухова до державної власності»; з питання «Про підсумки виконання Програми економічного і соціального розвитку м. Глухова за 2015 рік та затвердження Програми економічного і соціального розвитку м. Глухова на 2016 рік»; з питання міської цільової Програми забезпечення фінансування діючих об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, сприяння створення нових об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, забезпечення відшкодування частини відсотків за кредитами, отриманими об`єднаннями співвласників та житлово-будівельними кооперативами на впровадження енергозберігаючих заходів у житлових будинках на 2016-2019 роки; з питання програми підтримки ОСББ; з питання оголошення ландшафтних заказників місцевого значення «Родіоновський» та «Скоропадський»;
- 24 травня 2016 року на четвертому пленарному засіданні третьої сесії міської ради сьомого скликання при голосуванні з питання надання дозволу УЖКГ та містобудування міської ради на відчуження основних засобів;
- 18 липня 2016 року на п`ятому пленарному засіданні третьої сесії міської ради сьомого скликання при голосуванні з питання порядку денного; з питання внесення змін до рішення міськради сьомого скликання від 24 лютого 2016 року № 56; з питання затвердження Програми фінансової підтримки заходів по здійсненню ліквідації КІЛ «Редакція газети «Народна трибуна»;
- 26 серпня 2016 року на шостому пленарному засіданні третьої сесії міської ради сьомого скликання при голосуванні з питання утворення Комунального господарства Глухівської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Глухів Сумської області»;
- 17 листопада. 2016 року на другому пленарному засіданні четвертої сесії міської ради сьомого скликання при голосуванні з питання встановлення надбавок, надання допомоги на оздоровлення та преміювання міського голови, заступників міського голови, секретаря міської ради, керуючої справами виконавчого комітету міської ради;
- 22 грудня 2016 року на третьому пленарному засіданні четвертої сесії міської ради сьомого скликання при голосуванні з питання внесення змін до рішення міської ради № 673 від 25 грудня 2013 року «Про тимчасове розміщення ринку продовольчих поварів»;
- 6 січня. 2017 року на позачерговому пленарному засіданні четвертої сесії міської ради сьомого скликання при голосуванні з питання дострокового припинення повноважень депутата міської ради ОСОБА_5 ;
- 22 лютого 2017 року на четвертому пленарному засіданні четвертої сесії міської ради сьомого скликання при голосуванні з питання «Про перелік земельних ділянок, вільних від забудови, та прав на них, які можуть бути визнані окремими лотами у 2017-2019 роках; з питання поновлення фіксованих ставок єдиного податку для фізичних осіб-підприємців на 2017 рік; з питання «Про Програму соціального захисту окремих категорій населення м. Глухова на 2014-2018 роки в новій редакції».
На цій підставі, у зв`язку з різницею в політичних поглядах і уподобаннях, невідповідністю позиції щодо голосування за ініціативи міського голови та напрямків розвитку м. Глухів у цілому у ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_3 виникло особисте неприязне ставлення, що виражалось у систематичному висловлюванні необґрунтованих претензій з цього приводу та погроз створення їй проблем по службі у разі, якщо та не змінить свої погляди і не стане позитивно голосувати як депутат міської ради за рішення, які підтримує особисто ОСОБА_1 .
За таких обставин, маючи на меті у протиправний спосіб здійснити вплив на діяльність ОСОБА_3 як депутата місцевої ради, відчуваючи до неї особисту неприязнь через її політичні міркування та світоглядну позицію, у тому числі щодо розвитку міста, секретар Глухівської міської ради ОСОБА_1 упродовж 2016-2017 років систематично у приміщенні будівлі Глухівської міської ради за адресою: м. Глухів, вул. Шевченка, 6, погрожувала ОСОБА_3 проблемами по роботі, аж до звільнення у разі її подальших голосувань при прийнятті рішень на сесіях Глухівської міської ради, відмінних від голосувань самої ОСОБА_1 та Глухівського міського голови.
Оскільки такі погрози не призвели до бажаного результату, у ОСОБА_1 на початку 2017 року виник злочинний умисел, направлений на незаконне, у порушення принципу рівності прав і можливостей громадян, прямо встановленої законом заборони прямого або непрямого обмеження прав працівників залежно від політичних та інших переконань, звільнення ОСОБА_3 з посади начальника управління соціального захисту населення Глухівської міської ради з особистих мотивів, а саме: помсти за її політичні та світоглядні переконання під час виконання повноважень депутата місцевої ради, небажання співпрацювати з керівництвом Глухівської міської ради в особі секретаря ОСОБА_1 та Глухівського міського голови ОСОБА_2 під час голосування на засіданнях сесій міської ради, а також виниклого на цьому фоні неприязного ставлення до ОСОБА_3 .
