1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

21 липня 2022 року 

м. Київ

 

справа № 460/3917/20

адміністративні провадження №№ К/9901/37204/21, К/9901/42416/21

 

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

 

головуючого судді: Губської О.А.,  

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,  

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Рівненської області, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Офіс Генерального прокурора України про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора, Рівненської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від             10 серпня 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: Довгополова О.М.    (головуючий), Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Прокуратури Рівненської області, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, в якому просив:

1.1. Визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Рівненської області від 30.04.2020 № 360к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області на підставі пункту 9 частини першої   статті 51 Закону України "Про прокуратуру"   з 04.05.2020.

1.2. Визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №112 від 02.04.2020 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора".

1.3. Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області або рівнозначній посаді в органах прокуратури з 04.05.2020.

1.4. Стягнути з прокуратури Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04.05.2020 по дату винесення судового рішення та фактичного поновлення на роботі.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом прокурора Рівненської області № 360 к від 30.04.2020 його звільнено з посади на підставі п. 9 ч. 1   ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ від 14.10.2014   (далі - Закон № 1697-VІІ) з 04 травня 2020 року. Зазначив, що відповідно до п. 9 ч. 1   ст. 51 Закону №1697-VІІ   прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Зауважив, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про перебування прокуратури Рівненської області у процесі припинення, а також дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення, у ЄДР відсутні. Жодних відомостей про реорганізацію прокуратури Рівненської області до ЄДР також не вносилось. Таким чином, прокуратура Рівненської області, як юридична особа, станом на час звільнення позивача не була припиненою, при чому як у формі ліквідації, так і у формі реорганізації, а тому зазначені правові підстави для звільнення позивача із займаної посади не могли бути застосовані через те, що фактично не настали. Окрім цього, зазначив, що на момент його звільнення відсутні також і рішення про скорочення кількості прокурорів прокуратури Рівненської області взагалі, та, зокрема, посади прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області, яку він займав. З оспорюваного наказу також вбачається, що при його прийнятті прокурор Рівненської області ОСОБА_2 керувався статтею 11, підпунктом 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-ІХ від 19.09.2019. Відповідно до вказаної норми закону прокурори, які на день набрання чинності цим   Законом   займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої   статті 51 Закону України "Про прокуратуру"   за умови настання однієї із наступних підстав, зокрема: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури. Позивач вважає, що рішення № 112 від 02.04.2020 другої кадрової комісії "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" не може бути підставою для його звільнення з посади, оскільки припинення прокуратури Рівненської області у формі ліквідації або реорганізації фактично не відбулось. Окрім цього, позивач вважає, що атестація працівників прокуратури, передбачена   Законом України №113-ХІ від 19.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора України №221 від 03.10.2019, є протиправною. Так, Законом №113-ХІ (п. 16 Розділу І)   Розділ V "Прикінцеві положення" Закону України "Про професійний розвиток працівників"   доповнений пунктом 1-1 такого змісту: "Положення цього Закону не поширюються на проведення атестації прокурорів, що здійснюється відповідно до розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", що на думку позивача є прямим порушенням імперативних вимог ст. ст.   21,   22,   24 Конституції України. Процедура атестації у відношенні до позивача проведена не відповідно до закону, а на підставі та у порядку, який визначений наказами Генерального прокурора, що суперечить Конституції України та Закону України "Про прокуратуру". Отже, діяльність кадрової комісії не ґрунтується на   законі, а тому її наслідки не можуть мати ознак правомірного втручання в      права та інтереси позивача. Позивач вважає, що для прийняття рішення про його звільнення рішення другої кадрової комісії "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, з використанням комп`ютерної техніки" недостатньо. Саме рішення кадрової комісії у даному випадку не містить обґрунтування того, що позивач не має достатньої кваліфікації для виконання обов`язків за посадою, а лише містить інформацію про те, що він набрав певну кількість балів за результатами складання іспиту у формі тестування. Оскільки рішення кадрової комісії № 112 від 02.04.2020 щодо позивача є невмотивованим та необґрунтованим, тому вважає звільнення з посади на підставі такого рішення також незаконним. 

2.1. Також позивач зазначив, що стан проведення іспиту, зокрема, систематичні перебої програмного забезпечення під час іспиту, свідчить про те, що процедура тестування мала на своїй меті не перевірку знань та суто атестацію, а саме свавільні дії Генерального прокурора з тотального вивільнення, в порушення   Конституції України   та   КЗпП України, працівників прокуратури, незважаючи на їх професійні та ділові якості. Окрім цього, позивач не погоджується з результатом оцінки рівня знань та умінь у застосуванні   закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, оскільки програма, на якій здійснювалось тестування, працювала неправильно, з технічними перебоями, довго грузилась, зависала, у результаті чого видала невірний результат. 

