ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2022 року
м. Київ
справа № 826/24241/15
касаційне провадження № К/9901/13687/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Київської митниці ДФС (далі - Митниця) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2016 (суддя Погрібніченко І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 (головуючий суддя - Шелест С.Б., судді - Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС Україна» (далі - Товариство) до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому просило визнати протиправними та скасувати: рішення про визначення коду товару від 02.10.2015 № KT-100000000-0122-2015; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.10.2015 № 100260001/2015/00133.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що оскаржувані рішення про визначення коду товару та картка відмови є протиправними, з огляду на те, що: висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 21.09.2015 № 142005702-0030 не встановлює факту, що імпортований Товариством товар - оксид цинку є кормовою добавкою, готовим кормом для тварин або не є оксидом цинку, натомість у висновку зазначено, що визначити вміст основної речовини та добавок/домішок не видається можливим через відсутність відповідного обладнання, у зв`язку з чим встановити відповідність інформації, наведеної у графі 31 митної декларації від 31.08.2015 № 1010260001/2015/146161 не видається можливим; технічні характеристики та властивості ввезеного на територію України товару (оксид цинку) не відповідають класифікаційним характеристикам визначеного митним органом коду 2309 90 96 90 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД); задекларований Товариством товар не є результатом переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, а являється сполукою визначеного хімічного складу у вигляді порошку (з вмістом оксиду цинку 90% - 93% згідно із сертифікатом формули виробника), яка використовується у кормових добавках та промисловій сировині.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 13.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував: рішення про визначення коду товару від 02.10.2015 № KT-100000000-0122-2015; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.10.2015 № 100260001/2015/00133.
Суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходили з того, що: рішення Митниці про зміну коду на 2309 90 96 90 в групі УКТ ЗЕД «Залишки і відходи харчової промисловості; готові корми для тварин» є протиправним, оскільки за цим кодом поставляються товари, одержані в результаті переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, крім рослинних залишків і побічних продуктів такої переробки, тоді як наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що імпортований Товариством товар до такої групи не відноситься; у висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 21.09.2015 № 142005702-0030 вказано, що визначити вміст основної речовини та добавок/домішок не видається можливим через відсутність відповідного обладнання, з огляду на що область використання та спосіб застосування товару визначається фірмою-виробником; скасування рішення Митниці про визначення коду товару є підставою для скасування картки відмови.
Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 24.01.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: оспорюване рішення про визначення коду товару було прийняте відповідно до норм чинного законодавства України з питань митної справи, оскільки для прийняття рішення про визначення коду товару Митницею було враховано характеристики товару (зовнішній вигляд, призначення товару, порядок створення товару), зокрема, те, що відповідно до сертифікату аналізу виробника від 13.08.2015 цей продукт має кормовий клас та використання і продається як кормовий продукт, через кормову характеристику цього продукту виробник не зареєстрував цей продукт в системі технічного регламенту ЄС «Порядок державної реєстрації, експертизи та ліцензування хімічних речовин».
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04.07.2022 прийняв касаційну скаргу Митниці до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду і визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 05.07.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 10.11.2014 між Товариством (покупець) та Фірмою «United Trading System Scandinavia AB» (продавець, Швеція) був укладений контракт № 10/11/14/01 на придбання товару.
31.08.2015 з метою митного оформлення товару, імпортованого на підставі вищевказаного контракту, Товариство подало до Митниці митну декларацію №1010260001/2015/146161, в якій задекларував товар - «оксид цинку кормовий ранжуванням з вмістом ZN-72% (zinc oxide feed grade Zn-72) 5000 кг (200 мішків/25 кг). Використовується як добавка в харчовий раціон тварин. Виробник: «ARKOP Sp.z.o.o.». Торгова марка - ARKOP. Країна виробництва - PL» за кодом 2817 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.
У ході проведення митного оформлення товару відповідач взяв проби для проведення дослідження з метою визначення компонентів хімічного складу даного товару та однозначної класифікації відповідно до вимог УКТ ЗЕД.
Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС було проведено дослідження відібраних проб та складено висновок від 21.09.2015 № 142005702-0030.
02.10.2015 Митницею було прийняте рішення про визначення коду товару № KT-100000000-0122-2015, відповідно до якого імпортований Товариством товар класифіковано за кодом 2309 90 96 90 (товарна підкатегорія 2309 90 96 «інші» товарної категорії 2309 90 «інші» товарної позиції 2309 «Продукти, що використовуються для годiвлi тварин» групи 23 «Залишки і відходи харчової промисловості; готові корми для тварин»). На підставі цього рішення митним органом видана картка відмови в прийнятті митної, декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від13.10.2015 № 100260001/2015/00133.
Правомірність прийняття вказаних рішень є предметом розгляду цієї справи.
Положеннями частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначеннями, наведеними у пунктах 23 та 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України), митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини перша - третя статті 318 МК України).
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).
Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина п`ята статті 255 МК України).
Згідно з частиною першою статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду (частина друга статті 67 МК України).
Відповідно до частини першої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Частиною другою статті 69 МК України визначено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 МК України).
Згідно з частиною п`ятою статті 69 МК України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Для цілей митного оформлення класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України від 19.09.2013 №584-VII «Про Митний тариф України».
Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія десять знаків) та їх цифрове позначення - код товарів).