ПО С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 9901/159/19
Провадження № 11-4заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Зейфман І.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Ізвєкова К. В.,
представника третьої особи - Поліщука В. В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу № 9901/159/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, про визнання протиправним, нечинним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 12 березня 2019 року № 725/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 грудня 2018 року № 559дп-18 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області Пізняка В. І.»
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 грудня 2021 року (судді Васильєва І. А., Гончарова І. А., Пасічник С. С., Юрченко В. П., Хохуляк В. В.),
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнати протиправним, нечинним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 12 березня 2019 року № 725/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 грудня 2018 року № 559дп-18 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 » (далі - оскаржуване рішення).
2. На обґрунтування вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» у виді звільнення з посади в органах прокуратури не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності прокурора та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
3. На думку ОСОБА_1 , в оскаржуваному рішенні не враховано поданих ним доказів відсутності складу дисциплінарного проступку, зокрема: акта медичного огляду від 23 серпня 2018 року № 1693, відповідно до якого позивач не перебував у стані алкогольного сп`яніння; довідки від 23 серпня 2018 року за формою 209/о, відповідно до якої вміст алкоголю у крові становив 0,00 %; постанови Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 03 вересня 2018 року у справі № 214/5652/18, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
4. На переконання ОСОБА_1 , усі докази, на яких ґрунтується оскаржуване рішення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 190964, відеозаписи з камер поліцейських, а також пояснення свідків, є незаконними і не підлягають дослідженню і використанню для аргументації оскаржуваного рішення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
6. Свої висновки суд першої інстанції мотивував тим, що відмова позивача від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння, надання неправдивих відомостей про місце роботи, нетактовна поведінка під час спілкування з працівниками правоохоронних органів у сукупності свідчать про наявність у діях прокурора ОСОБА_1 складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», і є підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності згідно із частиною першою статті 49 Закону України «Про прокуратуру» у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
7. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
8. Зазначає, що суд першої інстанції помилково не врахував, що події, які відбулися 22 серпня 2018 року з ОСОБА_1 та членами його сім?ї, стосуються його особистого та сімейного життя, а відтак є конфіденційною інформацією про фізичну особу, дозволу (згоди) на поширення якої він не надавав. Зокрема, конфіденційною інформацією є відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників патрульної поліції від 22 серпня 2018 року.
9. ОСОБА_1 наголошує на недоведеності відповідачем обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав установленими. Касаційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність значення протоколу БД № 190964 від 22 серпня 2018 року та додатків до нього для розгляду справи по суті (попри те, що лише вони містять дані щодо часу та місця події), а тому безпідставними є його твердження про те, що висновок про результати медичного огляду № 1693 від 23 серпня 2018року складений поза межами строків, передбачених статтею 266 КУпАП та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, з подальшими змінами (далі - Порядок № 1103), а також щодо того, що відмова позивача від проходження огляду з метою виявлення стану сп?яніння, надання неправдивих відомостей про місце роботи, нетактовна поведінка під час спілкування з працівниками правоохоронних органів у сукупності свідчать про наявність у діях прокурора ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку.
10. Суд першої інстанції не врахував, що підстав для зупинки транспортного засобу працівниками поліції не було, а тому будь-які подальші дії поліцейських, зокрема й вимога пройти огляд, були незаконними. Попри заявлення позивачем клопотання про надання йому адвоката або ж забезпечення можливості залучити його самостійно, працівниками поліції не вжито заходів з метою реалізації права ОСОБА_1 на правову допомогу.
11. ОСОБА_1 звертає увагу на те, що суд не врахував тієї обставини, що він був фактично затриманий працівниками поліції та не міг у повному обсязі реалізовувати свої права.
12. Позивач зазначає про невідповідність висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи. Згідно із законодавством початок перебігу строку на проходження огляду з метою виявлення, зокрема, стану алкогольного сп`яніння пов`язаний не з моментом зупинки транспортного засобу, а з моментом незгоди водія на проведення відповідного огляду. При цьому суд не врахував пояснення позивача про те, що навіть перша вимога поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння була висловлена набагато пізніше, ніж зупинка автомобіля.
