ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 160/1382/19
адміністративне провадження № К/9901/26944/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України в особі в.о. голови ДЕІ Яковлєва Ігоря Олеговича про визнання бездіяльності протиправною, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року (у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.),
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції України в особі в.о. голови ДЕІ Яковлєва І.О., в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині розгляду його заяви про відпустку від 29.01.2019 та повідомлення позивачу результатів розгляду, що порушило його право на відпочинок.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за погодженням з відповідачем отримав щорічну основну відпустку з 27 грудня 2018 року по 27 січня 2019 року включно; станом на 27 грудня 2018 року (перший день відпустки) знаходився на амбулаторному лікуванні, знаходячись у відпустці - знову захворів, перебував на амбулаторному лікуванні з 11 січня 2019 року по 18 січня 2019 року включно, що засвідчено листками непрацездатності; 29 січня 2019 року засобами поштового зв`язку звернувся до в.о. керівника Державної екологічної інспекції України Яковлєва І.0. із заявою про подовження і часткове перенесення щорічної відпустки в порядку статті 11 ЗУ «Про відпустки», у зв`язку з настанням тимчасової непрацездатності, засвідченої належним чином, а також направив відповідачу електронний лист з копією цієї заяви та листка непрацездатності; зауважував, що на момент звернення до суду його заяву не розглянуто, наказу про подовження/перенесення відпустки на його адресу не направлено; зауважував, що на цей час має невикористані додаткові відпустки за період з 2014 по 2018 рік (що викликане переміщенням ДАМБІ з міста Маріуполь до міста Генічеськ та проведенням АТО).
3. Позивач посилався на те, що ненадання працівникові щорічних відпусток у визначені законодавством терміни є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавця в установленому порядку може бути притягнуто до відповідальності; законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки в разі їх невикористання, а тому якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за декілька попередніх років, в тому числі й за 5 чи 10 років, то він має право їх використати.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції України в особі в.о. голови ДЕІ Яковлєва Ігоря Олеговича в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про відпустку від 29.01.2019 року та повідомлення ОСОБА_1 результатів розгляду, що порушило його право на відпочинок.
5. Суд першої інстанції виходив з того, що додана до відзиву на позовну заяву копія заяви позивача про відпустку доводить факт її отримання відповідачем, при цьому, вона завірена відповідачем 20 березня 2019 року, проте, як вбачається з копії заяви, станом на 20 березня 2019 року не містить резолюції відповідача, що доводить факт його бездіяльності по її розгляду; разом з заявою позивачем було надано листок непрацездатності №061968, в якому було визначено стати до роботи з 28 грудня 2018 року та листок непрацездатності №773618, в якому було зазначено стати до роботи з 19 січня 2019 року, отже причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, проте дія причин, які її перервали, на момент звернення позивача із заявою про подовження і часткове перенесення щорічної відпустки, закінчилась (на момент звернення позивача із заявою зазначені листки непрацездатності були закриті); отже, доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 в період написання заяв перебував на лікарняному, а тому вирішити питання щодо надання невикористаної частини щорічної відпустки у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю неможливо, є безпідставними та судом до уваги не брались.
6. Суд першої інстанції звертав увагу, що згідно листка непрацездатності №061968 тимчасова непрацездатність позивача співпала з одним днем щорічної відпустки та згідно листка непрацездатності №773618 тимчасова непрацездатність позивача співпала з вісьмома днями щорічної відпустки, отже на підставі цих листків непрацездатності позивач має право для перенесення дев`яти днів чергової відпустки.
7. Суд першої інстанції дійшов висновків, що як вбачається з наданої до суду копії листа від 01.02.2019 №6-8-716, цей лист не є рішенням за результатом розгляду заяви позивача про подовження та перенесення відпустки, навпаки у листі зазначено, що вирішити питання щодо надання невикористаної частини щорічної відпустки у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або її перенесення повинно вирішуватись після закінчення дії причин, які її перервали, тобто фактично підтверджено, що розгляд заяви позивача не відбувся.
