1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року 

м. Київ

cправа №  904/158/20 

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:                                                            Уркевича В. Ю. - головуючого, Берднік І. С., Мачульського Г. М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 (головуючий суддя Чередко А. Є., судді Мороз В. Ф., Кузнецов В. О.) у справі

за позовом Криворізької міської ради

до фізичної особи-підприємця Штефан Світлани Сергіївни

про повернення земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан шляхом демонтажу тимчасових споруд,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог 

1.          Криворізька міська рада (далі - Криворізька міськрада, позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця Штефан Світлани Сергіївни (далі - ФОП Штефан С. С., відповідач) про зобов`язання привести у придатний для використання стан земельну ділянку площею 0,2985 га з кадастровим номером 1211000000:06:055:0105, що знаходиться на вул. Павла Глазового (Балакіна) у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, шляхом демонтажу тимчасових споруд та огорож за власний рахунок та повернути її територіальній громаді м. Кривого Рогу в особі Криворізької міськради за актом приймання-передачі.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов`язку щодо повернення земельної ділянки позивачу у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки від 10.10.2007.

3.  Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2020, позовні вимоги задоволено.

4.          Судові рішення мотивовано тим, що договір оренди земельної ділянки припинив свою дію, оскільки між сторонами не було укладено додаткову угоду відповідно до рішення Криворізької міськради від 29.09.2010 № 4088, яке у зв`язку з цим згідно з пунктом 4 втратило чинність щодо відповідача, земельна ділянка ФОП Штефан С. С. позивачу не повернута, тому позовні вимоги є обґрунтованими.

5.           ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020, в якій, посилаючись на вирішення судом першої інстанції питання про його права та інтереси як особи, яка не брала участі у справі, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі         № 904/158/20 та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

6.          Суди розглядали справу неодноразово.

7.          Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.05.2021 відмовив           ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20 на підставі частин четвертої, п`ятої статті 272 Господарського процесуального кодексу України.

8.          Судове рішення мотивоване тим, що доводи апеляційної скарги про те, що права та інтереси ОСОБА_1 були вирішені оскаржуваним рішенням, оскільки судом першої інстанції не враховано наявність його майнового інтересу до спірної земельної ділянки з огляду на укладення між ним та ФОП Штефан С. С. договору про спільну діяльність із будівництва майнового комплексу (автостоянки) на спірній земельній ділянці з подальшим рівним розподілом прибутку від діяльності такого майнового комплексу (автостоянки) між сторонами договору, були розглянуті Центральним апеляційним господарським судом під час розгляду апеляційної скарги ФОП Штефан С. С. на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20. Зокрема, ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2020, від 24.11.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, та у задоволенні відповідного клопотання ФОП Штефан С. С., в яких наведені ті ж самі доводи, що і в цій апеляційній скарзі.

9. Верховний Суд постановою від 23.09.2021 ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2021 у справі № 904/158/20 скасував, справу передав до Центрального апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

10.          Суд касаційної інстанції зазначив, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

11.  Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України

12.          Центральний апеляційний господарський суд ухвалою 03.12.2021 апеляційну скаргу                      ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20 залишив без руху.

13.          Надав скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку; належних доказів сплати судового збору у сумі 2 881,50 грн.

14.          Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.01.2022 відмовив           ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20.

15.          Ухвала суду мотивована тим, що скаржником не наведено належного обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16.          У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (скаржник), в якій скаржник просить ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 скасувати, справу направити для її розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії прийняття апеляційної скарги до провадження.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

17.          Підставою касаційного оскарження є частина друга статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

18.          Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що відповідно до постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/158/20 суд апеляційної інстанції повинен був відкрити апеляційне провадження.

19.           ОСОБА_1 вказує, що процесуальне законодавство не містить презумпції знання особи про судове рішення у справі, учасником якої ця особа не є, та за висновками Верховного Суду, апеляційний суд не має можливості перевірити, чи має скаржник право на поновлення строку, оскільки на даній стадії не має права зробити висновок про те, чи прийняте оскаржуване рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, на стадії відкриття апеляційного провадження, тобто саме тоді, коли вирішується питання про існування підстав для поновлення строку.

20.          Отже, на думку скаржника, питання стосовно пропуску процесуального строку та підстав і доказів про поновлення строку на апеляційне оскарження має бути вирішено у процесі розгляду скарги скаржника по суті апеляційного розгляду.

21.          При цьому ОСОБА_1 вказує, що ухвалою Верховного Суду від 27.11.2019 у справі                                     № 925/1600/16 цю справу було передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження судом за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. При цьому колегія суддів суду касаційної інстанції звернула увагу на те, що без доведення обставин, що суд першої інстанції ухвалив рішення про права, інтереси та (або) обов`язки не залученої особи, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для з`ясування причин пропуску, поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після спливу річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

22.          Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі № 904/158/20, направляючи справу                № 904/158/20 до суду апеляційної інстанції, послався на правові висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 та зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020.

23.          Крім того, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції, не відкриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , передчасно надав оцінку доводам апеляційної скарги у частині відсутності вирішення прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_1 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020. 

24.          Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

25.          Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26.  Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

27.          Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

28.          Предметом касаційного перегляду є ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, відтак з`ясуванню підлягає питання щодо наявності чи відсутності поважних причин пропуску встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та правомірності застосування судом апеляційної інстанції вищезгаданої процесуальної норми.

29.          Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи,                     ОСОБА_1 у квітні 2021 року звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20 та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

30.          На обґрунтування права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції        ОСОБА_1 зазначив, що є особою, яка не брала участі у справі, а місцевим господарським судом було вирішено питання про її права та інтереси.

31.          Крім того, у апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, згідно з яким ОСОБА_1 зазначає, що участі у розгляді справи він не брав, процесуальних рішень у справі не отримував. Лише 20.04.2021 позивач листом від 20.04.2021 повідомив скаржника як заінтересовану особу про результати остаточного розгляду даної справи у суді касаційної інстанції з наданням копій відповідних судових рішень у справі, що в свою чергу призвело до порушення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі.

32.          З огляду на викладене ОСОБА_1 просить визнати причину пропуску строку подання апеляційної скарги поважною, враховуючи подання скарги в межах встановленого частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України строку з дня ознайомлення з рішенням суду, у зв`язку з чим він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

33.          Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

34.          З наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню. Відтак, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить нормам процесуального законодавства.

35.          У розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

36.          Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

37.          Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

38.          Виходячи зі змісту частин другої та третьої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі                  № 926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі № 904/3258/14).

39.          Разом з тим відповідно до частин третьої, четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

40.          Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції


................
Перейти до повного тексту