Постанова
Іменем України
14 липня 2022 року
м. Київ
Справа № 725/2498/19
Провадження № 51-2760 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Остапука В.І.,
при секретарі Ігнатенку Ю.В.,
за участю прокурора Єременка М.В.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12018260020001382, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Горлівка Донецької області, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29 січня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 289 КК України на 3 роки обмеження волі.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, якщо він протягом 1 року 6 місяців випробувального строку не вчинить нового злочину і відповідно до статті 76 КК України виконає покладені на нього судом обов`язки.
Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.
Згідно з вироком суду, 24 жовтня 2018 року ОСОБА_1 , побачивши в інтернет-порталі «ОLХ» оголошення про продаж автомобіля «Mercedes-S», д.н.з. НОМЕР_1 , за телефоном, указаним в ньому, зв`язався з володільцем транспортного засобу громадянином Йорданії ОСОБА_2 та домовився про зустріч для огляду.
26 жовтня 2018 року, під час другої зустрічі з потерпілим, ОСОБА_1 висловив прохання одноособово проїхати за кермом автомобіля для тестування. Однак в одноособовому керуванні ОСОБА_1 було відмовлено. Тому він, усвідомлюючи, що вільно заволодіти транспортним засобом не є можливим, від тестування автомобіля шляхом керування відмовився.
01 листопада 2018 року приблизно о 18:00 ОСОБА_1 , переслідуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне, протиправне, відкрите заволодіння автотранспортним засобом, під приводом повторного огляду автомобіля, знову зустрівся з ОСОБА_2 біля парку культури і відпочинку ім. Т. Шевченка і попросив протестувати автомобіль, на що продавець погодився за умови, що сам сяде поруч. ОСОБА_1 сів за кермо, а потерпілий, у свою чергу, сів на переднє пасажирське сидіння. Далі ОСОБА_1 з дозволу потерпілого завів автомобіль та почав рух по вул. Головній в сторону пл. Соборної.
На перших метрах руху ОСОБА_2 почув стук у задньому правому колесі автомобіля і задля огляду колісної бази попросив ОСОБА_1 зупинити автомобіль. Коли потерпілий вийшов з машини, ОСОБА_1 , який перебував за кермом автомобіля, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи, що потерпілий вже не створить йому будь-яких перешкод у заволодінні транспортним засобом, без дозволу останнього раптово натиснув на педаль акселератора та поїхав вперед по вул. Головній в напрямку пл. Соборної, залишивши потерпілого на місці зупинки, заволодівши таким чином автомобілем потерпілого.
Далі ОСОБА_1 припаркував автомобіль, яким він заволодів, біля будинку № 21 на вул. Гонти в м. Чернівцях неподалік від місця свого фактичного проживання та, з метою унеможливлення встановлення й ідентифікації транспортного засобу, зняв з нього номерні знаки та клеми з акумуляторної батареї.
Вироком Чернівецького апеляційного від 13 квітня 2021 року вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29 січня 2021 року стосовно ОСОБА_1 скасовано в частині призначеного покарання, ухвалено новий вирок, яким визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 289 КК України, і призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
Постановою Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20 жовтня 2021 року вирок Чернівецького апеляційного суду від 13 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.289 КК України скасовано і кримінальне провадження закрито, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.
Вирішено питання про речові докази у провадженні.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду, якою закрито кримінальне провадження, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає необґрунтованим висновок апеляційного суду про те, що докази, отримані в ході досудового розслідування після 28.02.2019 є недопустимими, оскільки зібрані неуповноваженими особами (органом), з порушенням установленого законом порядку, а інші докази, зібрані до вказаної дати, як окремо так і в своїй сукупності не доводять поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України. Зазначає про те, що обласною прокуратурою в порядку нагляду було встановлено, що органом досудового розслідування не повно та неефективно проводилось розслідування вказаного провадження, у зв'язку з чим 21.02.2019 року заступником прокурора області проведення досудового розслідування в порядку ч. 5 ст. 36 КПК України доручено СУ ГУНП в Чернівецькій області. Окрім того, основні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення органом досудового розслідування здобуті саме до 28.02.2019.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу прокурора, просив скасувати ухвалу апеляційного суду від 07 грудня 2021 року як необґрунтовану і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому вправі вийти за межі касаційних вимог, лише якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалось питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 439 КПК України закріплено особливості нового розгляду справи після скасування судового рішення судом касаційної інстанції.
Зокрема, ч. 2 ст. 439 КПК України передбачено, що вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, скасовуючивирок Чернівецького апеляційного суду від 13 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 , Верховний Суд у постанові від 20 жовтня 2021 року вказав про те, що суд апеляційної інстанції, усупереч вимогам частини 2 статті 419 КПК України, належним чином не перевіривши доводів апеляційної скарги сторони захисту, не навівши достатніх мотивів визнання їх необґрунтованими, дійшов передчасного висновку про законність рішення суду першої інстанції стосовно доведеності винуватості у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення і відсутності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при здійсненні досудового розслідування. Під час нового апеляційного розгляду суду апеляційної інстанції слід надати відповідь на доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо правомірності здійснення досудового розслідування органами Національної поліції після 28 лютого 2019 року та його закінчення шляхом складання обвинувального акта.
Колегія суддів касаційного суду вважає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення щодо ОСОБА_1 дотримано вимог кримінального процесуального закону.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, останній був працівником правоохоронного органу.
Згідно зі ч. 1 ст. 216 КПК України, слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Зі змісту частин 4 ст. 216 КПК України вбачається, що слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, зокрема, вчинених працівником правоохоронного органу.