РІШЕННЯ
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа №990/18/22
адміністративне провадження № П/990/18/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
головуючого судді - Губської О.А.,
суддів: Калашнікової О.В., Мацедонської В.Е., Соколова В.М., Шевцової Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження
адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, -
УСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог та предмет спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з вказаною позовною заявою.
1.1. Позивач просила визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 23 грудня 2021 року №2357/0/15-21 «Про відмову у звільненні ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
Стислий виклад позицій учасників справи
2. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відмовою у задоволенні заяви про звільнення її з посади судді Київського окружного адміністративного суду у відставку у зв`язку із тим, що вона не має необхідного для цього стажу роботи на посаді судді, у тому числі з урахуванням іншої діяльності, яка може бути зарахована до такого стажу, відповідачем порушені її права. На обґрунтування підстав позову позивач зазначає про те, що у зв`язку із прийняттям Закону України від 7 червня 2018 року № 2447-VIII «Про Вищий антикорупційний суд», який набрав чинності 5 серпня 2018 року, і яким внесено зміни до статті 137 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), вона має необхідний стаж роботи, який дає їй право на відставку. Позивач вважає спірне рішення відповідача протиправним, оскільки воно, на її думку, порушує принцип рівності громадян перед законом, є дискримінаційним та таким, що порушує її права.
3.1. 12 квітня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву Вищої ради правосуддя, у якому остання повідомляє, що при ухваленні спірного рішення вона керувалась положеннями Конституції України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Законом України «Про Вищу раду правосуддя», про що зазначено в тексті оскаржуваного рішення. Вказує, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України від 12 липня 2018 року № 2509-УІІІ «Про Вищий антикорупційний суд» статтю 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено частиною другою, згідно з якою до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Водночас абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Отже, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. При обчисленні стажу, який дає право на відставку, окремо варто застосовувати положення частини першої статті 137 згаданого Закону, положення частини другої цієї статті як стаж, який зараховується додатково. Водночас, оспорюване позивачем рішення містить визначені законом підстави для його прийняття та мотиви, з яких Рада дійшла саме такого висновку.
Клопотання учасників справи та процесуальні дії у справі
3. Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2022 року відкрито провадження в цій адміністративній справі та відповідно до частини другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
4. Судове засідання призначено на 14 березня 2022 року об 11:00 годині.
5. 14 березня 2022 року розгляд цієї справи не відбувся.
6. Наступне судове засідання призначено на 11:00 годину 27 червня 2022 року.
7. 20 червня 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без її участі.
8. 21 червня 2022 аналогічна заява надійшла від відповідача.
9. У судовому засіданні 27 червня 2022 року, враховуючи вказані заяви сторін у справі, Суд у порядку частини дев`ятої статті 205 КАС України ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.
Встановлені у справі обставини та зміст спірних правовідносин
33. Указом Президента України від 23 квітня 2008 року №392/2008 ОСОБА_1 призначена строком на п`ять років на посаду судді Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим.
34. Указом Президента України від 18 червня 2010 року №713/2010 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Київського окружного адміністративного суду у межах п`ятирічного строку.
35. Постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року №211-VII позивач обрана суддею безстроково.
36. 03 грудня 2021 року позивач подала до ВРП заяву про звільнення у відставку, згідно з пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
37. ВРП під час вивчення документів з метою визначення наявності відповідного стажу для звільнення у відставку судді ОСОБА_1 (копій актів про призначення та обрання на посаду судді, трудової книжки, довідки про роботу на посаді судді, диплома про освіту) встановлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді на день надходження її заяви про звільнення у відставку підлягає зарахуванню робота на посаді судді (13 років 4 місяці 14 днів згідно з відомостями трудової книжки, з яких 2 роки 15 днів на посаді судді Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим, 11 років 3 місяці 29 днів на посаді судді Київського окружного адміністративного суду), половина строку навчання за денною формою в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка (2 роки 5 місяців) та 3 роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та який надавав право на призначення на посаду судді.
38. Таким чином ВРП дійшла висновку, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить 18 років 9 місяців 14 днів.
39. Відтак, члени ВРП на засіданні 23 грудня 2021 року, заслухавши доповідь члена ВРП ОСОБА_2 , який запропонував ВРП відмовити у звільненні ОСОБА_1 з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку, та розглянувши наявні у ВРП документи, дійшли висновку, що суддя ОСОБА_1 не має достатнього для звільнення у відставку стажу роботи, встановленого статтею 116 Закону № 1402-ІІ, а тому відмовили їй у звільненні у відставку.
40. Отже, 23 грудня 2021 року ВРП прийняла рішення №2357/0/15-21 «Про відмову у звільненні ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
41. Позивач, вважаючи вказане рішення Вищої ради правосуддя протиправним та таким, що порушує її права, звернулася з цим позовом до суду.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
42. Відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя.
43. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя визначено статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України.
44. Згідно з частиною другою вказаної статті, такі адміністративні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів.
45. Частина четверта цієї ж правової норми закріплює повноваження Верховного Суду за наслідками розгляду таких адміністративних справ
46. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституція України
47. Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
48. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
49. Пункт 4 частини шостої статті 126. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
Підставами для звільнення судді є:
4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;
Закон України від 15 грудня 1992 року №2862-ХII «Про статус суддів» (у редакції, яка була чинною на час призначення позивача на посаду судді)
50. Частина перша статті 7
1. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
51. Абзац другий частини четвертої статті 43
До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Закон України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №1402-VIII)
52. Частина перша статті 69
На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.
53. Стаття 112. Загальні умови звільнення судді з посади
1. Суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.
2. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду правосуддя".
54. Частини перша статті 116. Звільнення судді з посади за його заявою про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням
1. Суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
55. Стаття 137. Стаж роботи судді
1. До стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
2. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
56. Абзац 4 пункту 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення"
Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (що діяла на час призначення судді на посаду; далі - Постанова № 865)
57. Пункт 3-1.
Судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, одержують заробітну плату та щомісячне грошове утримання у розмірі 100 відсотків, судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів - 50 відсотків передбаченого законом щомісячного довічного грошового утримання, належного їм у разі виходу у відставку.
До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Оцінка доводів учасників справи та висновки Верховного Суду
58. Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх обґрунтованість на підставі належних і допустимих доказів, дійшов таких висновків.
59. Вирішуючи цей спір Верховний Суд бере до уваги положення статті 55 Конституції України, а також те, що вирішення спорів, що виникають за участю Вищої ради правосуддя, віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
60. Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
61. Верховним Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із незгодою позивача із рішенням Вищої ради правосуддя від 23 грудня 2021 року №2357/0/15-21 «Про відмову у звільненні ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
62. Вказане рішення прийняте відповідачем з тих підстав, що під час вивчення документів з метою визначення наявності відповідного стажу для звільнення у відставку судді встановлено, що суддя ОСОБА_1 не має достатнього для звільнення у відставку стажу роботи, встановленого статтею 116 Закону № 1402-ІІ, а тому відмовили їй у звільненні у відставку.
63. Крім цього, Верховний Суд установив, що з аналогічною заявою щодо звільнення з посади судді у відставку позивач зверталась до відповідача у 2018 році і рішенням ВРП від 13 грудня 2018 року №3862/0/15-18 «Про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Київського окружного адміністративного суду у відставку» у задоволенні вказаної заяви відмовлено з підстав відсутності у заявника достатнього стажу роботи.
64. ОСОБА_1 скористалася правом судового оскарження вказаного рішення ВРП від 13 грудня 2018 року №3862/0/15-18.
65. Рішенням Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі №9901/2/19, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
66. Велика Палата Верховного Суду у вказаному судовому рішенні зазначила, що окрім стажу роботи на посаді судді 10 років 5 місяців 26 днів, відповідач правильно зарахував ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на відставку судді, половину строку навчання в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка (2 роки 5 місяців), що загалом становить 12 років 10 місяців 26 днів. Також Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованим висновок суду першої інстанції про зарахування до стажу роботи позивачки на посаді судді також її стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права, вимога щодо якого визначена частиною першою статті 7 Закону № 2862-XII, тобто трьох років.
67. З огляду на це Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що ВРП, приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у відставку у зв`язку із тим, що вона не має достатнього стажу роботи, встановленого статтею 116 Закону № 1402-VIII та визначеного відповідно до статті 137 з урахуванням пункту 34 розділу ХII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, діяла у спосіб, визначений Законом № 1402-VIII. До того ж Велика Палата Верховного Суду наголосила, що такий підхід до застосування вказаних правових норм не є дискримінаційним та не порушує принцип рівності перед законом.