ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 825/1095/18
адміністративне провадження № К/9901/7807/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду (суддя Бородавкіна С.В.) від 16.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Земляна Г.В., судді Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О.) від 05.02.2019 у справі №825/1095/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" (далі - позивач, Товариство, ТОВ «Олімп-С») звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1, ДФС України) та Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - відповідач-2, ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:
- зобов`язати ДФС України визнати ТОВ "Олімп-С" таким, що отримало статус платника акцизного податку з 19.03.2017 та внести дані про реєстрацію 19.03.2017 ТОВ "Олімп-С" платником акцизного податку з реалізації пального до реєстру;
- вважати акцизну накладну №1 від 04.05.2017 поданою ТОВ "Олімп-С" до ДФС України та зареєстрованою в Єдиному реєстрі акцизних накладних 04.05.2017;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 12.01.2018 № 000000714000.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 позовну заяву Товариства залишено без розгляду на підставі статей 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України в частині вимог про:
- зобов`язання ДФС України визнати ТОВ "Олімп-С" таким, що отримало статус платника акцизного податку з 19.03.2017 та внести дані про реєстрацію 19.03.2017 ТОВ "Олімп-С" платником акцизного податку з реалізації пального до реєстру;
- вважати акцизну накладну № 1 від 04.05.2017 поданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" до Державної фіскальної служби України та зареєстрованою в Єдиному реєстрі акцизних накладних 04.05.2017.
Залишаючи без розгляду позовну заяву у зазначеній частині, суд першої інстанції посилався на пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки, як встановлено в ході розгляду справи, про порушене право Товариству було відомо ще у червні 2017 року від контрагента СТОВ «Богданівське» та позивач саме в червні 2017 року повторно звернувся до контролюючого органу із заявою про реєстрацію платником акцизного податку, після чого його було зареєстровано. Однак, позовні вимоги заявлено 19.02.2018, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, позивачем не подано заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до положень статей 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019 ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 залишено без змін.
Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач повинен був дізнатися про те, що його не зареєстровано як платника акцизного податку ще у березні 2017 року після направлення заяви про реєстрацію платником акцизного податку від 18.03.2017. Однак, Товариство звернулось з позовом до суду тільки після того, як податковим органом застосовано штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням від 12.01.2018 №00000071400 внаслідок проведення господарської операції з реалізації пального СТОВ «Богданівське» без реєстрації платником акцизного податку. Враховуючи неподання позивачем на пропозицію суду заяви про визнання підстав пропуску строку звернення до суду поважними, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду у вищезазначеній частині позовних вимог.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Олімп-С» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Суть доводів, викладених у касаційній скарзі та поясненнях до касаційної скарги, зводиться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду. Позивач наполягає на тому, що дізнався про те, що у березні 2017 року його не було зареєстровано платником акцизного податку тільки після отримання податкового повідомлення-рішення від 12.01.2018 № 000000714000, яким застосовано штрафні санкції за реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку. Посилався на те, що судами не встановлювалось, що саме стало відомо позивачу від контрагента СТОВ «Богданівське». Позивачем зазначено, що ним вчинено передбачені законодавством дії для реєстрації платником акцизного податку, а саме подано відповідні заяви, однак контролюючим органом здійснено реєстрацію позивача платником акцизного податку з порушенням норм законодавства, що, на думку позивача, свідчить про збій у програмному забезпеченні «M.E.Doc». На переконання позивача, наведені обставини свідчать про незаконність оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій щодо залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду.
Відповідачем-2 подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено про те, що у судовому засіданні позивач повідомив, що у червні 2017 року дізнався від контрагента про те, що Товариство у березні 2017 року не було зареєстроване як платник акцизного податку, після чого неодноразово подавав заяви про реєстрацію платником акцизного податку. При цьому, дізнавшись про те, що реєстрація платником акцизного податку на підставі заяви, поданої 18.03.2017, не відбулась, позивач не звернувся до суду, а подав позовну заяву тільки у лютому 2018 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду. Вважає ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019 правомірними та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, встановленим у цій статті.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також в пункті 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.