Крім того, у спосіб звільнення ОСОБА_3 з роботи з наведених особистих мотивів ОСОБА_1 мала на меті непрямо обмежити її конституційне право на працю, передбачене ст. 43 Конституції України, усунувши її таким чином зі служби в органах місцевого самоврядування у якості помсти за неспівпадіння своїх політичних та світоглядних переконань з відповідними переконаннями ОСОБА_3 та продемонструвавши таким чином свою перевагу над останньою.
При цьому ОСОБА_1 розуміла, що згідно з п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» звільнення ОСОБА_3 з посади начальника управління соціального захисту населення Глухівської міської ради входить до виключної компетенції Глухівського міського голови, а не секретаря міської ради.
Тому, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , скориставшись відсутністю 13 травня 2017 року на роботі Глухівського міського голови ОСОБА_2 , діючи умисно, з особистих мотивів, а саме: помсти за політичні та інші світоглядні переконання ОСОБА_3 під час виконання повноважень депутата місцевої ради, небажання співпрацювати з керівництвом Глухівської міської ради в особі секретаря ОСОБА_1 та Глухівського міського голови ОСОБА_2 під час голосування на засіданнях сесій міської ради, а також виниклого на цьому фоні свого особистого неприязного ставлення до ОСОБА_3 , 13 травня 2017 року, перебуваючи у кабінеті № 21 Глухівської міської ради за адресою: м. Глухів, вул. Шевченка, 6, виконуючи обов`язки Глухівського міського голови, діючи всупереч вимогам ст. ст. 19, 43 Конституції України, ст. ст. 2-1, 5-1, 22, 40, 41 КЗпП України, здійснюючи, у зв`язку з тимчасовим виконанням обов`язків міського голови, повноваження власника або уповноваженого ним органу в розумінні законодавства України про працю відносно ОСОБА_3 , грубо порушуючи законодавство про працю, видала незаконне розпорядження № 72-К від 13 травня 2017 року про звільнення ОСОБА_3 з посади начальника управління соціального захисту населення Глухівської міської ради на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України (одноразове грубе порушення трудових обов`язків), мотивуючи своє рішення результатами перевірки діяльності управління соціального захисту населення Глухівської міської ради, викладеними у протоколі засідання робочої групи з перевірки діяльності управління від 11 травня 2017 року з рекомендацією застосувати до ОСОБА_3 заходи дисциплінарного стягнення.
Відповідно до зазначеного протоколу засідання робочої групи начальник управління соціального захисту населення Глухівської міської ради ОСОБА_3 всупереч своїм службовим повноваженням 3 березня 2017 року видала наказ
№ 6-ОД про внесення змін до штатного розпису управління соціального захисту населення Глухівської міської ради, що, на думку трьох з п`яти членів робочої групи, фактично було реорганізацією управління та є виключною компетенцією міської ради.
При цьому ОСОБА_1 знала і розуміла, що виданий начальником управління соціального захисту населення Глухівської міської ради ОСОБА_3 наказ № 6-ОД від 3 березня 2017 року «Про внесення змін до штатного розпису» не був та не міг бути введений у дію без погодження штатного розпису Глухівським міським головою. Цей наказ фактично не призвів та не міг призвести до будь-яких юридичних наслідків, оскільки внутрішня реорганізація проводиться і фактично була проведена виключно після затвердження 3 травня 2017 року змін до штатного розпису Глухівським міським головою ОСОБА_6 за погодженням 3 травня 2017 року начальником фінансового управління Глухівської міської ради ОСОБА_7 .
Таким чином, обираючи відповідно до наведених вимог ч. 3 ст. 149 КЗпП України вид дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не врахувала ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну нею шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Натомість, керуючись виключно особистою неприязню до ОСОБА_3 і бажанням у протиправний спосіб усунути її від служби в органах місцевого самоврядування в якості помсти за її незгоду змінити свої політичні уподобання і світогляду позицію, як ОСОБА_1 цього раніше вимагала, розуміючи, що законні підстави для звільнення ОСОБА_3 з роботи, визначені ст. ст. 40, 41 КЗпП України, відсутні, вона без законних на те підстав та об`єктивних передумов для цього застосувала до ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у виді звільнення.
