Постанова
Іменем України
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 750/883/15-к
провадження № 51-8 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Короля В.В., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
засудженого в режимі відеоконференції ОСОБА_1 ,
захисника в режимі відеконференції Чикилевської О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2020 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2015 року змінено.
Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 9 місяців 4 дні.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 6 років 9 місяців 4 дні.
Постановою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2015 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року залишено без зміни.
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Коваленко В.І. 12 червня 2017 року, 26 червня 2017 року та 06 грудня 2019 року подали до Деснянського районного суду м. Чернігова заяви, у яких ставили питання про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2015 року.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2020 року заяви засудженого ОСОБА_1 та його захисника Коваленка В.І. про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного вироку залишено без задоволення.
Вказану ухвалу місцевого суду засуджений ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2020 року - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали місцевого суду та ухвали апеляційного суду. На обґрунтування своїх вимог вказує, що зазначені судові рішення прийнято незаконним складом суду. Зокрема, під час постановлення місцевим судом ухвали, суддя Сапон А.В. порушив таємницю нарадчої кімнати. У свою чергу апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні відводу судді Демченка О.В., хоча до цього з аналогічних підстав задовольнив самовідвід судді Баглая І.П. Вказує, що суди обох інстанцій проігнорували доводи сторони захисту про невідповідність протоколу огляду місця події вимогам процесуального закону, оскільки такий огляд проводився без його згоди та за відсутності захисника, а свого рішення в цій частині не мотивували. Крім того, зауважує, що суди не вказали у своїх рішеннях, де саме зафіксовано, що факти, озвучені ним в заявах про перегляд справи за нововиявленими обставинами, вже розглядались. До таких фактів відноситься розгляд його заяви про провокування до вчинення злочину, штучне створення та підроблення доказів, зокрема висновку судово-балістичної експертизи № 951 від 26 вересня 2014 року, якому суперечить висновок експертизи № 23-10/2049 від 18 вересня 2019 року, що був отриманий після закінчення розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, а вказані докази судами безпосередньо досліджені не були, порядок їх дослідження не визначався. Стверджує, що судами відмовлено у задоволенні його клопотання про дослідження доказів та допит свідків, чим порушено його право на захист.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженого не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та його захисник Чикилевська О.В. підтримали касаційну скаргу, прокурор Гошовська Ю.М. заперечувала щодо задоволення такої скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено ч. 1 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2020 року та ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, ставить питання про їх скасування.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами регламентовано главою 34 КПК України, у якій наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Відповідно до положень ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Крім того, згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Так, засуджений ОСОБА_1 та його захисник Коваленко В.І., вказуючи на наявність нововиявлених обставин, 12 червня 2017 року, 26 червня 2017 року та 06 грудня 2019 року подали до місцевого суду заяви, у яких ставили питання про перегляд у порядку глави 34 КПК України вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2015 року.
При цьому засуджений та захисник у своїх заявах як на нововиявлені обставини посилалися на те, що судам на час розгляду кримінального провадження не було відомо, що судово-балістична експертиза, відповідно до листа № 19/125/4/1697 від 13 лютого 2017 року за підписом директора Чернігівського НДЕКЦ МВС України, проводилися протягом трьох годин, що не узгоджується з часом його фактичного затримання, вилучення з автомобіля пістолету, вручення йому для ознайомлення результатів експертного дослідження, та суперечить даним, які зафіксовані в процесуальних документах, складених слідчою ОСОБА_2. Зазначені обставини, на їх думку, вказують про штучне створення і підроблення органом досудового розслідування доказів, на яких ґрунтується вирок. Стверджували, що огляд місця події проводився без згоди ОСОБА_1 та за відсутності захисника, а на бірці пакета з упакованим пістолетом відсутній його підпис, що вказує про недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 26 вересня 2014 року та похідних від нього доказів, - таких як постанова про призначення судово-балістичної експертизи від 26 вересня 2014 року, висновок судово-балістичної експертизи № 951 від 26 вересня 2014 року, протокол затримання від 26 вересня 2014 року, протокол огляду предметів від 27 вересня 2017 року постанова про визнання та приєднання до справи речових доказів від 27 вересня 2014 року, протокол за результатами проведення НСРД від 27 вересня 2014 року. До того ж вказували, що зміст зазначених процесуальних документів містить суттєві помилки та розбіжності. Крім того, висновок судово-балістичної експертизи № 951 від 26 вересня 2014 року в частині маркування на кришці магазина пістолета суперечить висновку Державного комітету судових експертиз Республіки Білорусь № 23-10/2049 від 18 вересня 2019 року.
Так, тлумачення термінів «нововиявлені обставини», «обставини», що вживаються у ст. 459 КПК України, має здійснюватися в системному зв`язку з іншими положеннями КПК України, насамперед ст. 91 цього Кодексу, яка визначає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Таким чином, системний аналіз положень ст. 459, пунктів 4, 5 ст. 462, ст. 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: