Постанова
Іменем України
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 390/46/21
провадження № 61-20982св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,
Яремка В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Згодою Олексієм Олександровичем, на рішення Кіровоградського районного суду
від 12 липня 2021 року у складі судді Терещенка Д. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Голованя А. М. Мурашка С. І., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору міни земельних ділянок, застосування наслідків недійсності правочину.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 04 січня 2012 року між нею та ОСОБА_2 укладений договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки. З метою визначення меж та вчинення необхідних дій щодо отримання кадастрового номеру земельної, 21 лютого 2014 року ОСОБА_1 видала довіреність на ім`я ОСОБА_3, посвідчену приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Пантілєєвою І. П., зареєстровану в реєстрі за № 330.
На підставі зазначеної довіреності, 12 травня 2016 року ОСОБА_3, діючи від імені ОСОБА_1, уклала з ОСОБА_2 договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г. Г., зареєстрований у реєстрі за № 848 (далі - договір міни від 12 травня 2016 року № 848). За умовами зазначеного договору вона передала у власність ОСОБА_2 належну їй на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,8806 га, кадастровий номер 3522581800:02:000:0285, що розташована на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, а ОСОБА_2 передав їй у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0100 га, кадастровий номер 3522580600:02:000:2188, що розташована на території Олексіївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, що належить йому на праві власності.
Про укладення зазначеного договору позивачу стало відомо лише
15 грудня 2020 року після отримання відповідної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Посилаючись на те, що укладаючи договір міни від її імені, ОСОБА_3, діяла в порушення інтересів довірителя, та виключно в своїх інтересах та інтересах чоловіка - ОСОБА_2, який отримав вигоду у вигляді земельної ділянки більшою площею та вартістю, без сплати компенсації, позивач просила визнати недійсним договір міни земельних ділянок від 12 травня 2016 року № 848 та застосувати наслідки недійсності правочину.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області
від 12 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що оспорюваний договір міни, укладений
ОСОБА_3 не в інтересах довірителя ОСОБА_1, а в своїх інтересах та інтересах її сім`ї, оскільки набувачем земельної ділянки, що належала на праві власності ОСОБА_1 за цим договором є
ОСОБА_2, який перебуває у шлюбі з ОСОБА_3, а отже, придбане на підставі зазначеної угоди майно є спільною сумісною власністю подружжя. Зазначене є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним з підстав, передбачених частиною третьою статті 238 ЦК України.
Установивши, що внаслідок укладення оспорюваного договору порушені права позивача, суд першої інстанції з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову за спливом строку звернення до суду за захистом порушеного права, про застосування наслідків пропуску якого подали заяву відповідачі. Суди вказали, що відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а тому перебіг позовної давності для позивача розпочався з наступного дня, після закінчення строку дії довіреності від 21 лютого 2014 року № 330, а тому позивач мала право звернутися до суду за захистом своїх прав до 21 лютого 2020 року, тоді як із зазначеним позовом звернулася 12 січня 2021 року, тобто більше ніж через чотири роки 8 місяців після укладення оспорюваного договору міни, та три роки 3 місяці після припинення дії довіреності.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_4, подана адвокатом Згодою О. О., на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 липня
2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду
від 17 листопада 2021 року, у якій заявник просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Підставою касаційного оскарження судових рішень, заявник зазначив пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, без урахування висновків, Верховного Суду викладених у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 12 червня
2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 26 листопада 2019 року у справі
№ 914/3224/16, Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі
№ 154/3223/15, від 22 серпня 2019 року у справі № 393/172/16-ц,
від 16 червня 2020 року у справі № 372/772/16, від 12 серпня 2020 року
у справі № 393/99/18, від 19 серпня 2020 року у справі
№ 393/98/18, Верховного Суду, від 17 лютого 2021 року у справі
№ 623/3009/17, від 24 лютого 2021 року у справі № 363/1152/17,
від 03 березня 2021 року у справі № 464/3135/19, від 03 березня 2021 року у справі № 172/264/16-ц, від 16 червня 2021 року у справі № 288/1684/19, від 15 липня 2021 року у справі № 479/833/18.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання зазначеного договору недійсним з підстав, передбачених частиною третьою статті 238 ЦК України. Разом з тим, суди неправильно застосували частину першу статті 261 ЦК України, оскільки не урахували, що для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Разом з тим, суди дійшли помилкового висновку, що перебіг позовної давності для позивача розпочався з наступного дня після закінчення дії довіреності - 21 лютого 2017 року, оскільки ця дата ніяким чином не пов`язана з отриманням позивачем інформації або документів про існування правочину, який оскаржується. Позивачка не могла передбачити порушення її прав ОСОБА_3, яка укладаючи оспорюваний правочин від її імені діяла виключно у власних інтересах та інтересах свого чоловіка ОСОБА_2 . Між ОСОБА_2 та позивачкою був укладений договір оренди спірної земельної ділянки на 49 років, а отже вона не могла припустити, що під час дії договору оренди на нього буде переоформлено земельну ділянку шляхом зловживання її представником ОСОБА_3 своїми правами в порушення прав та інтересів довірителя. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 поставила до відома ОСОБА_1 про укладений нею оспорюваний правочин, чи що позивачу могло бути відомо раніше ніж до 2020 року про неправомірні дії відповідачів.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
У лютому 2022 року від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшли відзиви на касаційну скаргу, в якому вони посилалися на необґрунтованість доводів скарги та законність оскаржуваних у справі судових рішень. Відзиви мотивовані посиланням на те, що довіреність від 21 лютого 2014 року, якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3, зокрема укладати всі передбачені законом угоди щодо управління і розпорядження майном: купувати, продавати, приймати в дарунок, обмінювати, здавати в оренду і орендувати житлові будинки та інше нерухоме та рухоме майно, в тому числі земельні ділянки, була чинною до 21 лютого 2017 року, а тому з огляду на презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, саме з цього часу для ОСОБА_1 розпочався перебіг позовної давності.
Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР № 037220, належала земельна ділянка загальною площею 5,8806 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Володимирівської сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області.
Зазначена земельна ділянка перебувала в оренді у ПП ОСОБА_2 відповідно до договору оренди від 04 січня 2012 року, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Кіровоградському районні Кіровоградської області, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 27 березня 2012 року вчинено запис № 352250004003035. Зазначений договір укладений на 49 років, починаючи з дати його державної реєстрації.
21 лютого 2014 року ОСОБА_1, у зв`язку з укладенням усного договору доручення, уповноважила ОСОБА_3, купувати, продавати, управляти і розпоряджатися всім її майном, придбаним за ціною і на умовах на її розсуд, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, укладати всі передбачені законом угоди щодо управління і розпорядження майном: купувати, продавати, приймати в дарунок, обмінювати, здавати в оренду і орендувати житлові будинки та інше нерухоме та рухоме майно, в тому числі земельні ділянки тощо, проводити розрахунки за укладеними угодами, отримувати належне їй майно, гроші (клади), цінні папери, а також документи від усіх осіб, установ, підприємств, організацій, в тому числі із відділень банків, відділень зв`язку і телеграфу по всім підприємствам, підписувати всі необхідні документи, укладати від її імені договори (угоди) купівлі та продажу цінних паперів, договори доручення та інші договори (угоди), пов`язанні з купівлею та продажем цінних паперів, підписувати всі необхідні для цього документи, оформлювати усі необхідні документи та дозволи в податкових органах України, отримувати поштову, телеграфну та іншу кореспонденцію, в тому числі грошову й посилочну; вести від її імені справи у всіх передбачених установах, підприємствах та громадських організаціях, а також вести її справи у всіх судових органах України будь-якої ланки ( в місцевих, господарських, адміністративних, апеляційних судах, у Верховному Суді України та інше), з усіма правами, наданими законом потерпілому, позивачу, відповідачу, заявнику, скаржнику, третій особі, здійснювати всі процесуальні дії, в тому числі з правом подачі позовної заяви, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни підстав або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, укладення мирової угоди, оскарження рішень, постанов та інших документів суду, подачі виконавчого листа до стягнення, одержання присудженого майна чи грошей. Довіреність видана строком на три роки і дійсна до двадцять першого лютого дві тисячі сімнадцятого року, без права подальшого передоручення повноважень іншим особам. Довіреність посвідчена 21 лютого 2014 року приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Одеської області Пантілєєвою І. П. та зареєстрована в реєстрі за № 330 (далі - довіреність від 21 лютого 2014 року № 330).
12 травня 2016 року між ОСОБА_1, від імені якої діяла ОСОБА_3, та ОСОБА_2 укладений договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г. Г., зареєстрований в реєстрі за № 848, за умовами якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а ОСОБА_2 взамін передав їй у власність належну йому на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У власність ОСОБА_1 переходить земельна ділянка площею 0,0100 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 3522580600:02:000:2188, розташована на території Олексіївської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області, за межами населеного пункту, а у власність ОСОБА_2 переходить земельна ділянка площею 5,8806 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 3522581800:02:000:0285, розташована на території Володимирівської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області, за межами населеного пункту. Обмін земельних ділянок проведено без грошової доплати.
Зазначений договір ОСОБА_2 уклав, перебуваючи у шлюбі з
ОСОБА_3, яка подала нотаріусу заяву, в якій підтвердила свою згоду на укладення її чоловіком ОСОБА_2 договору міни земельної ділянки площею 0,0100 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 3522580600:02:000:2188, розташованої на території Олексіївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області та, що цей правочин відповідає інтересам сім`ї та їхньому спільному волевиявленню.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів
нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15 грудня 2020 року № 237052004, земельна ділянка, кадастровий номер 3522581800:02:000:0285, площею 5,8806 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: с/рада Володимирівська, Кропивницький район, Кіровоградська область, належить на праві власності ОСОБА_2, підстава державної реєстрації - договір міни, серія та номер: 848, виданий 12 травня
2016 року, видавник: приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г. Г.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15 грудня 2020 року № 237057945 земельна ділянка, кадастровий номер 3522580600:02:000:2188,