ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 320/1719/21
адміністративне провадження № К/9901/36931/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Єресько Л.О.,
Жука А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2021 (головуючий суддя - В.І. Келеберда)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2021 (головуючий суддя - Л.Т. Черпіцька, судді - О.Є. Пилипенко, Я.М. Собків)
у справі № 320/1719/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області,
Державної судової адміністрації України,
Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області
про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, в якому просила стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Держаного бюджету України, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 , нараховану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Київській області, але не виплачену заробітну плату в розмірі 101 785, 66 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2021, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2021, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
3. При прийнятті рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позовні вимоги, заявлені позивачем, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На переконання позивача, позов у цій справі виник у зв`язку із необхідністю припинення тривалого порушення щодо невиплати заробітної плати та поданий з метою ефективного захисту порушених прав з боку суб`єктів владних повноважень. Наголошує, що позивачем було подано новий позов, який не містить тотожних вимог з вимогами у справі № 810/1337/16, містить інший склад учасників процесу та жодним чином не пов`язаний із невиконанням постанови у справі № 810/1337/16.
Позиція інших учасників справи
5. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги позивача не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Рух касаційної скарги
6. Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
7. Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи
8. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 у справі № 810/1337/16 за позовом ОСОБА_1 зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області здійснити помічнику судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 включно, відповідно до статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у редакції Закону України «Про прокуратуру» та за період з 29.03.2015 по 10.05.2016 відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» та виплатити заробітну плату в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.
10. Зі змісту позовних вимог у цій справі слідує, що ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з невиконанням постанови Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 у справі № 810/1337/16, яка набрала законної сили, та просить стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату.
11. Відповідно до частини другої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.