ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 2040/6743/18
адміністративне провадження № К/9901/8218/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року (головуючий суддя Спаскін О.А., судді: Присяжнюк О.В., Кононенко З.О.) у справі №2040/6743/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 26 червня 2018 року №54550-17, зобов`язання відкликати податкову вимогу від 26 червня 2018 року №54550-17 та виключити визначену зазначеною податковою вимогою суму податкового боргу у вигляді пені в розмірі 39047,14 грн. з усіх реєстрів боргу платника податків; усі судові витрати покласти на відповідача.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 24 вересня 2018 року адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправною та скасував податкову вимогу Головного управління ДФС у Харківській області від 26 червня 2018 року №54550-17, відповідно до якої платник податків зобов`язаний термінова сплатити суму податкового боргу у вигляді пені в розмірі 39047,14 грн; зобов`язав Головне управління ДФС у Харківській області відкликати податкову вимогу від 26 червня 2018 року №54550-17 та виключити визначену зазначеною податковою вимогою суму податкового боргу у вигляді пені в розмірі 39047,14 грн. з усіх реєстрів боргу платника податків; стягнув з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача суму судового збору у розмірі 704,80 грн.
Додатковим рішенням від 4 жовтня 2018 року Харківський окружний адміністративний суд стягнув з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 5000 грн.
Не погодившись із рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 і додатковим рішеннями суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Харківській області подало апеляційну скаргу.
12 листопада 2018 Харківським апеляційним адміністративним судом відкрито апеляційне провадження по перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018.
Ухвалою від 28 січня 2019 року Другий апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2018 року та запропонував сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме 1057,20 грн (704,80*150%=1057,20 грн).
У зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги на додаткове рішення від 4 жовтня 2018 року Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 лютого 2019 року апеляційну скаргу повернув.
Не погодившись з ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що Законом України «Про судовий збір» встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. При цьому, судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення, а відтак, судовий збір за подання апеляційної скарги на додаткове рішення також не повинен сплачуватися.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав до суду, що не перешкоджає її розгляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали апеляційного суду, 11 лютого 2019 року від скаржника надійшов лист з проханням відкрити апеляційне провадження за скаргою на додаткове рішення, яке обґрунтоване тим, що судовий збір не підлягає стягненню, оскільки відповідно до пункту 5 частини другої статті 3 Закону України «про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення. Проаналізувавши клопотання скаржника та матеріали справи, суд дійшов висновку, що таке не підлягає задоволенню, оскільки оскаржуване додаткове рішення прийняте за результатами розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат в адміністративній справі, а саме - про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, подану відповідно до статті 139 КАС України, після розгляду справи по суті, тобто такі рішення не є наслідком судової помилки.
Отже, колегією суддів визначено, що спірним у цій справі є питання, чи є додаткове рішення суду про розподіл судових витрат тим судовим рішенням, за оскарження якого має сплачуватися судовий збір згідно з Законом України «Про судовий збір».