ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 914/1979/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - Шниря Я.Б.,
відповідача - Стельмащука А.В., Свідла Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної агрофірми "Острів"
на постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Скрипчук О.С., судді - Кордюк Г.Т., Марко Р.І.)
від 15.03.2022,
у справі за позовом Приватної агрофірми "Острів" (далі - Агрофірма)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековей Вейст Менеджмент" (далі - Товариство)
про стягнення 3 972 829,00 грн.
СУТЬ СПОРУ
1. Агрофірма за договором з Товариством взяла на себе обов`язки з організації перевезення та захоронення твердих побутових відходів (далі - відходи). Товариство, незважаючи на підписані ним акти наданих послуг, відмовилося оплачувати послуги з організації захоронення відходів за спірний період (серпень-вересень 2018 року). Стверджувало, що послуги реально не надавалися, відходи не були захоронені, а акти наданих послуг були підписані внаслідок протиправних узгоджених дій посадових осіб відповідача та позивача.
2. Справа розглядалася неодноразово. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції і відмовив у задоволенні позовних вимог. Позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
3. Перед Верховним Судом постали питання:
- чи може сторона договору після підписання нею акту приймання наданих послуг та акту звірки у спорі про стягнення заборгованості посилатися на те, що послуги реально не були надані;
- якими доказами має бути підтверджено надання послуги з організації захоронення твердих побутових відходів;
- чи були чинними ліцензійні умови провадження господарської діяльності із захоронення побутових відходів протягом серпня-вересня 2018 року;
- за яких умов матеріали кримінального провадження можуть бути використані як докази в господарській справі;
- чи може відмова суду у клопотанні про оголошення перерви для надання відповіді на нові доводи та докази апелянта бути підставою для скасування судового рішення.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
4. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.08.2013 №683 "Про визначення ТОВ "АВЕ Львів" виконавцем послуг з вивезення твердих та негабаритних побутових відходів (крім токсичних і особливо небезпечних) з території м. Городка Львівської області" (зі змінами згідно з рішеннями виконкому №422-2014, №1233-2016, №513-2018, №929-2019) ТОВ "АВЕ Львів" (надалі перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ековей Вейст Менеджмент") визначено виконавцем послуг зі збирання, зберігання і перевезення відходів у м. Львові.
5. Для забезпечення виконання цього рішення відповідач укладав договори з різними контрагентами, які виконували перевезення зібраних відповідачем відходів з перевантажувальної станції до полігонів на території України для подальшого захоронення, надавали послуги із організації перевезення та захоронення відходів на таких полігонах.
6. 24.10.2017 ТОВ "АВЕ Львів" (за договором - замовник) та Агрофірма (за договором - виконавець) уклали договір про надання послуг з перевезення, організації перевезення та захоронення відходів №1/10/24-2017 (далі - Договір), відповідно до умов якого:
- виконавець від свого імені та за рахунок замовника зобов`язаний організувати та виконати перевезення відходів (далі - вантаж) автомобільним транспортом у приміському й міжміському сполученні та організувати захоронення отриманих до перевезення відходів (далі - послуги) (п.1.1);
- виконавець від свого імені та за рахунок замовника, зокрема, організовує захоронення отриманих до перевезення відходів та виконує такі операції (пункти 1.1, 1.2):
1) здійснює перевезення відходів;
2) у випадку неможливості самостійно виконати перевезення здійснює пошук перевізника;
3) організовує забезпечення відправлення та одержання вантажу;
4) здійснює пошук підрядника для захоронення відходів;
5) надає підготовлений автотранспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством;
- виконавець зобов`язаний надати замовнику інформацію щодо обсягу та вартості наданих послуг з захоронення шляхом передачі копії актів наданих послуг із захоронення, що здійснюється відповідним підрядником, оригінали податкових накладних, що передаються із кожним актом наданих послуг (п.2.5.);
- виконавець зобов`язаний забезпечити передання замовнику копій актів виконаних робіт підрядником, що здійснює захоронення (п. 3.1.6.);
- замовник оплачує фактично надані виконавцем послуги протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання належним чином оформлених оригіналів усіх необхідних документів (актів виконаних робіт, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, рахунків) (п.4.1);
- оплата вартості перевезення здійснюється шляхом переказу грошових коштів замовником на поточний банківський рахунок виконавця (п.4.2);
- підтвердженням факту здійснення перевезення вантажу є оригінали товарно-транспортної накладної з відміткою одержувача вантажу і акт наданих послуг, підписаний уповноваженими особами (п.4.3);
- акт наданих послуг підписується сторонами після фактично наданих виконавцем послуг (п.4.5);
- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання їх сторонами; у разі, якщо жодна зі сторін не заявити про свій намір припинити дію даного договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік з 01 січня по 31 грудня включно (п.9.1).