8. Суд першої інстанції зазначав, що доказів направлення листа від 01.02.2019 №6-8-716 на адресу позивача та доказів вручення цього листа позивачу відповідачем не надано, а тому доводи відповідача про те, що цим листом позивача було повідомлено про розгляд заяви щодо перенесення відпустки є непідтвердженими та судом до уваги не взялись; до відзиву на позовну заяву відповідачем не було додано жодного належного та допустимого доказу вчинення ним дій по розгляду заяви позивача, також документів із зазначенням коли саме було розглянуто заяву позивача та яке рішення було прийнято за наслідками розгляду заяви, відсутні і докази направлення та отримання позивачем рішення за наслідками розгляду вищевказаної заяви.
9. Суд першої інстанції також вказував, що доводи відповідача про необхідність позивача прибути до Держекоінспекції для вирішення службових питань, у тому числі для вирішення питань продовження або перенесення щорічної відпустки у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язкове прибуття особи до роботодавця з метою узгодження питання продовження та перенесення відпустки, заява позивача була отримана відповідачем засобами поштового зв`язку, разом з заявою були надані усі необхідні документи, у заяві були визначені дати на які позивач бажав перенести відпустку, отже дотримано усіх вимог трудового законодавства, а тому заява повинна була бути розглянута відповідачем.
10. За наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем була вчинена протиправна бездіяльність в частині розгляду заяви позивача про відпустку від 29.01.2019 та повідомлення позивачу результатів розгляду, що порушило його право на відпочинок.
11. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в особі в.о. голови ДЕІ Яковлєва Ігоря Олеговича задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
12. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 на свій розсуд, не маючи згоди відповідача на подовження або перенесення (згідно його заяви) невикористаної частини відпустки, надіслав свою заяву лише 29 січня 2019 року, яка надійшла до відповідача 30 січня 20219 року; оскільки у відповідача 30 січня 2019 року були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 знаходиться на лікарняному (лист Держекоінспекції України від 30.01.2019) та може знаходитись на лікарняному і у визначені в заяві ОСОБА_1 , періоди (з 04 лютого 2019 року по 08 лютого 2019 року та з 11 лютого 2019 року по 14 лютого 2019 року) направив позивачу відповідний лист №6-8-716 від 01.02.2019.
13. Колегія суддів зазначала, що згідно тексту вказаного листа Державна екологічна інспекція України розглянула заяви про перенесення щорічної відпустки у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю та необхідністю узгодження або перенесення такої відпустки; крім того в листі зазначено, що згідно інформації, яка надходила щоденно до Держекоінспекції від Державної Азовської морської екологічної інспекції з 29 січня 2019 року по 01 лютого 2019 року позивач перебуває на лікарняному, а відтак вирішення питання щодо надання невикористаної частини щорічної відпустки або її перенесення буде вирішуватись після закінчення дії причин, які її перервали.
14. Колегія суддів вважала, що таке посилання відповідача в листі є доречним, оскільки перенесення невикористаної частини відпустки на період, в якому позивач може перебувати на лікарняному, було б нелогічним.
15. Суд апеляційної інстанції зазначав, що згідно встановлених обставин та матеріалів справи вбачається, що вказана заява відповідачем була розглянута та відповідь направлена позивачу; розгляд заяви позивача та надсилання листа не є бездіяльністю (пасивною поведінкою) відповідача, оскільки передбачає вчинення певних дій та є активною поведінкою відповідача; посилання суду першої інстанції на відсутність доказів направлення такого листа позивачу є безпідставними, оскільки законодавством не передбачено направлення таких листів рекомендованим поштовим відправлення
16. Судом апеляційної інстанції вказувалосю також, що позивач в адміністративному позові не зазначив, які негативні наслідки потягла за собою бездіяльність відповідача, та в чому полягає порушення його права на відпочинок; в свою чергу, суд першої інстанції, дійшовши висновку про порушення прав позивача, не зазначив, яким же чином може бути поновлено таке право, якщо воно порушено; відтак, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є помилковим.
