ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 160/11795/20
адміністративне провадження № К/9901/16763/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №620/2160/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
про визнання незаконними і скасування висновку, наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Головіної Лілії Сергіївни
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року (головуючий суддя: Ільков В.В.)
і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2021 року (головуючий суддя: Малиш Н.І., судді: Баранник Н.П., Щербак А.А.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі також - «ГУ НП в Дніпропетровській області»), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:
1) визнати незаконним і скасувати висновок службового розслідування від 10 серпня 2020 року «Про результати службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю заступника начальника СКП Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1»;
2) визнати незаконним і скасувати наказ від 14 серпня 2020 року №1266к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника сектору кримінальної поліції Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 »;
3) визнати незаконним і скасувати наказ від 25 серпня 2020 року №231о/с про звільнення його зі служби в поліції;
4) поновити його на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області;
5) стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме: з 25 серпня 2020 року до дня ухвалення судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликався на порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, стверджуючи, що він не був ознайомлений з наказом про проведення службового розслідування і висновками цього розслідування.
Також ОСОБА_1 указував на те, що висновки службового розслідування ґрунтуються лише на матеріалах кримінального провадження. У цьому контексті позивач стверджував, що за відсутності обвинувального вироку ці матеріали не можуть бути враховані при притягненні до дисциплінарної відповідальності. Водночас позивач зазначав, що відповідач належно не дослідив факти й обставини дисциплінарного проступку, його наявність чи відсутність, а фактично доводив його вину у вчиненні кримінального правопорушення.
Зрештою позивач вказував, що оскільки на час його звільнення відсутній вирок суду, який би набрав законної сили, то оскаржувані ним висновок службового розслідування і накази відповідача є протиправними і мають бути скасовані.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стало вчинення ним дисциплінарного проступку у виді порушення службової дисципліни, який виразився у недотриманні принципів діяльності поліції та вчинення дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції.
Одночасно з цим, місцевий суд констатував, що факт порушення позивачем службової дисципліни встановлений службовим розслідуванням. Це розслідування, як зазначив суд, було проведене з дотриманням процедури, а обставини вчинення проступку є доведеними і не спростовуються аргументами позивача.
Своєю чергою, апеляційний суд врахував, що висновки відповідача ґрунтуються, насамперед, на матеріалах кримінального провадження №42020040630000044, зареєстрованого 12 червня 2020 року за ознаками правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 369-2 КК України, що давало достатні підстави для здійснення таких висновків.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що законодавство покладає на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських, а тому позивач був зобов`язаний не допускати вчинків, які несумісні з вимогами, що пред`являються до професійних і моральних якостей працівника поліції або підривають авторитет поліції.
Зрештою суд апеляційної інстанції указав на необґрунтованість доводів позивача про те, що сам факт порушення кримінального провадження до ухвалення вироку у справі не може бути підставою для звільнення поліцейського зі служби, адже підставою для звільнення позивача стало не вчинення кримінального правопорушення, а порушення службової дисципліни та Присяги поліцейського.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву
У квітні 2021 року представниця позивача звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказані судові рішення, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Скаржниця посилається на неправильне застосування судами приписів статей 13, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України і розділу 5 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, стверджуючи, що суди попередніх інстанцій не з`ясували всіх обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Також скаржниця указує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, які викладені, зокрема, у постанові від 30 липня 2020 року у справі №802/1767/17-а щодо неможливості притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу злочину.
Позиція скаржниці полягає у тому, що висновок відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку побудований лише на матеріалах кримінального провадження, тож у такому разі обов`язково слід було з`ясувати інші порушення службової дисципліни, відмінні від інкримінованих у рамках кримінальної справи. Однак, як стверджує скаржниця, суди цього обов`язку не виконали.
У червні 2021 року відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить цю скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Відповідач зазначає, що наявність чи відсутність у діях позивача складу кримінального правопорушення не спростовує факту вчинення ним дисциплінарного проступку, який став підставою для звільнення його зі служби в поліції. Тому вважає безпідставними посилання представника позивача на відсутність обвинувального вироку стосовно позивача, як на доказ відсутності в його діях дисциплінарного проступку.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Відповідно до наказу начальника ГУ МВС України в Дніпропетровській області 12 березня 2009 року №30о/с ОСОБА_1 був зарахований до органів внутрішніх справ України з присвоєнням спеціального звання «молодший сержант міліції».
Надалі наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 7 листопада 2015 року №1о/с ОСОБА_1 було призначено на посаду до Національної поліції.
На момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 проходив службу на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області.
16 червня 2020 року до ГУ НП в Дніпропетровській області надійшла інформація про те, що тієї ж доби близько 08:00 год працівниками військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України, слідчим відділом СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, у рамках кримінального провадження №42020040630000044, розпочатого 12 червня 2020 року за матеріалами внутрішньої безпеки за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України, спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НП України й Управлінням СБ України в Дніпропетровській області задокументовано протиправну діяльність капітана поліції ОСОБА_1 , який вимагав у громадянина ОСОБА_2 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі: 5000 доларів США за вплив на прийняття у кримінальному провадженні рішення посадовими особами Софіївського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, а саме перекваліфікації частини першої статті 121 КК України та направлення обвинувального акту до суду за більш м`якою статтею КК України, якою не передбачено покарання у виді позбавлення волі.
16 червня 2020 року о 08:00 год слідчий ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, затримав капітана поліції ОСОБА_1 як підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення.
Того ж дня ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України.
Наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 17 червня 2020 року №1012 «Про організацію проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за інформацією про документування протиправної діяльності заступника начальника сектору кримінальної поліції Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітану поліції ОСОБА_1 .
Наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 26 червня 2020 року №1060 «Про внесення змін до наказу ГУНП від І7 червня 2020 року №1012» викладено нову редакцію пункту 2 наказу №1012 та змінено склад дисциплінарної комісії.
На час проведення службового розслідування ОСОБА_1 з 17 червня 2020 року було відсторонено від виконання службових обов`язків.
10 серпня 2020 року відповідачем затверджено висновок «Про результати службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю заступника начальника СКП Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1».
У висновку зафіксована інформація щодо обставин порушення кримінального провадження №42020040630000044 від 12 червня 2020 року за частиною третьою статті 369-2 КК України стосовно ОСОБА_1 , зокрема нездійснення ним окремих слідчих дій та оперативного супроводу у кримінальному провадженні №12020040580000115, його затримання, обрання останньому запобіжного заходу.
Висновок містить позицію про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, недотримання ним вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 9 листопада 2016 року, що у полягає у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійно-моральних якостей поліцейського, наслідком чого стали скарги громадян до правоохоронних органів із цього приводу, що свідчить про ігнорування принципів діяльності поліції.
Водночас, з урахуванням дисциплінарного стягнення у виді суворої догани, застосованого наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 29 травня 2020 року №834к, висновок службового розслідування містить пропозицію про застосування до заступника начальника сектору кримінальної поліції Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
14 серпня 2020 року ГУ НП в Дніпропетровській області видало наказ №1266к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника сектору кримінальної поліції Апостолівського ВГІ Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 ».
З метою реалізації указаного наказу, 25 серпня 2020 року ГУ НП в Дніпропетровській області видало наказ №231о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 26 серпня 2020 року.
Не погодившись з прийнятими висновком і наказами щодо застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою їхнього оскарження.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII
Цей закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
За приписами частини першої статті 18 цього Закону поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частини першої, другої статті 19 вказаного Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».
Відповідно до частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі також - «Дисциплінарний статут»)
Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.
Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частиною першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частини першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2016 року №1179.
Ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.