7. Агрофірма та Товариство підписали акти наданих послуг з організації захоронення відходів на загальну суму 17 969 811,00 грн за період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року.
8. Товариство оплатило послуги за Договором, надані Агрофірмою за період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року, на суму 13 996 982,00 грн.
9. Відповідно до актів наданих послуг в період серпень - вересень 2018 року позивач надав відповідачу послуги (організація захоронення відходів) на загальну суму 3 972 829,00 грн; в актах вказано, що замовник претензій щодо об`єму, якості та строків виконання робіт (надання послуг) не має.
Короткий зміст позовних вимог
10. 23.10.2018 Агрофірма звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТОВ "АВЕ Львів" заборгованості 3 972 829,00 грн за надані послуги з організації захоронення твердих побутових відходів.
11. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався з Агрофірмою за отримані послуги з організації захоронення відходів за період серпень - вересень 2018 року на підставі укладеного сторонами Договору.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
12. Справа розглядалася судами неодноразово.
13. Господарський суд Львівської області рішенням від 07.02.2019 позов задовольнив та стягнув з Товариства на користь Агрофірми 3 972 829,00 грн заборгованості. Західний апеляційний господарський суд постановою від 30.05.2019 рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2019 залишив без змін.
14. Верховний Суд постановою від 12.08.2019 рішення судів попередніх інстанцій скасував, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. Верховний Суд звернув увагу на те, що Договір сторони уклали ще 24.10.2017 та правовідносини між сторонами за Договором тривають, а позивач просить стягнути борг за неналежне виконання вказаного Договору у сумі 3 972 829,00 грн за окремий період, а саме, з серпня по вересень 2018 року; суди попередніх інстанцій залишили це поза увагою та не дослідили всіх обставини справи у їх сукупності з огляду на триваючий характер правовідносин між сторонами, не надали належної правової оцінки всім доводам сторін у справі (не проаналізували обсяг послуг, наданих позивачем та оплачених відповідачем за весь період дії договору).
15. Господарський суд Львівської області рішенням від 16.12.2019 позов задовольнив та стягнув з Товариства на користь Агрофірми 3 972 829,00 грн заборгованості та 59 592,44 грн судового збору. Західний апеляційний господарський суду постановою від 28.10.2020 рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2019 залишив без змін.
16. Верховний Суд постановою від 24.12.2020 рішення судів попередніх інстанцій скасував, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. У постанові Верховний Суд зазначив таке:
- виключно аудиторський висновок не може бути беззаперечним доказом реальності господарських операцій, оскільки оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов їх здійснення;
- обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю;
- про неможливість здійснення господарських операцій може свідчити відсутність у контрагента необхідних умов для здійснення певного виду діяльності або трудових ресурсів, транспортних засобів, які є необхідними для здійснення такого виду діяльності, недостатність часу, майна тощо;
- контрагент повинен мати право на зайняття відповідною діяльністю; відповідний вид діяльності має бути передбачений його статутом та внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за КВЕД;
- суди попередніх інстанцій обмежились виключно перевіркою наявності у позивача первинних документів, якими були оформлені спірні операції, залишили без оцінки доводи відповідача, що підписання між сторонами актів виконаних робіт та товарно-транспортних накладних за березень-травень 2018 року відбулося внаслідок протиправних дій посадових осіб відповідача, що відповідали за його фінансово-господарську діяльність, та посадових осіб позивача та Фермерського господарства "Агро Захід Буг" (далі - ФГ "Агро Захід Буг"), не перевірили доводи відповідача про наявність щодо цих осіб порушених кримінальних проваджень та не з`ясували, на якій стадії вони знаходяться.
17. За результатами нового розгляду Господарський суд Львівської області рішенням від 10.08.2021 позов Агрофірми задовольнив: стягнув з Товариства на користь Агрофірми 3 972 829,00 грн заборгованості та 59 592,44 грн судового збору.
18. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:
- належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором підтверджується долученими до матеріалів справи копіями актів наданих послуг за серпень-вересень 2018 року та копіями товарно-транспортних накладних за вказаний період; ці документи відповідають вимогам статей 1, 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, а отже є допустимими доказами та підтверджують, що господарська операція між сторонами відбулася; докази фіктивності даних господарських операцій, визнання їх фіктивними компетентними органами в матеріалах справи відсутні;
- опосередкованим підтвердженням здійснення позивачем послуг за Договором є факт відшкодування Департаментом розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів на підставі договору від 20.07.2017 №20, укладеного між Департаментом та відповідачем, реєстри поданих товарно-транспортних накладних щодо відповідача, інформація про транзакції від Львівської обласної державної адміністрації на відшкодування витрат на вивіз твердих побутових відходів та розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту;
- відповідач, отримавши первинні документи за господарською операцією, провівши їх по бухгалтерському обліку, у семиденний строк не висловив заперечень щодо їх недостовірності, а в подальшому задекларував та скористався податковим кредитом з цих господарських операцій і отримав від Львівської обласної державної адміністрації відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів на підставі договору від 20.07.2017 №20;
- не беруться до уваги твердження відповідача про те, що факт доставки позивачем твердих побутових відходів до місць захоронення спростовується витягами з системи GPS-моніторингу руху транспорту, оскільки Договором не передбачено подання витягів з системи GPS-моніторингу руху транспорту; крім того, витяги з системи GPS-моніторингу руху транспорту подавалися відповідачем для декларування податкового кредиту та відшкодування від Львівської обласної державної адміністрації додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів на підставі договору від 20.07.2017 №20 в підтвердження тих обставин, що послуги надавалися і господарська операція здійснювалася;
- Договором не передбачено попередню оплату за надані послуги, а отже відповідач не міг у квітні-липні оплачувати за послуги, надані у серпні-вересні 2018 року, що спростовує твердження відповідача про відповідну оплату наданих послуг;
- відхилено доводи відповідача, що підписання між сторонами актів виконаних робіт та товарно-транспортних накладних за березень-травень 2018 року, відбулося внаслідок протиправних дій посадових осіб відповідача, що відповідали за фінансово-господарську діяльність, та посадових осіб позивача та ФГ "Агро Захід Буг"; ці обставини є предметом дослідження в межах кримінального провадження №12019110100001106 від 27.06.2019, досудове розслідування у якому триває, жодній особі не повідомлено про підозру.
- докази фіктивності даних господарських операцій, визнання їх фіктивними компетентними органами в матеріалах справи відсутні.
19. Західний апеляційний господарський суд постановою від 15.03.2022, рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
20. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована таким:
- враховуючи вказівки Верховного Суду у цій справі, приймаються до розгляду докази, а саме, матеріали кримінального провадження №12019110100001106 від 27.06.2019: копія постанови слідчого СВ Львівського районного управління поліції ГУНП у Львівській області від 07.06.2021 про залучення представника юридичної особи, яка є потерпілим; копії протоколів допиту свідків від 05.03.2020, від 04.12.2020, від 25.11.2020, 24.11.2020, від 19.03.2021; копія постанови Головного слідчого управління Служби Безпеки України про відібрання зразків для проведення експертизи від 28.10.2020; копія протоколу огляду від 05.03.2021, проведеного ст. о/у Червоноградського РВ Управління Служби Безпеки України у Львівській області майором Терех Я.І.;
- позивач у судах першої та апеляційної інстанцій стверджував, що самостійно не надавав послуг захоронення, а залучав до цих послуг підрядні організації, право на що передбачено п.3.2.1 Договору; однак в матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем пунктів 2.5, 3.1.6 Договору, та відсутні докази надання послуг із захоронення відходів третіми особами (відсутні копії актів наданих послуг із захоронення, що здійснювалися відповідним підрядником, податкові накладні, що передавалися із кожним актом наданих послуг, договори, укладені між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та суб`єктами господарювання, що надають послуги з перероблення та / або захоронення побутових відходів, відповідно до Закону "Про відходи");
- підписи та печатки третіх осіб на товарно-транспортних накладних не підтверджують факт захоронення відходів, адже товарно-транспортна накладна є документом, який підтверджує факт переміщення вантажу, з неї вбачається лише, що перевізником ФГ "Агро Захід Буг" здійснювалося перевезення вантажу "безпечні побутові відходи", а не факт захоронення;
- зважаючи на ст.35-1 Закону "Про відходи" (яка передбачає, що договори про надання послуг щодо поводження з побутовими відходами мають містити інформацію про укладені договори між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та суб`єктами господарювання, що надають послуги з перероблення та / або захоронення побутових відходів), необґрунтованими є твердження позивача про те, що він надавав відповідачу послуги з організації захоронення відходів за відсутності укладених договорів між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та суб`єктами господарювання, що надають послуги захоронення побутових відходів;
- підлягають врахуванню висновки Західного офісу Держаудитслужби про те, що в ході ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації за період з 01.07.2018 по 31.05.2020 з метою підтвердження факту перевезення ТОВ "ВК-Компані", ТОВ "Терра компані плюс", позивачем, ПП "АМ-груп" відходів до місць захоронення, Західний офіс Держаудитслужби на адресу балансоутримувачів полігонів надіслав запит щодо надання інформації про прийняття відходів на територіях відповідних полігонів, заїзду транспортних засобів та обсягів захоронення відходів; за результатами отриманих відповідей на запити власники полігонів не підтвердили факт прийому відходів, вивезених з м. Львова.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
21. 03.05.2022 до Верховного Суду від Агрофірми надійшла касаційна скарга, в якій позивач просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Ухвалою від 16.05.2022 касаційна скарга була залишена без руху. 30.05.2022 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, якою уточнено зміст касаційної скарги.
22. Скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 4 ч.2 ст.287, пункти 1, 3, 4 ч.3 ст.310 та п.1 ч.1 ст.310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
23. Касаційна скарга мотивована таким:
- суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 1, 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" без урахування висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 31.08.2021 у справі №914/1725/19, від 07.12.2021 у справі №911/2867/20; від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 04.11.2019 у справі №905/49/15; суд апеляційної інстанції помилково не врахував, що після відвантаження відходів факту їх зворотного повернення відповідачу чи доказів самостійного захоронення не було; фактичний результат, до якого прагнув відповідач як учасник такої операції досягнутий - відходи вивезено і за це отримало відшкодування з бюджету, сформовано податковий кредит; зміни майнового стану, які відбулися у відповідача в результаті господарських операції є реальними, фактичними і підтверджуються первинними документами та фактичним відшкодуванням з бюджетних коштів за їх перевезення, підписаними актами взаємозвірки, задекларованими податковими зобов`язаннями, поданою інформацією облдержадміністрацією для отримання бюджетних коштів, надані позивачем товарно-транспортні накладні підтверджують реальний рух активів; на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод;
- суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи в порушення висновків Верховного Суду у цій же справі (постанова від 24.12.2020 у справі №914/1979/18) не перевірив доводи відповідача про наявність щодо посадових осіб Агрофірми і ФГ "Агро Захід Буг" порушених кримінальних проваджень та не з`ясував, на якій стадії вони знаходяться (на відміну від суду першої інстанції у цій справі); постанова Верховного Суду від 24.12.2020 у цій справі не містила висновків долучити і дослідити матеріали самого кримінального провадження; суд долучив до справи і надав оцінку вибраній самим відповідачем частині незавірених слідчим копій матеріалів кримінального провадження; дозвіл слідчого на розголошення матеріалів кримінального провадження відповідач не отримував, що є свідченням їх недопустимості як доказу, що є підставою касаційного оскарження, передбаченою ч.5 ст.310 ГПК;
- суд апеляційної інстанції неправомірно врахував лист-вимогу Держаудитслужби, оскільки він не має відношення до предмету доказування та не стосується послуг організації захоронення, для яких чинне законодавство отримання ліцензії не передбачає і для їх надання власних потужностей / полігонів не потрібно; перевірка стосувалась правовідносин відшкодування за перевезення відходів перевізниками; лист-вимога Держаудитслужби є актом індивідуальної дії, ані позивач, ані відповідач не є підконтрольною установою для Держаудитслужби відповідно до п.32 ст.7 Закону "Про ліцензування видів господарської діяльності"; такий вид господарської діяльності як захоронення побутових відходів підлягає ліцензуванню, проте законодавчо не визначено орган ліцензування та відсутні Ліцензійні вимоги; суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №820/3534/16, постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №520/2759/19 щодо застосування ч.2 ст.15, ч.17 ст.11 Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні";
- суд апеляційної інстанції встановив обставини справи на підставі недопустимих доказів - матеріалів кримінального провадження та листа Держаудитслужби (підстава касаційного оскарження, передбачена п.4 ч.3 ст. 310 ГПК);
- суд апеляційної інстанції не врахував висновки, наведені в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 та не дослідив актів звірки взаємних розрахунків, оформлених відповідно до п.4.6 Договору, чим порушив принципи змагальності та вірогідності доказів; акт взаємних розрахунків за вересень 2018 року підтверджує визнання відповідачем заборгованості у розмірі 3 983 281,00 грн станом на 30.09.2018;
- суд апеляційної інстанції застосував частини 4 та 5 ст.75 ГПК (підстави звільнення від доказування) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17, в постановах Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №820/4648/13-а та №826/1398/17; встановлені обставини щодо перевізника у справі №914/1680/18 та оцінка всіх товарно-транспортних накладних відповідача, які підтверджують реальний рух транспорту, перевезення відходів для захоронення, одержання коштів за перевезення з бюджету, отримання ПДВ за господарськими операціями мають преюдиціальне значення, однак судом апеляційної інстанції не враховані на відміну від суду першої інстанції;
- суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позовні вимоги були заявлені лише щодо актів виконаних робіт з організації захоронення відходів, а оцінка і дослідження обставин здійснювалась в контексті п.2.5 Договору, тобто щодо послуг перевезення, які не були предметом заявлених вимог; суд не врахував висновки, що містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №9901/76/19; це є порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи відповідно до п.1 ч.3 ст.310 ГПК;
- суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив усне клопотання скаржника про оголошення перерви для можливості викласти аргументи щодо нових доводів і обставин апелянта по контрагентах, які отримали для захоронення відходи, оскільки такі почали обговорюватись колегією суду і у попередніх засіданнях не досліджувались, чим порушив ч.4 ст.165 ГПК; відповідно до п.3 ч.3 ст.310 ГПК це є підставою для касаційного оскарження;
- справу розглянуто неповноважним складом суду апеляційної інстанції, оскільки судді підлягали відводу; стверджує про приховану упередженість колегії суддів під час розгляду справи, необґрунтоване відкладення розгляду справи поза межами встановлених строків (підстава касаційного оскарження, передбачена п.3 ч.2 ст.287, п.1 ч.1 ст.310 ГПК).
24. 27.06.2022 до Верховного Суду від Товариства надійшов відзив, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Відзив мотивований таким:
- висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 31.08.2021 у справі №914/1725/19, від 07.12.2021 у справі №91/2867/20, від 05.05.2019 у справі №910/1389/18 не підлягають застосуванню у цій справі відповідно до п.1 ч.2 ст.287 ГПК, оскільки правовідносини у зазначених справах не є подібними до правовідносин у справі, що переглядається;
- акт звірки не є первинним документом, однак може вважатись доказом у справі в підтвердження певних обставин за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами, а акт містить підписи уповноважених на його підписання осіб (посилається на постанови від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 08.05.2018 у справі №910/16725/17, від 17.10.2018 у справі №905/3063/17, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17); поданий позивачем акт звірки не підписаний уповноваженою особою відповідача, а відомості, внесені до первинних документів, є недостовірними, адже не підтверджують реальну господарську операцію;
- Верховний Суд у висновках, наведених у постановах від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 04.11.2019 у справі №905/49/15, наголошує, що дослідження первинних документів є недостатнім для висновку про реальність господарської операції, однак необхідно довести також і можливість здійснення відповідних господарських операцій;
- копії матеріалів кримінального провадження є допустимими доказами, оскільки засвідчені належним чином адвокатом, правом на що останній наділений законом;
- суд апеляційної інстанції правомірно відхилив клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, оскільки справа судом апеляційній інстанції розглядалася протягом кількох судових засідань і заявлення клопотання в останньому судовому засіданні свідчило про затягування судового процесу в супереч строкам, визначеним ГПК; заявлене клопотання було необґрунтоване, адже представник відповідача не подавав ані нові докази, ані не заявляв нові доводи, що могло б потребувати додаткового часу для процесуальної відповіді позивача.
25. 06.07.2022 від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо питань, які були поставлені Верховним Судом у судовому засіданні, у яких він звертає увагу на те, що постанова від 31.08.2021 у справі №914/1725/19 містить висновки,які не є релевантними для справи, яка переглядається.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
26. Верховний Суд ухвалою від 06.06.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Агрофірми, розгляд касаційної скарги призначив на 29.06.2022; у судовому засіданні було оголошено перерву до 06.07.2022.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо виконання позивачем умов договору (надання послуг з організації захоронення відходів)
27. Агрофірма у касаційній інстанції зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 901, 903 ЦК, статті 1, 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" без урахування висновків Верховного Суду, наведених у пунктах 5.15-5.17 постанови від 31.08.2021 у справі №914/1725/19, у постанові від 07.12.2021 у справі №911/2867/20, оскільки не врахував, що відповідач у цій справі на виконання умов Договору передав позивачу для організації захоронення відходи; вказані відходи позивачем відповідачу після цього не повертались, відповідач після передачі відходів позивачу жодного відношення до цих відходів не мав та докази їх захоронення відповідачем самостійно, за рахунок власних коштів, відсутні.