Постанова
Іменем України
08 липня 2022 року
м. Київ
справа № 370/1333/19
провадження № 61-2855св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року у складі судді-доповідача Голуб С. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду першої інстанції з позовом та просили суд застосувати наслідки нікчемного правочину, а саме: відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення права приватної власності на земельну ділянку, відшкодувати майнову та моральну шкоду.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року залишено без змін.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до апеляційного суду з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_8 у прийнятті заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 повторно звернулися до апеляційного суду з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_8 у прийнятті заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
У грудні 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 втретє звернулися до апеляційного суду з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанцій
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року визнано дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо подання заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами в указаній справі зловживаннями процесуальними правами. Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами, подану 16 грудня 2020 року, у зазначеній справі залишено без розгляду. Застосовано до ОСОБА_1, ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 681 грн. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 у дохід державного бюджету штраф у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить суму у розмірі 681 грн.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зі змісту поданої втретє ОСОБА_1, ОСОБА_2 заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами вбачається, що ними вказані аналогічні обставини до тих, які вже ними зазначались у раніше поданих аналогічних заявах. Дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо неодноразового звернення до суду апеляційної інстанції з аналогічними за змістом заявами про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року є неприпустимими та є зловживанням процесуальними правами, оскільки ОСОБА_1, ОСОБА_2, які тричі зверталися до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі, яке не було остаточним. Відповідно, згідно з нормами чинного цивільного процесуального законодавства перегляд таких судових рішень за нововиявленими обставинами не передбачено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просили ухвалу Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й передати справу для розгляду до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 зазначають неповне дослідження наявних у справі матеріалів, тому висновки суду не відповідають матеріалам справи та порушують права заявника на судовий захист.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 липня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 370/1333/19 з Макарівського районного суду Київської області.
У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки наявним у справі доказам та неповно з`ясовано фактичні обставини справи, що призвело до ухвалення судового рішення із порушенням норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У травні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду першої інстанції з позовом про застосування наслідків вчинення нікчемного правочину, відновлення стану земельної ділянки, відшкодування майнової та моральної шкоди та просили суд застосувати наслідки нікчемного правочину, а саме: відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення права приватної власності на земельну ділянку, відшкодувати майнову та моральну шкоду.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без розгляду.
Судове рішення мотивовано тим, що повторне подання ОСОБА_1, ОСОБА_2 заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження є зловживанням процесуальними правами.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 у своїй заяві від 17 березня 2020 року зазначили вимоги про розгляд справи з викликом сторін і розгляд справи в порядку загального позовного провадження, як дві окремі вимоги, а суд постановив ухвалу лише по одній вимозі, а саме про відмову у розгляді справи в загальному позовному провадження, що не дає позивачам права вимагати від суду додаткової ухвали у цій же заяві, оскільки виходячи із змісту заяви ці вимоги були пов`язані між собою одним обґрунтуванням й суд надав їм правову оцінку у своїй ухвалі від 23 березня 2020 року.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до апеляційного суду з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_8 у прийнятті заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 повторно звернулися до апеляційного суду з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_8 у прийнятті заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
У грудні 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 втретє звернулися до апеляційного суду з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року визнано дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо подання заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами в указаній справі зловживаннями процесуальними правами. Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами, подану 16 грудня 2020 року, у зазначеній справі залишено без розгляду. Застосовано до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 681 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у дохід державного бюджету штраф у розмірі 0, 3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить суму у розмірі 681 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.