ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 460/567/21
адміністративне провадження № К/990/8422/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 460/567/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року (головуючий суддя: Дорошенко Н. О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року (колегія у складі: головуючого судді Гінди О. М., суддів: Ніколіна В. В., Пліша М. А.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просила:
- визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті щомісячного підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 02 серпня 2002 року, крім періоду з 11 вересня 2010 року по 22 липня 2011 року;
- визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 02 вересня 2002 року, крім періоду з 11 вересня 2010 року по 22 липня 2011 року;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на момент виплати вказаного підвищення, починаючи з 02 серпня 2002 року, крім періоду з 11 вересня 2010 року по 22 липня 2011 року;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, починаючи з 02 вересня 2002 року, крім періоду з 11 вересня 2010 року по 22 липня 2011 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмов протиправними, зобов`язання вчинення певних дій в частині позовних вимог за періоди з 02 серпня 2002 року по 10 вересня 2010 року та з 23 липня 2011 року по 25 липня 2020 року залишено без розгляду.
3. Залишаючи без розгляду частину позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачці недостатньо послатись лише на необізнаність про порушення її прав, свобод та інтересів, а при зверненні до суду вона повинна довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення її прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, 08 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року, передати справу на розгляд суду першої інстанції.
5. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 08 квітня 2022 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.
7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня 2022 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
8. Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 20 липня 2022 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Як встановлено судами попередніх інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою.
З 11 лютого 2000 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду, та у період з 11 лютого 2000 року по 26 вересня 2021 року отримувала пенсію за віком, у період з 27 вересня 2002 року по 31 грудня 2003 року отримумавала пенсію по інвалідності за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», у період з 01 січня 2004 року по 11 квітня 2005 року - за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а у періоди з 01 січня 2004 року по 11 квітня 2005 року та з 12 лютого 2006 року по даний час - за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та з 02 серпня 2002 року є непрацюючим пенсіонером.
11. ОСОБА_1 з 10 березня 1998 року по даний час зареєстрована та постійно проживає в м. Сарни Рівненської області, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Сарненської міської ради Рівненської області від 06 травня 2021 року № 860.
12. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106, м. Сарни Рівненської області до 01 січня 2015 року відносилося до 4 зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до посвідчень серії НОМЕР_1 , виданого 26 вересня 2002 року Рівненською обласною державною адміністрацією, а також серії НОМЕР_2 , виданого 03 березня 2020 року Рівненською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 1).
13. У вересні 2020 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про здійснення перерахунку та виплати їй підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території зони радіоактивного забруднення, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, віднесеним до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені статтями 39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
14. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 05 жовтня 2020 року № 8139-7751/М-02/8-1700/20 на звернення ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку підвищення до пенсії та додаткової пенсії.
15. Вважаючи таку відмову органу Пенсійного фонду протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
17. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
18. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
19. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
20. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
21. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
22. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
23. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
24. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
25. Отже, колегія суддів вважає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.