ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 916/3307/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Кузьмішкін Д.В. (адвокат),
відповідача - не з`явився,
третіх осіб - Демура Р.В. (Служба автомобільних доріг в Одеській області, самопредставництво)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ДОРСЕРВІС"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 (у складі колегії суддів: Головей В.М. (головуючий), Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.)
та рішення Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 (у складі колегії суддів: Смелянець Г.Є. (головуючий), Волков Р.В., Невінгловська Ю.М.)
за первісним позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ДОРСЕРВІС"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Міністерство інфраструктури України,
2. Одеська обласна державна адміністрація
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Служба автомобільних доріг в Одеській області
про стягнення 27 428,91 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ДОРСЕРВІС"
до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"
про визнання недійсним нікчемного договору,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" (далі - Порт, Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ДОРСЕРВІС" (далі - Товариство, Відповідач) про стягнення 27 428,91 грн заборгованості (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.01.2017).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням Товариством зобов`язань за договором про встановлення строкового платного земельного сервітуту.
1.3. Товариство, у свою чергу, посилаючись на невідповідність договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту вимогам Закону України "Про автомобільні дороги", подало до місцевого господарського суду зустрічний позов про визнання недійсним з моменту укладення нікчемний договір № 133-31/2 від 20.10.2011 (з урахуванням заяви про зміну підстав зустрічного позову від 09.06.2021).
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.09.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 у справі № 916/3307/16, первісний позов задоволено. Стягнуто з Товариства на користь Порту 27 428,91 грн заборгованості, з якої 14 252,40 грн - сума основного боргу, 3 606, 44 грн - пеня, 997,66 грн - штраф у розмірі 7 %, 7 755, 23 грн - інфляційне збільшення суми боргу, 817,18 грн - 3 % річних. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
2.2. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Товариство обрало неправильний спосіб захисту порушених прав.
Задовольняючи первісний позов, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що Товариство не здійснило оплату за встановлений договором сервітут у листопаді та грудні 2014 року, як встановлені договором строки так і в подальшому. Судом були перевірені заявлені Позивачем суми до стягнення та встановлено, що розрахунки Порту відповідають обставинам справи.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Товариство просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги.
3.2. Обґрунтовуючи підстави для подання касаційної скарги, заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме встановлення сервітуту на земельну ділянку під автомобільною дорогою, що входить до складу міжнародної дороги загального користування державного значення.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Порт просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій - без змін.
3.4. Міністерство інфраструктури України у своїй заяві також заперечує проти задоволення касаційної скарги вважаючи її вимоги необґрунтованими та безпідставними.
4. Обставини встановлені судами
4.1. З 1980 року Порт є суб`єктом права постійного користування земельною ділянкою площею 161,9594 га, кадастровий № 5111700000:02:003:0013, розташованою у м. Южне, Одеська область. Земельна ділянка надана порту для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту.
4.2. Протягом 1980 - 1984 років Портом здійснювалось будівництво комплексу району навалочних вантажів. В межах першого етапу робіт передбачалось будівництво під`їзної автомобільної дороги з асфальтобетонним покриттям від окружної дороги "Одеса Миколаїв" до майданчику навалочних вантажів порту довжиною 5 292,33 км, що підтверджується копіями актів робочих комісій від 25.12.1980 та від 29.12.1982.
4.3. Актом державної приймальної комісії від 20.01.1985 прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом пусковий комплекс району навалочних вантажів потужністю 1,3 млн.т. вантажів на рік і 300 погонних метрів причалу в морському торговельному порту "Южний". Серед інших об`єктів пускового комплексу державною приймальною комісією прийнято в експлуатацію і спірну автомобільну дорогу.
4.4. 10.06.2009 Порт на підставі рішень Южненської міської ради від 24.04.2009 за № 1122-V та від 29.05.2002 за № 34-ХХІV отримав державний акт серії ЯЯ № 205857 на право постійного користування земельною ділянкою (кадастровий №5111700000:02:003:0013).
Відповідно до вказаного державного акта від 10.06.2009 Порт є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 161,9594 га у межах згідно з планом, розташованої у місті Южному Одеської області (ділянка №8) із цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування промислових і господарських об`єктів.
4.5. 20.10.2011 між Портом (землекористувач) і Товариством, яке є власником (землекористувачем) сусідньої земельної ділянки (сервітуарій) укладений договір №133-31/2, предметом якого є встановлення земельного сервітуту відносно земельної ділянки (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ 205857 від 10.06.2009). Земельний сервітут встановлюються в інтересах Сервітуарія на право проїзду на транспортному засобі по наявній під`їзній дорозі, згідно Плану меж земельної ділянки загальної площею 19 599 кв.м, щодо якої встановлено земельний сервітут (додаток №2 до Договору, який є невід`ємною частиною договору).
Цим договором встановлюється строковий платний земельний сервітут, який набирає чинності з моменту його державної реєстрації в Южненському міському відділі земельних ресурсів Одеської області та діє до 31.12.2014. По закінченню терміну дії даного договору його дію може бути продовжено за домовленістю сторін. Продовження терміну дії Договору оформлюється додатковою угодою з заявкою Сервітуарія наданою не пізніше як за три місяці до закінчення терміну дії цього Договору (пункти 2.1. та.2.2. договору).
4.6. Відділом Держкомзему у місті Южне Головного управління Держкомзему в Одеській області проведено державну реєстрацію земельного сервітуту та внесений запис у Поземельну книгу №511700000070030013504 від 19.04.2012.
4.7. 07.02.2014 на підставі цього Державного акта проведено державну реєстрацію права постійного землекористування земельною ділянкою площею 161,9594 га, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права № 17629065 від 11.02.2014.
4.8. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-5102096762015 від 16.07.2015 свідчить що власником земельної ділянки з кадастровим номером 5111700000:02:0036:0013, яка розташована за адресою Одеська область, м. Южне є держава в особі Одеської обласної державної адміністрації, а постійним землекористувачем є Порт.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Предметом зустрічного позову у даній справі є матеріально-правова вимога Товариства про визнання недійсним нікчемного правочину.
5.3. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
5.4. Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.
5.5. Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.