ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 580/5292/21
адміністративне провадження № К/990/11463/22;
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року (суддя: Кравчук О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року (судді: Баранник Н.П., Малиш Н.І., Щербакак А.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Черкаського окружного адміністративного суду Руденко Алли Василівни, Черкаського окружного адміністративного суду про визнання відповіді протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до судді Черкаського окружного адміністративного суду Руденко Алли Василівни, в якому просив:
- визнати протиправними дії судді, а саме відповідь, яка викладена у листі від 19 травня 2021 року та зобов`язати Черкаський окружний адміністративний суд видати судді Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В. його заяви від 20 квітня 2021 року, від 18 березня 2021 року, від 13 квітня 2021 року.
- зобов`язати суддю Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В. своєчасно розглянути всі три заяви та відшкодувати позивачу 256, 63 грн.;
- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 500 000,00 грн.;
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року відмовлено у відкритті провадження ОСОБА_1 до судді Черкаського окружного адміністративного суду Руденко Алли Василівни, Черкаського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, оскільки спір між сторонами не належить розглядати за правилами будь-якого судочинства.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їхніх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року і постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.
Позиція інших учасників справи.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 травня 2022 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року (суддя: Кравчук О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2022 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
Листом Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року на заяву позивача від 20 квітня 2021 року повідомлено, що чинним законодавством, у тому числі Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачене відшкодування суддями витрат виконавчого провадження та виконавчого збору стягнутих на виконання постановлених ними судових рішень.
Відповідачем зазначено, що судді Руденко А.В. не передавались для розгляду та ознайомлення заяви позивача від 18 березня 2021 року та від 13 квітня 2021 року. Вказані заяви з додатками перебувають в матеріалах адміністративної справи № 580/2322/19.
Згідно з п. 23 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 № 814 вилучення із судової справи оригіналів документів (крім процесуальних, які виготовлені судом) допускається у виняткових випадках, визначених законодавством, за резолюцією судді (судці-доповідача), у провадженні якого перебуває судова справа, або голови суду, якщо провадження у справі закінчено, з обов`язковою заміною вилучених матеріалів їх належно Засвідченими копіями, про що зазначається у внутрішньому описі справи у графі "Примітки".
Для вилучення оригіналів документів з матеріалів адміністративної справи позивачу вказано на необхідність подання відповідної заяви.
Щодо надання домашньої адреси судді Руденко А.В. у листі вказано, що ця інформація належить до персональних даних судді, та є конфіденційною в розумінні Законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» та «Про захист персональних даних» тому не може бути надана позивачу.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
Згідно з частиною 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно із частинами першою-третьою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Конституцією України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (стаття 129 Конституції України). Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку (стаття 126 Конституції України). Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
У 1998 році Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України в ухвалі від 2 грудня 1998 року зазначила, що Конституцією України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється і однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Згідно з положеннями Конституції України рішення суду і відповідно дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя можуть оскаржуватись у чинному порядку, а не в інший суд першої інстанції, що одночасно порушувало б і принцип незалежності суддів, і заборону втручання у вирішення справи незалежним судом.
Саме в такому розумінні мають застосовуватись положення статей 55, 56 Конституції України про гарантію права кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб та на відшкодування державою матеріальної і моральної шкоди, заподіяної їх незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю при здійсненні ними своїх повноважень. Суд є органом, який вирішує такі скарги, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються в порядку, визначеному Конституцією України і законодавством про судочинство.
У Конституції України зазначено, що здійснення правосуддя регулюється окремо від діяльності інших органів державної влади. Відповідно до статті 62 Конституції України матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного. Проте й у цьому разі за таку шкоду відповідає держава, а не безпосередньо суд або суддя.