ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 420/7404/20
адміністративне провадження № К/9901/2386/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року (головуючий суддя Семенюк Г.В., судді: Домусчі С.Д., Шляхтицький О.І.) в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Болград-Авіа" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області (далі - Управління, позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Болград-Авіа" (далі - Товариство, відповідач) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства згідно з рішенням Управління від 26 червня 2020 року. Водночас, у позовній заяві міститься застереження про те, що вона подається в порядку частини 5 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Вказане рішення прийнято судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження); при цьому, приймаючи рішення, суд керувався положеннями статей 143, 241-246, 250-251 КАС України та зазначив про можливість оскарження рішення протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Вважаючи, що при прийнятті рішення судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, позивач 12 листопада 2020 року подав апеляційну скаргу з вимогою про його скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову.
Ухвалою від 30 листопада 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху у зв`язку із пропуском Управлінням встановленого частиною 8 статті 283 КАС України десятиденного строку на апеляційне оскарження.
В подальшому, апеляційний суд визнав неповажними зазначені Управлінням в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження причини його пропуску, відмовив у задоволенні такого клопотання та у відкритті апеляційного провадження у справі, про що постановив ухвалу від 21 грудня 2020 року.
Не погоджуючись із ухвалою від 21 грудня 2020 року, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив її скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Управління наголошувало, що, позовна заява про необхідність підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства на підставі рішення контролюючого органу від 26 червня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду була ним подана в загальному порядку, а не в порядку статті 283 КАС України, відтак до апеляційної скарги також повинен застосовуватись загальний (місячний) строк апеляційного оскарження.
Відповідач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а ухвалу суду апеляційної інстанції, яку він просив залишити без змін, - обґрунтованою та законною.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами частини 5 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме - на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.
Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 ПК України, відповідно до якої контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає в обмеженні або забороні платнику податків у реалізації прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (пункт 94.1 статті 94 ПК України).
КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (частина 1 статті 12 КАС України).
Відтак, податковий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. При розгляді вимоги щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до предмета доказування входить, зокрема, наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.
Крім того, КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави).
Так, статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Цей порядок є альтернативним загальному порядку розгляду справ.