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 20 квітня 2021 року  у задоволенні позовних вимог відмовив.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за результатом іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної програми з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, позивачем набрано 56 балів, що становить менше необхідного мінімально допустимого балу. Також суд зазначив, що подаючи Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, позивач підтвердив своє бажання пройти атестацію, вказав на ознайомлення та погодження з усіма умовами та процедурами проведення атестації, що визначені Порядком № 221.

5. 10 серпня 2021 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. 

5.1. Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Рівненської області від 30.04.2020 № 360к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області на підставі пункту 9 частини першої   статті 51 Закону України "Про прокуратуру"   з 04.05.2020.

5.2. Визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №112 від 02.04.2020 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора".

5.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області або рівнозначній посаді в органах прокуратури з 05.05.2020.

5.4. Стягнуто з Прокуратури Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.05.2020 по 10.08.2021 в розмірі 680      694 гривні 10 коп.

6. Суд апеляційної інстанції зазначив, що неналежна робота комп`ютерної техніки зумовила обставини, що перешкоджали проходженню ОСОБА_1 іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, внаслідок чого результати проходження тестування були визначені неправильними, а тому рішення № 112 від 02.04.2020 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" слід вважати протиправним та наявні підстави для його скасування. Що стосується висновку суду апеляційної інстанції про протиправність спірного наказу, то він ґрунтується на протиправності оспорюваного рішення комісії, які в силу нормативного врегулювання питань проходження атестації прокурорами, є взаємопов`язаними. За таких обставин, позивач підлягає поновленню з 05.05.2020 на посаді прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області або рівнозначній посаді в органах прокуратури.

ІІІ. Касаційне оскарження

7. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачі подали до Верховного Суду касаційні скарги.

8. Касаційні скарги відповідачів подана на підставі пункту 3 частини четвертої   статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

8.1. При цьому скаржники вказують, що на час розгляду справи в судах був відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ, на підставі якого затверджено Порядок №221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, пункту 17 щодо повноважень кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації, підпункту 2 пункту 8 розділу І Порядку №221 щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації, а також щодо застосування підпункту 2 пункту 19 Закону №113-ІХ як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів. 

8.2. При цьому зазначають, що судом апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги доводи відповідачів, що за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) ОСОБА_1 набрав 56 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (70 балів), і його не допущено до проходження наступного етапу атестації. Ці результати відображено у відповідній відомості, достовірність яких ОСОБА_1 підтвердив шляхом проставлення власного підпису. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту відсутні. Під час проходження тестування позивач не звертався до представників кадрової комісії і робочої групи та відповідні акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів Комісії та прокурора причин не складалися, натомість згідно з даними системи тестування і відомості про його результати, тестування з боку позивача було завершено. Окрім того, як вбачається із протоколу засідання другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 02.04.2020 № 4, станом на цю дату, заяв за результатами проходження вказаного тестування від позивача до комісії не надходило. Ураховуючи викладене, другою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур, керуючись п. 6 розділу І, п. 5 розділу II Порядку № 221, обґрунтовано прийнято рішення від 02.04.2020 № 112 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. Твердження позивача про технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження ним тестування не є доказом наявності таких збоїв, а може свідчити про намагання спростувати або оскаржити отриманий негативний результат. У разі об`єктивної наявності технічних збоїв під час тестування єдиною логічною, послідовною і такою, що сприймається є поведінка, коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи, що результат буде негативний, а просить, з огляду на ситуацію, що склалася, перенести тестування на інший день. Чого в даному випадку не було. Про такі обставини (технічні збої) позивач міг зазначити також у відомості, в якій розписувався відразу після завершення тестування, засвідчуючи отриманий результат, але він цього не зробивОфісом Генерального прокурора виконано вимогу суду щодо надання доказів проходження позивачем першого етапу атестації.

