ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 826/11257/18
адміністративне провадження № К/9901/20111/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Тацій Т.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської обласної державної адміністрації) на рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2019 року у складі судді Васильченко І.П. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у складі колегії суддів: Аліменка В.О. (головуючий), суддів: Лічевецького І.О., Кучми А.Ю. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" (далі - ТОВ "Центр-Ритейл") до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення та визнання незаконними дій,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. ТОВ "Центр-Ритейл" звернулося до суду з позовом, у якому просило:
1.1 визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене дорученням від 15.08.2017 № 064-8522 у частині, що стосується демонтажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б (торгівельного ряду з ролетів або кіосків по пров. Політехнічному, 2-А) та визнання незаконними дій відповідачів щодо демонтажу нежитлової будівлі площею 218,1 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б.
2. Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 12 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, позов задовольнив.
2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що об`єкт віднесений відповідачем до тимчасової споруди, є нежитловим приміщенням, на яке не поширюються приписи Правил благоустрою міста Києва. Відповідачами не надано суду доказів вчинення позивачем порушення у сфері благоустрою.
3. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
3.1 10.08.2017 Комунальним підприємством «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винесено приписи про усунення порушень Правил благоустрою міста Києва, з вимогою про надання дозвільної документації, на виконання чого, позивач повідомив, що нежитлова будівля за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б перебуває у приватній власності ТОВ «Центр-Ритейл», а також те, що постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017 по справі № 970/18559/16 визнано, що ТОВ «Центр-Ритейл» правомірно користується земельною ділянкою.
3.2 15.08.2017 Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації видано Комунальному підприємству «Київблагоустрій» Доручення № 064-8522 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно-дозвільної документації на їх розміщення за адресою: м.Київ, пров. Політехнічний, 2-Б.
3.3 22.08.2017 КП «Київблагоустрій» на підставі вказаного доручення здійснило демонтаж об`єктів нерухомого майна (гаража) за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019. Просить оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
4.1 Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема статті 5-7 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
4.2 Щодо порушення судами норм процесуального права зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено всі обставини справи та докази на їх підтвердження. Також вказує на порушення судом першої інстанції норм статей 121, 122, 123, 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), правовій оцінці дотримання яких не надано судом апеляційної інстанції.
5. Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подало відзив на касаційну скаргу, у якій висловлена позиція про обґрунтованість доводів касаційної скарги та її задоволення через допущені порушення судами норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
6. Позивач подав відзив на касаційну скаргу. Особа, яка подала відзив, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін з мотивів правильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та відсутності порушення норм процесуального права.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 КАС України (у редакції до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Згідно частин першої-третьої статті 242 КАС України, дія якої поширюється і на судові рішення суду апеляційної інстанції з огляду на вимоги частини першої статті 321 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
9. Оскаржене рішення суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає, оскільки судом не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
10. Згідно частин першої-другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
11. Під час розгляду цієї справи зазначені вимоги норм процесуального права судом апеляційної інстанції були порушені.
12. Доводами заперечень проти позову відповідача 1, його апеляційної скарги, було те, що суд першої інстанції відкрив провадження у справі, а також розглянув її по суті після закінчення строку звернення до суду, оскільки оскаржений припис було видано 15.08.2017, а оскаржені протиправні дії вчинено 22.08.2017. Проте з позовом позивач звернувся до суду 19.07.2018, тобто з пропуском встановленого статтею 122 КАС України шестимісячного строку. При цьому відповідач 1 наголошував, що суд першої інстанції допустив порушення вимог статтей 121, 123 КАС України щодо порядку вирішення питання щодо строку звернення до суду, оскільки відповідну заяву від 10.07.2018 не розглянув при відкритті провадження по справі, не постановив відповідну ухвалу про його поновлення.
13. Частинами першою та другою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
14. Матеріали справи містять заяву позивача про поновлення строку звернення до суду (т. 1 а. с. 202).
15. Згідно пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
16. Положеннями статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
17. Суд першої інстанції відкрив провадження у справі 23.07.2019, однак питання щодо поновлення строку звернення до суду при цьому не вирішив. Питання щодо поважності строку звернення позивача з позовом було вирішено судом першої інстанції лише під час прийняття рішення по суті позову.