Не погоджуючись із зазначеним розпорядженням виконувача обов`язків Глухівського міського голови ОСОБА_1 , захищаючи у законний спосіб свої конституційні права, які були порушені та суттєво обмежені внаслідок незаконного звільнення з роботи з особистих мотивів, ОСОБА_3 9 червня 2017 року звернулась до Глухівського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом про скасування розпорядження № 72-К від 13 травня 2017 року про звільнення з посади, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10 листопада 2017 року вказаний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано розпорядження Глухівського міського голови № 72-К від 13 травня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_3 » з мотивів відсутності факту одноразового грубого порушення трудових обов`язків та поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника управління соціального захисту населення Глухівської міської ради, прийнято рішення стягнути з управління соціального захисту населення Глухівської міської ради 30 888,94 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду
від 16 січня 2018 року постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10 листопада 2017 року за позовом ОСОБА_3 залишено без змін. При цьому, колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_3 відсутній факт одноразового грубого порушення трудових обов`язків, що повинно характеризуватися виною працівника та наявністю причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення, а тому розпорядження № 72-К від 13 травня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_3 » є протиправним.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачувалась у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 161 КК, тобто у непрямому обмеженні конституційного права особи на працю та подальшому незаконному звільненні з роботи за ознакою її політичних та інших, зокрема світоглядних переконань, вчинене службовою особою.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає необґрунтованим виправдання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 161 КК. При цьому зазначає, що записи судових засідань від 30 травня 2019 року під час допиту свідка ОСОБА_8 та від 6 вересня 2019 року під час допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 є неякісними, що унеможливлює повноцінне сприйняття зафіксованої на них інформації та не дозволяє повністю або частково зрозуміти зміст показань свідків, заданих запитань та відповідей на них. Також вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора, заявленого як усно в судовому засіданні, так і в апеляційній скарзі щодо повторного допиту вищевказаних свідків, оскільки звукозапис їх допиту в місцевому суді є неналежної якості та непридатний для сприйняття. Крім того зазначає, що, відмовляючи усупереч вимогам ч. 3 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у задоволенні клопотання прокурора про необхідність повторного дослідження письмових доказів, заявленого як усно, так і в апеляційній скарзі та окремому клопотанні від 15 вересня 2021 року, апеляційний суд ці докази безпосередньо не дослідив, належним чином не перевіривши доводи апеляційної скарги щодо їх доказового значення. Вважає, що апеляційним судом не спростовано доводи прокурора щодо безпідставності не взяття до уваги показань не лише свідка ОСОБА_8 , а й свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які, зокрема, вказували на гостре політичне протистояння в Глухівській міській раді між прихильниками Глухівського міського голови ОСОБА_2 та секретаря Глухівської міської ради ОСОБА_1 , з одного боку, а також представниками опозиційної фракції «Воля народу» та іншими депутатами, з іншого боку, яке виникло задовго до звільнення ОСОБА_3 з роботи 13 травня 2017 року та стосувалось усіх сфер суспільно-політичного життя і розвитку міста. Зазначає, що залишились поза увагою апеляційного суду і доводи прокурора щодо безпідставного посилання місцевого суду у вироку на те, що відсутність політичної складової у звільненні ОСОБА_3 , нібито, підтверджується судовими рішеннями про поновленні її на роботі, але про це не згадується у постановах Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10 листопада 2017 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року. Крім того вказує, що також поза увагою апеляційного суду залишилось і те, що судом першої інстанції при ухваленні вироку не дотримано положення п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК, а саме у резолютивній частині вироку неправильно зазначено строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження. Також зазначає, що суд, ухвалюючи вирок про виправдання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 161 КК у зв`язку з недоведеністю вчинення нею зазначеного кримінального правопорушення, допустив неправильне тлумачення закону України про кримінальну відповідальність, яке суперечить його точному змісту, що потягло за собою незастосування закону України про кримінальну відповідальність, який підлягає застосуванню. Окрім того, вказує на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки в ній не зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу прокурора визнано необґрунтованою.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Єременко М.В. вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
Виправдана ОСОБА_1 та її захисник Молібог Ю.М. заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора і просили судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Єременка М.В., виправданої ОСОБА_1 та захисника Молібог Ю.М., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.