ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2022 року
м. Київ
справа №240/18814/20
адміністративне провадження № К/990/11346/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 240/18814/20
за позовом ОСОБА_1 до Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, прийняту в складі головуючого судді: Шидловського В.Б., суддів Курка О.П., Боровицького О.А.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо невиплати всіх сум належних йому у день звільнення в загальній сумі 64147,26 грн (невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учасника бойових дій у сумі 32361,68 грн, та індексації грошового забезпечення в сумі 31785,58 грн);
- стягнути з Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку на його користь середній заробіток у розмірі 312972,53 грн за весь час затримки виплати належних сум (грошової компенсації за календарні дні додаткової відпустки, як учасника бойових дій, у сумі 32361,68 грн та індексації грошового забезпечення в сумі 31785,58 грн при звільненні 26 червня 2019 року до дня фактичного розрахунку 28 січня 2020 року.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо невиплати всіх сум належних ОСОБА_1 у день звільнення; зобов`язано Житомирський зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.06.2019 по 28.01.2020 у сумі 64 138,01 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, прийнято нову постанову якою позов залишено без розгляду.
4. Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). При цьому, позивачем не наведено поважних підстав, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого строку. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції уважав, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та дійшов помилкового висновку про незастосування до спірних правовідносин строків звернення до суду.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач у суді першої інстанції зазначав причини, які підтверджували поважність пропуску строку звернення до суду із позовом, і суд першої інстанції, переглянувши обставини справи та доводи, викладені в клопотанні про поновлення строку, вирішив, що вказані позивачем причини пропуску строку свідчать про поважність пропуску такого строку. У свою чергу відповідач не заявляв вимогу про залишення адміністративного позову без розгляду. Отже, касатор посилається на те, що суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову про залишення позову без розгляду, вийшов за межі перегляду судом апеляційної інстанції, що визначені статтею 308 КАС України.
7. При цьому, судом апеляційної інстанції не було враховано висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 420/1927/20.
IV. Позиція інших учасників справи
8. Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
V. Рух справи в суді касаційної інстанції
9. Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року.
10. Підставою відкриття касаційного провадження є наявність підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої та підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
11. Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року справу призначено до попереднього розгляду у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами на 21 липня 2022 року.
VI. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
12. Спірні правовідносини у справі склались з приводу стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до статей 116, 117 КЗпП України.
13. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та залишив позов без розгляду на підставі частини першої статті 319, пункту 8 частини першої статті 240, частини третьої статті 123 КАС України.
14. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції меж перегляду, установлених статтею 308 КАС України та норм процесуального права в частині дотримання позивачем строку звернення до суду з позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.
15. Відповідно до частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.