13. Позивач також зазначив, що суд першої інстанції не навів жодного доказу, який би спростовував те, що в оскаржуваному рішенні ВРП відсутні мотиви щодо його доводу про встановлення постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 03 вересня 2018 року у справі №214/5652/18 тієї обставини, що ОСОБА_1 керував автомобілем, будучи тверезим, а також щодо незаконної відмови поліцейського в задоволенні клопотання про участь захисника.
14. Також у рішенні ВРП не наведено жодних обставин, які свідчать про негативний суспільний резонанс вказаної події та можливість зашкодити авторитету прокуратури в цілому.
15. На переконання ОСОБА_1 , усі докази, на яких ґрунтуються рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП, Комісія) та відповідача, а саме:протокол про адміністративне правопорушення БД № 190964, відеозаписи з камер поліцейських, а також пояснення свідків, є незаконними і не підлягають дослідженню і використанню для аргументації оскаржуваного рішення.
16. Окрім цього, позивач зазначає, що висновки відповідача про його нещирість у зв?язку з незазначенням службового статусу та висновки суду про наявність підстав для використання службового статусу не можуть бути підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
17. Скаржник зауважує, що його позиція підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17 та від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а.
18. На думку позивача, суд першої інстанції не з`ясував у повному обсязі обставин, що мають значення для справи, зокрема: не дослідив трудову книжку позивача; не розглянув клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків і про встановлення порушень закону щодо роботи з матеріалами для службового користування (далі - ДСК) представником кадрової комісії та притягнення її представника до відповідальності, встановленої законом, за порушення законодавства у сфері роботи з матеріалами ДСК.
19. Суд першої інстанції допустив до участі в судових засіданнях 22вересня та 20 жовтня 2021 року представника третьої особи, який не мав на те законних повноважень.
Рух апеляційної скарги
20. Ухвалою від 11 січня 2022 року Велика Палата Верховного Суду відкрила провадження за цією скаргою та витребувала з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду матеріали справи № 9901/159/19.
21. Ухвалою від 01 лютого 2022 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до розгляду в судовому засіданні, про що повідомлено учасників справи.
Позиція інших учасників справи щодо апеляційної скарги
22. Представники відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та ВРП у відзивах на касаційну скаргу просять відмовити в її задоволенні та залишити рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 грудня 2021 року без змін. Зазначають, що під час ухвалення оскаржуваного рішення враховано постанову Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 03 вересня 2018 року у справі № 214/5662/18, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 . Однак ні Комісія, ні Рада в межах розгляду справи про дисциплінарне провадження не досліджували питання наявності чи відсутності вини прокурора у вчиненні адміністративного правопорушення, а надавали правову оцінку обставинам наявності чи відсутності вчинення ним дисциплінарних проступків у частині порушення прокурором норм прокурорської етики. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», що є підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності за частиною першою статті 49 Закону України «Про прокуратуру» у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.
Установлені судом першої інстанції обставини справи
23. Суд першої інстанції установив, що ОСОБА_1 працює в органах прокуратури з 2012 року.
24. Відповідно до наказу Прокуратури Дніпропетровської області від 14 грудня 2015 року № 2308к позивач з 15 грудня 2015 року призначений прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області.
25. 12 жовтня 2018 року до КДКП надійшла дисциплінарна скарга Прокуратури Дніпропетровської області про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 .
26. Дослідивши матеріали перевірки та дисциплінарного провадження, КДКП встановлено, що 22 серпня 2018 року о 22 год 10 хв працівниками поліції зупинено транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, розширені зіниці, що не реагують на світло. Через наявність ознак алкогольного сп`яніння працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, проте згідно з рапортом інспектора поліції та поясненнями свідків ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» і в лікаря-нарколога.
27. 22 серпня 2018 року о 23 год 32 хв працівниками Управління патрульної поліції в місті Кривому Розі за фактом відмови ОСОБА_1 від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Комісією встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «місце роботи» вказано, що ОСОБА_1 «не працює».
