ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/19423/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Жукова С.В.,
за участі секретаря судового засідання Кравченко О.В.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КВАС БЕВЕРИДЖИЗ",
представник позивача - Коломієць Д.О., довіреність від 27.05.2021 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Теплобуд",
представник відповідача 1- Тарасова А.Є., довіреність (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
відповідач 2 - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Оператор газотранспортної системи України "Укртрансгаз",
представник відповідача 2 - Роєнко Є.В., довіреність № 1-2833 від 29.11.2021 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
відповідач 3 - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз",
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАС БЕВЕРИДЖИЗ"
на рішення Господарського суду м. Києва
від 07.04.2021
у складі судді: Данилової М.В.,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
від 01.12.2021
у складі колегії суддів: Іоннікової І.А., (головуючий), Разіної Т.І., Михальської Ю.Б.,
у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАС БЕВЕРИДЖИЗ"
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Теплобуд"
2. Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Оператор газотранспортної системи України "Укртрансгаз"
3. Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз"
про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, інфляційних втрат та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. До Господарського суду міста Києва 08.12.2020 до від Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАС БЕВЕРИДЖИЗ" (далі - позивач, ТОВ "КВАС БЕВЕРИДЖИЗ") надійшла позовна заява № 07/12-20 від 07.12.2020 до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційної фірми "ТЕПЛОБУД" (далі - ТОВ "ВКФ" ТЕПЛОБУД", відповідач 1); 2. Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі Філії "Оператор газотранспортної системи України" Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (далі - відповідач 2, АТ "УКРТРАНСГАЗ"); 3. Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ЗАПОРІЖГАЗ" (далі - відповідач 3, АТ "ОГС "ЗАПОРІЖГАЗ") про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, інфляційних втрат та зобов`язання вчинити певні дії.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що кошти, сплачені на підставі акта ПАТ "ЗАПОРІЖГАЗ" щодо донарахування позивачу необлікованого об`єму природного газу, підлягають поверненню позивачу у зв`язку з визнанням зазначеного акта на підставі судового рішення недійсним (том 1, а. с. 2-15).
Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення
2. Рішенням від 07.04.2021 Господарський суд міста Києва позовні вимоги задовольнив частково;
зобов`язав АТ "ОГС "ЗАПОРІЖГАЗ" (код ЄДРПОУ 03345716) здійснити розрахунок розподіленого ТОВ "КВАС БЕВЕРИДЖИС" (ідентифікаційний код 36065256) природного газу у липні 2018 року згідно Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498;
стягнув з АТ "ОГС "ЗАПОРІЖГАЗ" (код ЄДРПОУ 03345716) на користь ТОВ "КВАС БЕВЕРИДЖИС" (ідентифікаційний код 36065256) судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.;
в іншій частині позову відмовив (том 2, а. с. 95 - 103).
2.1. Місцевим судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 1 укладено Договір постачання природного газу № 53/17Г від 20.12.2017 (далі - Договір № 53/17Г), відповідно до пункту 1.1 розділу 1 якого постачальник зобов`язується поставляти споживачеві природний газ (газ) в належній якості та необхідних обсягах у порядку, передбаченому Договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених цим Договором.
2.2. Також судом встановлено, що на виконання умов зазначеного Договору АТ "УКРТРАНСГАЗ" надавало позивачу у період з січня по грудень 2018 року послуги по транспортуванню магістральними трубопроводами природного газу в обсязі 538,122 тис. куб. метрів на суму 195 338,31 грн.; у липні 2018 року відповідачем 2 надано позивачу послуги з транспортування магістральним трубопроводами в обсязі 160,071 тис. куб. м природного газу на суму 58 105,78 грн.
2.3. Крім того, судом встановлено, що послуги з розподілу природного газу позивачу надавалися відповідачем 3, а на підставі звітів про поділ фактичних обсягів природного газу, відібраного з точок виходу AT "ЗАПОРІЖГАЗ" за липень 2018 року, сторонами у встановленому Договором порядку складено та підписано акт наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 7-10267 від 31.07.2018. При цьому, суд зауважив про необґрунтованість посилання позивача на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.03.2020, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у справі № 908/2313/18, оскільки відповідно зі змісту зазначених судових рішень вбачається, що судами не досліджувалися обставини надання/ненадання AT "УКРТРАНСГАЗ" безпосередньо на користь ТОВ "КВАС БЕВЕРИДЖИЗ" у спірний період (липень 2018 року) послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в обсязі 160,071 тис. куб. м. З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача до відповідача 2.
2.4. Суд зазначив, що укладений між позивачем та відповідачем 3 Договір є достатньою та належною набуття відповідачем 3 грошових коштів, оскільки набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним, тому вимоги позивача до відповідача 3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів на суму 82 635,05 грн. є безпідставними.
2.5. З посиланням на положення частини другої статті 625 ЦК України, місцевий суд зазначив про відсутність підстав для задоволення вимоги до кожного з відповідачів про стягнення інфляційних втрат з огляду на відсутність у відповідачів перед позивачем простроченої заборгованості
2.6. Надаючи оцінку доводам ТОВ "КВАС БЕВЕРИДЖИЗ" про зобов`язати АТ "ОГС "ЗАПОРІЖГАЗ" здійснити розрахунок розподіленого позивачу природного газу у липні 2018 року згідно Типового договору розподілу природного газу, затвердженого поставною Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015, суд зазначив, що ненадання відповідачем 3 розрахунку за розподілений газ за липень 2018 року, свідчить про порушення ним абз. 3 п. 5.6 Договору розподілу природного газу в частині зобов`язання передавати інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період оператору ГТС для можливості її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Відтак, суді дійшов висновку про обґрунтованість зазначеної вимоги позивача до відповідача 3.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
3. Постановою від 01.12.2021 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "КВАС БЕВЕРИДЖИЗ" залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 - без змін (том 3, а. с. 49 - 55).
