Постанова
Іменем України
19 липня 2022 року
м. Київ
справа № 709/1951/16-к
провадження № 51-3937км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої Яновської О.Г.,
суддів Антонюк Н.О., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Сергійчук Л.Ю.,
захисників Головні С.Д. та Данилевського М.О.
(у режимі відеоконференції),
засуджених ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
прокурора Піх Ю.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого
ОСОБА_2 та в його інтересах захисника Головні С.Д. і засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника Данилевського М.О. на вирок Черкаського апеляційного суду від 01 липня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12016250280000273, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Лукашівки Чорнобаївського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
та
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Лукашівки Чорнобаївського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_2 , раніше судимого за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від
23 липня 2015 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строк 2 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2
ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25травня
2020 року:
ОСОБА_2 засуджено за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015 у строк відбутого покарання зараховано термін попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 04.06.2016 по день набрання вироком законної сили;
ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та виправдано за недоведеністю його вчинення ним. Засуджено ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднано невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 23.07.2015 і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015 у строк відбутого покарання зараховано термін попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 04.06.2016 по день набрання вироком законної сили.
2. Оскарженим вироком Черкаського апеляційного суду від 01 липня 2021 року вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 травня 2020 року щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, скасовано через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4
ст. 187 КК України, та призначено їм покарання:
ОСОБА_2 - за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк
14 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
ОСОБА_1 - за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі ч. 5 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднано невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 23.07.2015 і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
У решті вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.05.2020 залишено без змін.
3. Згідно з вироком апеляційного суду ОСОБА_2 спільно та разом із
ОСОБА_1 біля 05:00 ІНФОРМАЦІЯ_3 з умислом на таємне викрадення чужого майна з проникненням у житло, проникли на земельну ділянку, прилеглу до території домоволодіння потерпілої ОСОБА_3 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та спостерігали за діями потерпілої до 19:00. В указаний час ОСОБА_3 вийшла з будинку і обвинувачений ОСОБА_2 , перестрибнувши через паркан, потрапив на територію домоволодіння потерпілої, де шляхом вільного доступу через відчинені двері проник до будинку, а ОСОБА_1 залишився на вулиці. Коли потерпіла ОСОБА_3 повернулась до будинку, вона зачинила за собою вхідні двері на замок і, виявивши ОСОБА_2 , почала просити, щоб він її не вбивав. У свою чергу ОСОБА_2 поклав потерпілу на підлогу та відчинив вікно в кімнаті, забезпечивши проникнення до будинку ОСОБА_1 . З метою завершення злочинного корисливого умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, діючи спільно і умисно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 напали на потерпілу ОСОБА_3 , застосувавши до неї насильство, небезпечне для життя та здоров`я. Зокрема, діючи спільно та умисно ОСОБА_2 , взявши шматок ганчірки в будинку потерпілої, почав закривати їй рота, а пальцями руки закрив також і носа, щоб остання не змогла дихати. В цей час ОСОБА_1 , підтримуючи спільний злочинний умисел, тримав руку ОСОБА_3 , щоб вона не змогла чинити опір.
Пересвідчившись у тому, що ОСОБА_3 померла від їх умисних дій, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перенесли її тіло до іншої кімнати та поклали на ліжко, інсценуючи природну смерть потерпілої. Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів, переслідуючи корисливу мету на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заволоділи майном потерпілої
ОСОБА_3 , а саме: коштами у розмірі 1 000,00 грн, побутовою технікою та іншими речами, а також продуктами харчування, а всього майном на загальну суму 1 342, 27 грн, після чого зникли з місця вчинення злочинів, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
4. У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 , посилаючись на неповноту судового слідства, упередженість суду та невідповідність його висновків фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та надмірну суворість призначеного йому покарання, просить вирок апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що усупереч вимогам ст. 76 КПК України щодо недопустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні у складі колегії суддів апеляційного суду, яка ухвалила оскаржений вирок, брали участь судді Биба Ю.В. та Ятченко М.О., які раніше вже брали участь в постановленні ухвали від 20 березня 2019 року у цьому ж кримінальному провадженні. Крім цього посилається на те, що при обранні йому апеляційним судом міри покарання не було враховано обставин, які його пом`якшують, а саме: даних про його особу, незадовільний стан його здоров`я через хворобу на гепатит, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та щире каяття. Також ОСОБА_2 наводить доводи щодо необґрунтованого засудження та неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 у частині його співучасті в умисному вбивстві потерпілої ОСОБА_3 разом із ним. Вказує на застосування до них незаконних методів досудового розслідування з боку працівників правоохоронних органів, внаслідок чого вони обмовили себе у вчиненні інкримінованих злочинів під час проведення слідчих експериментів за їх участю, які проведено у домоволодінні потерпілої без надання дозволу ухвалою слідчого судді, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 240 КПК України, та необґрунтовано покладено апеляційним судом в основу вироку.
5. У касаційній скарзі в інтересах засудженого ОСОБА_2 захисник Головня С.Д. наводить аналогічні доводи щодо невідповідності призначеного йому покарання тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його особі. Також вважає недопустимим доказом протокол слідчого експерименту від 07 червня 2016 року зі стенограмою та відеозаписом в будинку потерпілої внаслідок проведення його без згоди володільця житла та відповідної ухвали слідчого судді про надання дозволу на його проведення. Як наслідок вважає недопустимими доказами дані, які містяться у висновках двох судово-медичних експертиз, на вирішення яких ставилися питання, пов`язані зі слідчими експериментами. Вказує на відсутність ефективного офіційного розслідування скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо здійснення на них фізичного та психологічного тиску під час досудового слідства, внаслідок якого у ході слідчого експерименту вони обмовили себе у вчиненні злочинів. Таким чином, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, також просить вирок апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
6. У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та в його інтересах захисник Данилевський М.О. висловлюють таке саме прохання та наводять аналогічні за змістом аргументи.
Позиції учасників судового провадження
7. Засуджений ОСОБА_1 та захисники підтримали касаційні скарги.
8. Прокурор вважала касаційні скарги необґрунтованими і просила залишити їх без задоволення.
Мотиви Суду
9. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.