ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2022 року
м. Київ
справа №280/4670/20
адміністративне провадження № К/9901/28729/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану його адвокатом Вишняковим Дмитром Олександровичем
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року (головуючий суддя - Прокопчук Т.С., судді: Круговий О.О., Шлай А.В.)
у справі №280/4670/20
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, Міністерства внутрішніх справ України, Головного сервісного центру МВС
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Голови ліквідаційної комісії Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області від 12 червня 2020 року № 58о/с в частині звільнення;
- поновити на посаді адміністратора територіального сервісного центру № 2342 Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області або на рівнозначній посаді, що буде існувати в структурі Міністерства внутрішніх справ України та Головному сервісному центрі МВС, зокрема;
- стягнути з Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 червня 2020 року по день ухвалення рішення;
- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України та Головний сервісний центр МВС вчинити дії щодо вжиття заходів щодо призначення (переведення) на рівнозначну посаду до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (філії ГСЦ МВС).
2. В обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області фактично не було ліквідовано, а відбулась реорганізація. При звільненні не було забезпечено можливість працевлаштування у новоутворений сервісний центр МВС України.
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року, з урахуванням ухвали від 12 січня 2021 року про виправлення описки, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Регіонального сервісного центру в Запорізькій області від 12 червня 2020 року № 58о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади адміністратора територіального сервісного центру № 2342 (на правах відділу, місто Запоріжжя) Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області.
Поновлено ОСОБА_1, державного службовця 8 рангу, на посаді адміністратора територіального сервісного центру № 2342 (на правах відділу, місто Запоріжжя) Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області з 17 червня 2020 року.
Стягнуто з Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 101 712,50 грн.
Зобов`язано Головний сервісний центр МВС вжити заходи щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (філії ГСЦ МВС).
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
5. У поданій касаційній скарзі представник позивача із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 79 "Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ. Установлено, що здійснення заходів, пов`язаних з ліквідацією територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ, покладається на Міністерство внутрішніх справ; територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ, які ліквідуються, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до впорядкування структури Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ.
8. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 березня 2020 року № 218 утворено ліквідаційні комісії територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ. Призначено головою ліквідаційної комісії Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області Чоботенко А.С.
9. 11 березня 2020 року позивач ознайомлений з попередженням про припинення державної служби на підставі пункту 1-1 частини першої, пункту 1 частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VІІІ) у зв`язку з ліквідацією Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області та звільнення із займаної посади не раніше 30 календарних днів з дня попередження.
10. Наказом голови ліквідаційної комісії Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області від 12 червня 2020 року № 58 о/с звільнено ОСОБА_1, державного службовця 8 рангу, з посади адміністратора територіального сервісного центру № 2342 (на правах відділу, місто Запоріжжя) Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону № 889-VІІІ у зв`язку з ліквідацією Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 79, із припиненням державної служби, 16 червня 2020 року.
11. Вважаючи своє звільнення неправомірним позивач звернувся до суду з позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у постанові Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 79 "Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", як у розпорядчому акті органу державної влади, не наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій територіальних органів з надання сервісних послуг МВС або передачі їх іншим органам виконавчої влади. Тож в системі МВС фактично відбулося приєднання 26 територіальних органів (РСЦ МВС), що були утворені в АРК, областях та у місті Києві, до головного міжрегіонального територіального органу - ГСЦ МВС, юрисдикція (повноваження) якого поширюються на всю територію України. Воднораз у структурі ГСЦ МВС утворено відокремлені структурні підрозділи - регіональні сервісні центри в АРК, областях та у місті Києві (РСЦ ГСЦ МВС), які діють як філії та здійснюють частину функцій ГСЦ МВС та усі функції колишніх РСЦ МВС, що припиняються.
13. Порівняння змісту Положення про Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області та Положення про регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС) свідчить про виконання цими державними органами одних і тих же завдань та функцій, спрямованих на реалізацію повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері надання сервісних послуг.
14. Суд першої інстанції вважав, що такі обставини свідчать про фактичну реорганізацію державного органу - Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, а не його ліквідацію.
