ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2022 року
м. Київ
справа № 758/2977/18
адміністративне провадження № К/9901/15968/19
№ К/9901/11640/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №758/2977/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови, касаційні провадження у якій відкриті за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Енергетичної митниці Державної фіскальної служби на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 (головуючий суддя Костюк Л.О., судді: Кузьменко В.В., Мельничук В.П.),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови Енергетичної митниці Державної фіскальної служби від 27.02.2018 у справі про порушення митних правил №0011/90300/18.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 заяву представника ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Постановлено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені при розгляді справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 25000,00грн.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, сторони у справі звернулись з касаційними скаргами до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2019 відкрито касаційне провадження №К/9901/11640/19 у справі №810/840/18 за касаційною скаргою позивача.
Ухвалою суду від 11.06.2019 відкрито касаційне провадження №К/9901/15968/19 у цій справі за касаційною скаргою відповідача.
Ухвалами від 18.07.2022 у касаційних провадженнях №К/9901/11640/19 та №К/9901/15968/19 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 19.07.2022.
У касаційній скарзі позивач вказує, що не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо неспівмірності понесених позивачем витрат у розмірі 997187,82грн. з наданою останньому правничою допомогою, не вважає обґрунтованою суму 25000грн., визначеною судом, що присуджена до відшкодування. Позивач зазначає, що предметом спору є постанова митного органу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на позивача адміністративного стягнення у розмірі 7' 027' 389' 072,36грн., що могло вплинути на ділову репутацію позивача. Крім того, як зауважує позивач, оскаржуваною постановою встановлено зловживання митним органом процесуальними правами, що призвело до затягування розгляду справи та проведення 8 судових засідань до моменту ухвалення рішення по суті. Представник позивача звертає увагу, що останнім підготовлено відзив на касаційну скаргу, пояснення, клопотання, заперечення, заяви з додатками у кількості понад 220 аркушів. Також, представник позивача не погоджується з висновком суду про неспівмірність розміру понесених позивачем витрат. Посилаючись на частину четверту, пункт 2 частини п`ятої статті 134 КАС України вказує, що від сторони не вимагається наведення обґрунтування, чому саме така кількість часу витрачена на відповідні дії. Також, представник позивача зазначає, що зменшуючи суму витрат, яка підлягає стягненню на користь позивача з власної ініціативи, за відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат, суд порушив приписи статті 134 КАС України. Крім того, на думку представника позивача, висновок суду про неможливість встановити обсяг та кількість витрачених адвокатом годин на надання послуг та виконання робіт, спростовується наявними у справі доказами, а саме: описом виконаних робіт, звітами про виконані роботи та розрахунками гонорарів. Представник позивача вбачає, що з наданих доказів суд міг достеменно встановити обсяг і кількість витраченого адвокатами і помічниками адвоката часу на виконання робіт та наданих послу. Окрім того, представник позивача не погоджуєтача, доводи Енергетичної митниці, викладені у касаційній скарзі, є безпідставними і такими, що не підлягають задоволеннюкасаційної скарги. У відзиві податковий орган вказує, що додаткових доказів, що могли б підтвердити склад та розмір витрат, пов`язаних з витратами на правову допомогу, позивачем не подано. Суму, що на думку позивача, підлягає стягненню, позивач обґрунтовує, виходячи з загальної кількості годин, витрачених адвокатами та їх помічниками за період розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Як звертає увагу відповідач, позивачем було надано докази про сплату послуг на суму 477519,24грн., у свою чергу, оплата послуг на решту суми, що заявлена до стягнення, позивачем не підтверджена. З вказаного слідує, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі заявленому до відшкодування, є недоведеними, оскільки їх основою виступають власні розрахунки
Відповідач скористався процесуальним правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві податковий орган вказує, що додаткових доказів, що могли б підтвердити склад та розмір витрат, пов`язаних з витратами на правову допомогу, позивачем не подано. Суму, що на думку позивача, підлягає стягненню, позивач обґрунтовує, виходячи з загальної кількості годин, витрачених адвокатами та їх помічниками за період розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Як звертає увагу відповідач, позивачем було надано докази про сплату послуг на суму 477519,24грн., у свою чергу, оплата послуг на решту суми, що заявлена до стягнення, позивачем не підтверджена. З вказаного слідує, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі заявленому до відшкодування, є недоведеними, оскільки їх основою виступають власні розрахунки самого позивача, оплата яких нічим не підтверджена. Доводи представника позивача, що виражені у загальній кількості годин надання послуг адвокатами та їх помічниками, не є встановленим судом фактом та не знаходять свого підтвердження відповідними доказами. Відповідач відзначає, що адвокатське об`єднання не надавало позивачу професійну правничу допомогу протягом усього процесу, а супроводжувало спір лише під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що також підтверджує неспівмірність заявленої до відшкодування суми. Посилаючись на висновки Верховного Суду, відповідач наголошує, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також розумності їх розміру. Враховуючи зазначене, відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача на додаткову постанову у цій справі.
Як вбачається, відповідач також не погодився з додатковою постановою та оскаржив судове рішення у касаційному порядку. У касаційній скарзі митний орган вказує, що результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллями і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинні бути доведені стороною справі. Разом з тим, витрати на професійну правничу допомогу у цій справі є значно завищеними. Наданий позивачем опис виконаних робіт містить стандартний обсяг послуг, необхідний для вирішення справи, при цьому, відсутні роботи, які б підтверджували об`єктивно завищену ціну за надані послуги. Таким чином, як вважає відповідач, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є непідтвердженими, необґрунтованими та неспівмірними з наданими послугами, а тому заява про їх відшкодування не підлягає задоволенню. Відповідач просить касаційну скаргу Енергетичної митниці задовольнити, скасувати додаткову постанову про стягнення на користь позивача понесені витрати у розмірі 25000грн., у задоволенні заяви представника позивача про розподіл судових витрат, відмовити.
Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, відповідно до вимог якого, позивач просить залишити касаційну скаргу Енергетичної митниці без задоволення. Вказує, що вартість юридичних послуг є обгрунтованою, погодинні ставки юристів відповідають ставкам юридичних фірм в Україні. Крім того, "Василь Кісіль і Партнери" є визнаною юридичною фірмою протягом більше 25 років, що підтверджується численними міжнародними та українськими рейтингами. Позивач вважає необхідним врахувати, що згідно з дослідженнями видання "Юридична практика" за 2017 рік середні погодинні ставки юридичних фірм в Україні є наступними: юрист 48-300 дол США, старший юрист 64-900 дол США, радник 95-460 дол США, партнер 150-600 дол США. Як слідує, погодинна ставка адвоката - партнера Фірми у розмірі 250 євро, адвоката - радника Фірми у розмір 200 євро, ставки помічників адвоката - юристів Фірми у розмірі 120 та 90 євро, відповідно, які виконували роботи надавали послуги) позивачу у зв`язку з розглядом справи в суді, є середньозваженими та відповідають погодинним ставкам юристів юридичних фірм в Україні. Крім того, позивач зауважує, що КАС України не передбачено і не вимагається надання доказів на підтвердження часу, витраченого адвокатом на виконання робіт (надання послуг). Також від сторони не вимагається наведення обґрунтування чому саме така кількість часу витрачена на відповідні дії. Позивач наголошує, що кількість часу на виконання робіт і надання послуг підтверджується наданими суду доказами (детальними звітами з описами виконаних робіт), наявними в матеріалах справи процесуальними документами, протоколами, журналами судових засідань тощо. Поряд з цим, позивач звертає увагу, що Фірма, а саме адвокат і його помічники, надавали позивачу професійну правничу допомогу та представляли інтереси позивача в суді у цій справі, починаючи з розгляду справи у першій інстанції, що підтверджується матеріалами справи. При цьому, заявлений до відшкодування розмір витрат включає лише вартість наданих послуг у суді апеляційної інстанції. Відтак, на думку позиваача, доводи Енергетичної митниці, викладені у касаційній скарзі, є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню
На підставі положень статті 345 КАС України касаційний суд розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови Енергетичної митниці Державної фіскальної служби від 27.02.2018 у справі про порушення митних правил №0011/90300/18 про визнання позивача, як голови правління ПАТ «НАК «Нафтогаз України» винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 7'027'389'072,36грн. Позивач також просив закрити справу про порушення митних правил №0011/90300/18 у зв`язку з відсутністю у діях ПАТ «НАК «Нафтогаз України» складу правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 23.07.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019, позов задоволено частково.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, постановив рішення про скасування постанови начальника Енергетичної митниці ДФС Піковського І.О. від 27.02.2018 у справі про порушення митних правил №0011/90300/18 про визнання ОСОБА_1 , голови правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, накладення на громадянина ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 7'027'389'072,36грн. Суд вирішив закрити справу про порушення митних правил №0011/90300/18 у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.
В іншій частині у задоволенні вимог відмовлено. Суд вказав, що вимога про закриття справи про порушення митних правил №0011/90300/18 у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, саме у діях ПАТ «НАК «Нафтогаз України», є необґрунтованою.
Представником позивача до апеляційного суду подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 997187,82грн.
Додатковою постановою суду апеляційної інстанції заяву представника позивача задоволено частково. Ухвалено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 25000,00грн.
Колегія суддів частково погодилась з доводами представника позивача, але вважала, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає розподілу, є неспівмірним та підлягає зменшенню. Як слідує з оскаржуваного судового рішення, суд врахував ціну позову у справі, кількість судових засідань у яких брав участь адвокат, затрачений час в ході розгляду справи в судовому засіданні та підготовки відзиву на апеляційну скаргу, а також інший витрачений адвокатом час під час надання позивачу правничої допомоги та дійшов висновку, що вказана сума витрат у розмірі 997187,82грн. є неспівмірною з наданою позивачу правничою допомогою. Відтак, суд дійшов висновку зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню на користь позивача, до суми 25000,00грн.
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг сторін у справі, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для судового рішення, з направленням справи на новий розгляд, з огляду на наступне.
Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до положень статті 134 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Частинами першою, сьомою, дев`ятою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У цій справі на підставі матеріалів справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи у суді апеляційної інстанції представником позивача надано копії: договору про юридичні послуги (надання професійної правничої допомоги) №1320-17-2 (А), копію рахунку від 20.12.2018 №30850, копію платіжного доручення №8174878001 від 27.12.2018, копію акту приймання виконаної роботи з юридичного обслуговування від 27.12.2018, опис виконання робіт (надання послуг), копії свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю, посвідчення помічників адвоката та копії трудових книжок.
Також, представником позивача до суду подано докази на підтвердження витрат, які позивач сплатив та має сплатити у зв`язку з розглядом даної справи, та на підтвердження інтересу до даної справи, а саме: копію рахунку від 22.03.2019 №31371, роздруківки публікацій у ЗМІ на підтвердження публічного інтересу до даної справи.