17. За таких обставин колегія суддів дійшла висновків, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що є підставами для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
18. Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій касатор, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
19. В обґрунтування касаційної скарги зазначається, що оскаржувана постанова суперечить матеріалами справи, касатор вважає, що друкування відповідачем листа-відповіді на заяву від 29.01.2019 без жодних доказів чи ознак надсилання цього листа чи ознайомлення позивача з його змістом, не є належним способом реагування на заяву відповідно до уніфікованих стандартів діловодства, затверджених ДСТУ 4163-2013.
20. Висновок суду апеляційної інстанції, що «…посилання суду першої інстанції на відсутність доказів направлення такого листа позивачу є безпідставними, оскільки законодавством не передбачено направлення таких листів рекомендованим поштовим відправленням…» касатор вважає необґрунтованим, оскаржувану постанову у цій частині - не підтвердженою належними і допустимими доказами, оскільки будь-яких інших доказів направлення позивачу чи ознайомлення його із зазначеним листом матеріали справи не містять.
21. До Верховного Суду надійшов відзив, в якому відповідач просить залишити постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
22. Касаційна скарга до Верховного Суду надійшла 24 вересня 2019 року.
23. Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі №160/1382/19.
24. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2022 дана адміністративна справа призначена до розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
25. Судами попередніх інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 з 27 грудня 2011 року перебував в трудових відносинах з відповідачем, працював на посаді керівника Державної Азовської морської екологічної інспекції (далі - ДАМБІ) України.
26. За погодженням з відповідачем та відповідно до наказу по ДАМБІ № 126 В від 26.12.2018 позивач отримав щорічну основну відпустку з 27 грудня 2018 року по 27 січня 2019 року включно.
27. Станом на 27 грудня 2018 року (перший день відпустки) знаходився на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності №773618, листок непрацездатності було закрито, визначено з 28 грудня 2018 року стати до роботи.
28. Знаходячись у відпустці позивач знову захворів, перебував на амбулаторному лікуванні з 11 січня 2019 року по 18 січня 2019 року включно, що засвідчено листком непрацездатності № 061968.
29. 29 січня 2019 року ОСОБА_1 направив до в.о. керівника Державної екологічної інспекції України Яковлєва І.О лист Новою Поштою (трек-номер 59000396308932, отримувач - керівник відділу управління персоналом Павленко Людмила Олександрівна, отримана 30.01.2019 року) із заявою про подовження і часткове перенесення щорічної відпустки в порядку статті 11 ЗУ «Про відпустки», у зв`язку з настанням тимчасової непрацездатності, засвідченої належним чином. Разом з заявою позивачем було надано листок непрацездатності № 061968 та зазначено, що листок непрацездатності №773618 надано до відділу кадрів ДАМБІ.
30. Як вбачається із заяви позивача, у зв`язку з настанням тимчасової непрацездатності у період знаходження у черговій відпустці, він просив перенести строк чергової відпустки на дати: 04.02.2019 - 08.02.2019 та 11.02.2019 - 14.02.2019. 30 січня 2019 року зазначена заява також була направлена відповідачу електронним листом з копіями листків непрацездатності.
31. Листом від 01.02.2019 №6-8-716 Держекоінспекція повідомила позивача про розгляд заяв щодо перенесення відпустки та у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 в період написання заяв перебував на лікарняному, вирішити питання щодо надання невикористаної частини щорічної відпустки у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або її перенесення можливо лише після закриття лікарняного. Також, у вищезазначеному листі позивача в котре просили прибути до Держекоінспекції для вирішення службових питань.
32. Вважаючи, що на час подання позовної заяви наведену вище заяву про подовження і часткове перенесення щорічної відпустки відповідачем не розглянуто, з огляду на те, що наказ про подовження/перенесення ОСОБА_1 відпустки на його адресу не направлено, позивач дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка порушує його право на відпочинок, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.