28. 03 вересня 2018 року постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки він керував автомобілем, будучи тверезим, та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього порушено його право на захист. Постанова набрала законної сили.
29. 12 грудня 2018 року КДКП прийняла рішення № 559дп-18 про притягнення прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури у зв`язку з наявністю у його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора, та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
30. Не погодившись із рішенням Комісії, ОСОБА_1 звернувся до ВРП зі скаргою.
31. За результатами розгляду скарги ВРП рішенням від 12 березня 2019 року залишила без змін рішення КДКП від 12 грудня 2018 року № 559дп-18 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
34. Згідно з положеннями частини третьої та пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися присяги прокурора, правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
35. Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження передбачені статтею 43 Закону України «Про прокуратуру».
36. Відповідно до пунктів 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також за систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
37. За правилами частини третьої статті 48 Закону України «Про прокуратуру» при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
38. Згідно із частиною першою статті 49 цього Закону на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.
39. Порядок розгляду ВРП скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора визначений статтею 53 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
40. Згідно із частинами третьою та п`ятою статті 53 цього Закону скарга на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора розглядається ВРП у пленарному складі в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону для розгляду дисциплінарної справи щодо судді.
За результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора ВРП має право: 1) скасувати повністю рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора та закрити дисциплінарне провадження; 2) скасувати частково рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора та ухвалити нове рішення; 3) скасувати повністю або частково рішення відповідного органу про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності прокурора та ухвалити нове рішення; 4) змінити рішення відповідного органу, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення; 5) залишити рішення відповідного органу без змін.
41. Відповідно до статті 54 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення ВРП за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) прокурор не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини п`ятої статті 53 цього Закону; 4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності прокурора та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
Право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, мають цей прокурор та скаржник, якщо таке рішення ВРП ухвалене за його скаргою.
У випадку скасування судом рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, ВРП розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється ВРП у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.
42. Переглядаючи оспорюване рішення ВРП, суд першої інстанції встановив відсутність визначених пунктами 1-3 частини першої статті 54 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для скасування цього рішення, зокрема зазначив, що рішення ВРП від 12 березня 2019 року № 725/0/15-19 ухвалено її повноважним складом, підписано всіма членами, які брали участь у його ухваленні, і позивач був належним чином повідомлений про засідання ВРП та особисто брав у ньому участь.
43. В апеляційній скарзі позивач цих обставин не заперечує.
44. Надаючи оцінку доводам позивача щодо наявності передбаченої пунктом 4 частини першої статті 54 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстави для скасування оскаржуваного рішення ВРП, а саме щодо відсутності посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності прокурора та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, Велика Палата Верховного Суду вважає, що визначальним для цього є встановлення обставин щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
45. Статтею 4 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів), визначено, що одним із принципів, на яких ґрунтується професійна діяльність прокурорів, є зразковість поведінки та дисциплінованість.
46. У статті 16 цього Кодексу встановлено, що при виконанні службових обов`язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.
47. Згідно зі статтею 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс. Поза службою має поводити себе коректно і пристойно. При з`ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.
48. Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийнято восьмим Конгресом Організації Об`єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 07 вересня 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи здійснення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.
49. Пунктом 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2017 року за № 623/30491 (далі - Порядок № 111), встановлено, що до дій, які порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать, зокрема, відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння та ненадання документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані.
50. Відповідно до статті 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
51. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), та Порядком № 1103.
52. Відповідно до пунктів 1, 6, 7 та 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров?я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
53. Пунктами 7 і 8 Порядку № 1103 передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
54. Як установив суд першої інстанції та вбачається з оскаржуваного рішення ВРП, 22 серпня 2018 року о 22 год 10 хв працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . У зв`язку з наявністю в останнього ознак алкогольного сп`яніння йому у присутності двох свідків запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», однак він відмовився. У подальшому його доставлено до Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради», де ОСОБА_1 також відмовився від проходження медичного огляду на підтвердження або спростування наявності ознак алкогольного сп`яніння.