8.3. Скаржники також зазначають, що не ґрунтується на вимогах закону постанова суду апеляційної інстанції про поновлення позивача на посаді прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області або рівнозначній посаді в органах прокуратури з 05.05.2020. Задовольняючи вказану позовну вимогу, суд застосував ст. 235 та п. З ч.2 ст. 245 КЗпП України. Проте до таких висновків суд дійшов у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права - ст. 235 КЗпП України без урахування норм Закону № 113-ІХ та висновків Верховного Суду, оскільки не встановили та не дослідили питання про поновлення позивача на попередній роботі та неможливості поновлення на рівнозначній (новій) посаді, оскільки порядок призначення на нові посади, утворені внаслідок реформування органів прокуратури, визначений чинним законодавством через реалізацію дискреційних повноважень роботодавця. Так, на момент звільнення ОСОБА_1 обіймав посаду прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області. Оскільки ОСОБА_1 проходив службу в прокуратурі Рівненської області, що підтверджується записами в трудовій книжці, то й відсутні правові підстави для його поновлення на рівнозначній посаді в органах прокуратури, зокрема Рівненській обласній прокуратурі. Крім того, за приписами п. 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

8.4. Крім того, скаржники вказують на помилковість розрахунку судом апеляційної інстанції втраченого заробітку.

8.5. У зв`язку з чим Офіс Генерального прокурора та Рівненська обласна прокуратура просять скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

9. До Верховного Суду надійшли відзиви позивача на касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Рівненської обласної прокуратури, в яких позивач, посилаючись на їх необґрунтованість просить залишити касаційні скарги без задоволення

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

10. ОСОБА_1 працював в органах прокуратури з 2006 року. Згідно з записами в трудовій книжці ОСОБА_1 наказом прокурора Рівненської області № 411к від 02.05.2019 призначений на посаду прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області.

11. За змістом положень   Закону №113-IX, усі працівники органів прокуратури підлягають проходженню атестації відповідно до Порядку №221.

12. У встановлений строк і за визначеною формою ОСОБА_1 подав заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, у зв`язку з чим його було допущено до проходження атестації прокурорів.

13. Згідно відомостей про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону на відповідність здійснювати повноваження прокурора, позивач отримав 56 балів, що є менше прохідного балу (70) для успішного складання іспиту.

14. Згідно рішення кадрової комісії № 2 від 02.04.2020 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" № 112 ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав 56 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, він не допускається до проходження наступних етапів атестації. У зв`язку з наведеним прокурор відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області, ОСОБА_1 , неуспішно пройшов атестацію.

15. Наказом прокурора Рівненської області № 360к від 30.04.2020 відповідно до статті 11, підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області на підставі пункту 9 частини першої   статті 51 Закону України "Про прокуратуру"   з 04.05.2020.

16. Не погодившись з рішенням кадрової комісії № 2 від 02.04.2020 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" № 112 та наказом прокурора Рівненської області № 360к від 30.04.2020, позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

17. Відповідно до   статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України   (далі -   КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. За приписами частини першої   статті 341 КАС України   суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Відповідно до   статті 19 Конституції України   органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України.

20.   Статтею 43 Конституції України   закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

21. За змістом   статті 2 КЗпП України   право громадянина України на працю є одним з основних трудових прав працівників.

22. Положеннями   статті 5-1 КЗпП України   передбачено гарантії забезпечення права громадян на працю, зокрема, щодо правового захисту від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

23. Відповідно до   статті 222 КЗпП України   особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

24.   Статтею 4 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру"   (далі також -   Закон № 1697-VII) установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються   Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

25.   Законом №1697-VII   забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.

26.   Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-IX   (надалі - Закон №113-IX (діє з 25 вересня 2019 року)) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до   Закону №1697-VII   були внесені зміни.

27.   Статтею 14 Закону №1697-VII   у зв`язку із внесенням до неї змін   Законом №113-ІХ   передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.

28. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами   статті 14 Закону України "Про прокуратуру"   кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог   Закону №113-ІХ.

29. У тексті   Закону № 1697-VII   слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".

30. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим   Законом   усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої   статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим   Законом   займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

31. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

32. Згідно з пунктом 11 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

33. Пунктом 14 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

34. Відповідно до пункту 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

35.   Згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

36.   За пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав:

1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;

2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;

3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;

4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора   відповідно до цього пункту.

Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

37. На виконання вимог   Закону №113-IX   наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221).

38. За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури"   та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

39. Відповідно до пунктів 2, 4 розділу 1 Порядку №221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

40. За приписами пунктів 9, 10 розділу І Порядку №221 атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.

40.1. Заява, вказана у пункті 9 розділу І цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Заява підписується прокурором особисто.

41. Відповідно до пункту 11 Порядку № 221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.


................
Перейти до повного тексту