3.1. Апеляційний суд, з огляду на встановлені обставини та наявні у матеріалах справи докази, з урахуванням положень частини другої статті 625, статті 1212 ЦК України, погодився із висновками місцевого суду. При цьому, суд зазначив, що наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду, оскільки такі доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права.
З огляду на зазначене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "КВАС БЕВЕРИДЖИС".
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
4. ТОВ "КВАС БЕВЕРИДЖИЗ" 02.02.2022 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 у справі № 910/19423/20.
5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/19423/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022.
6. Ухвалою від 04.05.2022 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №910/19423/20 за касаційною скаргою ТОВ "КВАС БЕВЕРИДЖИЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021;
повідомив учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "КВАС БЕВЕРИДЖИЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 відбудеться 30.06.2022 о 15:30.
7. Ухвалами від 06.06.2022, 28.06.2022, 30.06.2022 Верховний Суд задовольнив клопотання АТ "УКРТРАНСГАЗ", ТОВ "КВАС БЕВЕРИДЖЕС" та ТВО "ВКФ "ТЕПЛОБУД" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
8. Від представників ТОВ "ВКФ "ТЕПЛОБУД" та АТ "ЗАПОРІЖГАЗ" надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких представники відповідачів просили касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
9. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу №910/19423/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(ТОВ "КВАС БЕВЕРИДЖИЗ")
10. Скаржник доводив, що фактичний обсяг споживання природного газу споживачем встановлюється оператором ГРМ (відповідачем 3) на підставі даних комерційного вузла обліку споживача. Тому "газовий баланс України" чи "закриття за рахунок придбання відповідачем 1 вказаного обсягу газу на віртуальній торговій точці (ВТП)" не є допустимим доказом обсягу фактично спожитого позивачем у липні 2018 року природного газу. Разом з тим, суди визнали обставину фактичного споживання позивачем природного газу у обсязі 160,071 тис. куб. м - доведеною.
10.1. Скаржник аргументував, що позивач в силу вимог п.6 гл. б розділу VI Кодексу ГРС був зобов`язаний керуватися даними відповідача 3 у відносинах з відповідачем 1 та відповідачем 2. Керуючись принципом добросовісності та в межах норм Глави 83 ЦК України, на думку скаржника, він має право на повернення йому безпідставно сплачених грошових коштів. У свою чергу, відповідач 1 та відповідач 2 не позбавлені права на судовий захист їх прав, що були порушені відповідачем 3, як наслідок прийняття ним незаконного рішення, яке визнане недійсним у рамках справи № 908/2313/18. Крім того, скаржник звернув увагу, що суди попередніх інстанцій не встановили правових наслідків припинення дії п. 6 гл. 6 розділу VI Кодексу ГРС у правовідносинах між позивачем та відповідачем 3, а також наслідки припинення дії цієї норми для відповідача 1 та відповідача 2.
10.2. Також скаржник зазначив, що рішення відповідача 3 про складення акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу від 31.07.2018 визнане незаконним та скасоване в межах справи № 908/2313/18, тому акт-розрахунок є недопустимим доказом. Крім того, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій не дотримано стандарт переваги більш вагомого доказу, тобто виснувано, що умовний "газовий баланс України" та відомості з віртуальної точки продажу з більшою вірогідністю вказують на обсяг фактично спожитого позивачем природного газу, ніж звіт коректора лічильника обліку газу на об`єкті позивача за липень 2018 року та акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку № 101191 від 01.08.2018.
10.3. Скаржник звернув увагу, що, застосовуючи положення статті 1212 ЦК України під час прийняття рішень у цій справі, суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду у справі № 910/13503/19, що призвело до неправильного застосування судами положень статті 1212 ЦК України та є окремою підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
11. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
12. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
13. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 10 - 10.3. описової частини цієї постанови.
13.1. З огляду на те, що позовні вимоги були частково задоволені, Верховний Суд, з урахуванням положень статті 300 ГПК України, здійснює перегляд оскаржуваних судових рішень в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "КВАС БЕВЕРІДЖИС".
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
14. Предметом спору у цій справі є вимога про стягнення з відповідачів на користь позивача безпідставно сплачених у липні 2018 року коштів за постачання, транспортування та розподіл природного газу, які були сплачені позивачем внаслідок розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.
Здійснюючи перегляд цієї справи у касаційному порядку, Верховний Суд враховує таке.
15. Відносини, які виникають між газопостачальними, газорозподільними, газотранспортними підприємствами та споживачами природного газу (крім населення), а також взаємовідносини між суб`єктами господарювання під час передачі з газорозподільних мереж споживачу природного газу, у тому числі видобутого з газових і газоконденсатних родовищ, та нафтового газу, отриманого з нафтових родовищ, регламентовані Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими Наказом міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618.
16. Згідно з абз.3 п.5 глави 3 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС) взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу.
17. Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС, договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
18. Пунктом 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС визначено, що договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
19. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви - приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п.4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС).