ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2022 року
м. Київ
Справа № 467/675/21
Провадження № 51 - 579 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020150130000292 від 01 серпня 2020 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хатинич Ганцевицького району Брестської області, Білорусь, громадянина Республіки Білорусь, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ст. 309 ч. 3, ст. 310 ч. 2 КК України, та щодо
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Хатинич Ганцевицького району Брестської області, Білорусь, громадянина Республіки Білорусь, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ст. 309 ч. 3, ст. 310 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Зайкова О.В. на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 10 вересня 2021 року засуджено ОСОБА_1 :
- за ст. 309 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ст. 310 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і на нього покладено відповідні обов`язки.
Відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України у строк відбування покарання за цим вироком зараховано строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 за період з 23 червня 2021 року по 29 червня 2021 року включно.
До набрання цим вироком законної сили ОСОБА_1 залишено без зміни запобіжний захід у виді застави та продовжено на цей же період дію обов`язків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України.
Після набрання вироком законної сили вказано заставу повернути заставодавцю.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 за:
- за ст. 309 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ст. 310 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і на нього покладено відповідні обов`язки.
Відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України у строк відбування покарання за цим вироком зараховано строк попереднього ув`язнення ОСОБА_2 за період з 23 червня 2021 року по 25 червня 2021 року включно.
До набрання цим вироком законної сили ОСОБА_2 залишено без зміни запобіжний захід у виді застави та продовжено на цей же період дію обов`язків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України.
Після набрання вироком законної сили вказано заставу повернути заставодавцю.
Стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 4 567 грн. 60 коп., а саме: по 2 288 грн. 30 коп. із кожного.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 серпня 2020 року, на речові докази та прийнято рішення щодо речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
Суд визнав доведеним, що у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник умисел, направлений на незаконний посів та вирощування рослин роду конопель, а так само на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу без мети збуту.
Реалізуючи свій умисел, направлений на незаконний посів та вирощування рослин роду конопель, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у невстановлений в ході досудового розслідування час, умисно, на присадибній ділянці, що розташована по АДРЕСА_3 , до якої вони мали вільний доступ, заздалегідь підготувавши ділянку ґрунту, незаконно посіяли насіння рослин роду конопель та в подальшому, знищуючи бур`ян, здійснюючи підв`язування та полив рослин водою, незаконно виростили 69 рослин роду конопель.
Продовжуючи реалізацію свого умислу, направленого на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у невстановлений в ході досудового розслідування час, діючи за попередньою змовою між собою, умисно, не маючи мети збуту, для особистого вживання, зірвали вирощені ними на присадибній ділянці, що розташована по АДРЕСА_3 , рослини роду конопель, тим самим незаконно придбали в особливо великому розмірі особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, обіг якого заборонено, загальною вагою 6 326,932 грам в перерахунку на висушену речовину, який незаконно зберігали до 01 серпня 2021 року в житловому будинку, господарській споруді та прилеглій до них території по АДРЕСА_3 .
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 10 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора Арбузинського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Пахомова О.С. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням кожного відповідно до ст. 413 КПК України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки застосовано закон, який не підлягає застосуванню, через безпідставне застосування ст. 75 КК України. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не провів належного аналізу та не надав об`єктивної оцінки сукупності обставин, що характеризують особи обвинувачених і не дав належної оцінки доводам прокурора про те, що розмір вилученого у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наркотичного засобу значно перевищує розмір, необхідний для кваліфікації дій винних за ст. 309 ч. 3 КК України, що може свідчити про підвищену суспільну небезпечність діяння засуджених. За таких обставин вважає, що апеляційний суд не обґрунтував свій висновок щодо можливості застосування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст.ст. 370, 412, 413, 414, 419 КПК України та підлягає скасуванню.