15. Посилаючись на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 816/979/17, вказував про те, що процедура вивільнення державних службовців з підстав скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідації державного органу чи його реорганізації, регулюється законодавством про працю, зокрема, Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
16. При звільненні позивачу не було запропоновано будь-яку вакантну посаду та не вжито жодних заходів до його працевлаштування, не надано доказів відсутності вакантних посад на час звільнення, не надано доказів вжиття заходів з встановлення наявності у позивача права на переважне залишення на роботі, у зв`язку з чим не дотримано вимог статей 40, 49-2 КЗпП України та статті 87 Закону № 889-VІІІ.
17. Належним способом захисту порушеного права позивача суд вважав необхідність приведення сторін у первісний стан, який існував до видання наказу про звільнення.
18. Також суд виходив з того, що ліквідація Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області з покладенням завдань, повноважень та функцій цього органу на Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Запорізькій області передбачає зобов`язання роботодавця (держави) вжити заходів щодо працевлаштування працівників ліквідованого у такий спосіб органу.
19. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, апеляційний суд виходив з того, що з набранням чинності Законом № 117-ІХ з 25 вересня 2019 року процедура припинення державної служби у зв`язку з скороченням чисельності або штату державних службовців; скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців; реорганізації державного органу; ліквідації державного органу зазнала значних змін.
20. Звернув увагу на те, що застосування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду та Верховного Суду України, висловленої на підставі аналізу законодавства у редакції Закону № 889-VІІІ до набрання чинності Законом № 117-ІХ, є помилковим.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Адвокат позивача у касаційній скарзі зазначає про те, що при винесенні наказу про звільнення позивача жодним чином не враховані положення законодавства щодо гарантій вивільнюваних працівників у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу державної служби, в якому він обіймав посаду, а саме - не було запропоновано жодних вакантних посад. Також порушено переважне право на залишення на роботі, встановлене статтею 49-2 КЗпП України, як працівника з більш високою кваліфікацією та більш тривалим безперервним стажем роботи на державній службі.
22. Стверджував про те, що новий Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС) та ліквідований Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області є фактично тотожними органами, що виконують аналогічні завдання та функції, з незначними процедурними змінами у своїй діяльності. Відтак, мала місце не ліквідація Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, а його реорганізація, відповідно роботодавець зобов`язаний здійснити передбачені законодавством дії для працевлаштування позивача.
23. З урахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 820/2932/16 та від 04 липня 2019 року у справі № 2а-108/12/2670, скаржник стверджував що постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року №79 "Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" насправді була спрямована не на ліквідацію Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, а на його реорганізацію.
24. Також скаржник вважав за необхідне зазначити, що дискримінаційна норма Закону №117-ІХ, яким внесено зміни до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VІІІ щодо відсутності обов`язку роботодавця запропонувати іншу рівноцінну посаду державної служби була прийнята та набрала чинності після того, як позивача було призначено на посаду державної служби, та застосування такої норми суперечить засадам, закріпленим у Конституції України щодо недопустимості звуження права.
25. Міністерство внутрішніх справ України у відзиві на касаційну скаргу зазначала про те, що при звільненні позивача було дотримано приписи законодавства щодо порядку звільнення державного службовця. Просив касаційну скаргу залишити без задоволення.
26. Головний сервісний центр МВС у відзиві на касаційну скаргу звертає увагу на її необґрунтованість, а тому просить відмовити у її задоволенні. Внаслідок реалізації приписів постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 79 "Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" фактично відбулась ліквідація територіальних органів з надання сервісних послуг, як юридичних осіб публічного права, із створенням нової структури надання сервісних послуг МВС Головного сервісного центру МВС.
27. У спірному випадку слід застосовувати виключно спеціальний нормативно-правовий акт - Закон № 889-VІІІ, а норми КЗпП України в даному випадку не застосовуються.
28. Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області у відзиві на касаційну скаргу вважав безпідставним посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Відповідно до Положення про сервісний центр та законодавства України роботодавець не наділений правом та повноваженням щодо пропозицій та призначення (переведення) на вакантну посаду в іншому державному органі, в тому числі в структурі МВС України. При звільненні державних службовців у зв`язку із припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, зокрема, відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону № 889-VІІІ, положення КЗпП України не застосовуються.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
30. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, статей 5, 87 Закону № 889-VІІІ у взаємодії з статтями 5-1, 22, 40, 42 КЗпП України.
31. Спірні правовідносини в цій справі склались з приводу звільнення у червні 2020 року позивача з займаної посади державної служби у зв`язку з ліквідацією державного органу.
32. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
33. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
34. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
35. Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.