Постанова
Іменем України
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 705/3040/18
провадження № 61-19878св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду: головуючої - Ступак О. В., суддів: Олійник А. С.,
Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: служба у справах дітей Уманської міської ради, Уманська місцева прокуратура,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року у складі колегії суддів Бородійчука В. Г.,
Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей Уманської міської ради, Уманська місцева прокуратура, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позов мотивував посилаючись на те, що у нього з ОСОБА_2, як осіб, які не перебували у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_4 . По досягненню дитиною трирічного віку мати дитини залишила його та доньку і виїхала на заробітки до м. Києва. З лютого 2011 року ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо утримання та виховання дитини, не цікавиться її життям, не займається її вихованням, не піклується про її здоров`я, фізичний і духовний розвиток, жодного разу не відвідала дитину.
Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради від 22 червня 2018 року № 791/01/01-35, орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради порушує клопотання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посилаючись на наведене, позивач просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на його користь, аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку, до повноліття дитини.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, в розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 липня 2018 року до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено свідоме ухилення ОСОБА_2 від виконання обов`язків щодо виховання та утримання дочки ОСОБА_4, відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться її життям та здоров`ям. Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради надав висновок від 22 червня 2018 року № 791/01/01-35, у якому порушив клопотання про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Посилаючись на положення частини третьої статті 166 Сімейного кодексу України (далі - СК України), за змістом якої, суд при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину, суд першої інстанції вважав обґрунтованою вимогу ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки в розмірі1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 липня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 березня 2021 року заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2020 року залишено без задоволення.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, скасовано заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2020 року, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що задовольняючи вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції не врахував, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківські обов`язки та виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька, так і для дитини, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Установивши, що після досягнення дитиною трирічного віку відповідач виїхала на заробітки до м. Києва та припинила спілкування з дитиною, суд першої інстанції наведеного вище не урахував та дійшов помилкового висновку, що про невиконання батьківських обов`язків свідчить та обставина, що ОСОБА_2 тривалий час не бачилася та не спілкувалася з дочкою. Суд першої інстанції залишив поза увагою, що зазначені обставини настали поза волею і без винної поведінки ОСОБА_2, яка не має можливості спілкуватися з дитиною через складнощі, що сталися у її житті. Суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 не бажає спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, та не звернув увагу, що між сторонами у справі існуєконфлікт, що негативно вплинуло на взаємовідносини ОСОБА_2 з дочкою. Та обставина, що на час розгляду справи матеріальним забезпеченням дитини, її вихованням і розвитком займається батько, не свідчить про те, що мати дитини не бажає приймати участь у її утриманні і вихованні, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками. Суд помилково поклав в основу рішення висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради щодо порушення клопотання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 оскільки вказаний висновок ґрунтується лише на поясненнях малолітньої дитини, які фактично зводяться до того, що ОСОБА_2 не проживає разом з ними та не допомагає матеріально.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року, у якій він просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, заявник зазначає:
1) пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не урахування висновків, викладених постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 214/1048/15-ц,
від 18 липня 2018 року у справі № 206/3044/16-ц, від 16 січня 2019 року
у справі № 465/3694/14-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 10 листопада 2021 року у справі № 390/1418/17;
2) пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України) - суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази, які підтверджують свідоме ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків, оскільки вона тривалий час не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не займається її навчанням, підготовкою до самостійного життя, не спілкується з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення. Суд необґрунтовано не взяв до уваги висновок органу опіки та піклування у якому порушено клопотання про позбавлення відповідача батьківських прав, не звернув увагу, що ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про розгляд зазначеного питання та зобов`язувалася надати службі у справах дітей відповідні документи, однак зазначеного не виконала. Скасовуючи законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що відповідач вчиняє дії спрямовані на зміну ставлення до дитини, оскільки такі дії ОСОБА_2 почала вчиняти лише після звернення до суду з позовом про позбавлення її батьківських прав. Крім того, суд не надав належної оцінки поясненням дитини в суді апеляційної інстанції та роздруківці телефонної переписки між дитиною та відповідачем.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами встановлено, що батьками неповнолітньої ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, є: батько - ОСОБА_1, мати - ОСОБА_2 .
Неповнолітня ОСОБА_4 зареєстрована та проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки - характеристики дошкільного навчального закладу ясла-садок комбінованого типу № 18 м. Умані від 29 січня 2017 року № 10 ОСОБА_4 відвідувала дошкільний навчальний заклад з 2009 року до 30 грудня 2014 року. Дитина мала гарні розумові показники, у спілкуванні з однолітками була ввічливою. Вона завжди була доглянута та мала охайний вигляд. Дитиною опікувався батько ОСОБА_7 та бабуся ОСОБА_8 . Протягом зазначеного періоду матір дитини - ОСОБА_2 декілька разів навідувала дитину у садку, після яких дитина була знервована та плакала.
Згідно з характеристикою Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. М. П. Бажана Уманської міської ради Черкаської області, ОСОБА_4, навчається у 4-В класі, зазначеного навчального закладу. За час навчання зарекомендувала себе як старанна та здібна учениця. Має хороші здібності по засвоєнню навчального матеріалу, проявляє інтерес до навчання. Дитина охайна, ввічлива, врівноважена, доброзичлива. Користується авторитетом серед однокласників. Бере активну участь у житті школи. Навчанням та вихованням дитини займається батько ОСОБА_1 . Він приймає активну участь у житті та роботі батьківського комітету. За чотири роки, матір дитини приходила до школи лише один раз.
Згідно з відомостями Комунального закладу "Уманський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" Уманської міської ради від 14 лютого 2018 року № 80, малолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку у закладі з народження. При зверненні за медичною допомогою, проведенні профілактичних медичних огляді, до 2009 року дитиною опікувалася мати. З лютого 2009 року до теперішнього часу на прийоми до лікаря дитина приходила з бабусею або батьком.
ОСОБА_1 з січня 2018 року працює інспектором з благоустрою в Уманському комунальному підприємстві "Комунальник", за період роботи зарекомендував себе сумлінним, компетентним та дисциплінованим, зауважень та нарікань немає.
У висновку від 22 червня 2018 року № 791/01/01-35, орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради порушує клопотання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Відповідно до висновку від 17 вересня 2021 року № 11/01-13/612, служба у справах дітей Уманської міської ради, вважає доцільним розглянути питання про позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_5 стосовно доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги ОСОБА_1, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно постанови Верховної Ради України