ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 489/5718/17
провадження № 51-580км22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Антонюк Н.О.,
Голубицький С.С.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Піх Ю.Г.,
захисник Горбенко Ю.М. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150030002020, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Покровське Неклинського району Ростовської області Російської Федерації, проживає в АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ст. 124 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурорвиклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвали та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що суд апеляційної інстанції всупереч приписам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не надав належної оцінки апеляційним вимогам прокурора, не навів в ухвалі достатніх доводів на їх спростування та не вказав переконливих підстав, на яких залишив апеляційну скаргу без задоволення.
Вважає, що органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, пунктами 1, 5, 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинений стосовно двох осіб, з хуліганських мотивів, небезпечним для життя багатьох осіб способом та особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, проте суд першої інстанції безпідставно перекваліфікував його дії на ст. 124 КК України.
Заперечує висновки судів про те, що у конфлікті між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 останній мав передбачені ст. 36 КК України підстави для необхідної оборони, оскільки на момент, коли він прийняв рішення про застосування зброї, не існувало суспільно небезпечного посягання або реальної загрози заподіяння шкоди чи застосування насильства.
Стверджує, що суди обґрунтували свої висновки докладним аналізом електронного документа під назвою «Стрільба», на якому зафіксовано запис камер спостереження ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект», протезазначений відеозапис, який суд визначив як відеообраз перебігу кульмінаційних подій конфлікту, не відображає таких дій потерпілого та свідка, які можливо було б визначити як агресивну поведінку, «напад групою ociб», чи активні дії по утриманню обвинуваченого на місці. Висновки суду апеляційної інстанції щодо визначення дій потерпілого та свідка протиправними сформульовані з порушенням вимог ст. 94 КПК України та є надуманими, чим істотно порушено принцип безсторонності та неупередженості суду.
Указує, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення злочину, пов`язаного з позбавленням життя двох людей, діючи з хуліганських мотивів, з метою демонстрації переваги над ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та загальними суспільними та правовими нормами, передбаченими для вирішення незначних конфліктів, діючи способом, небезпечним для життя багатьох осіб, оскільки на момент зазначених дій у зоні ураження вогнепальної зброї перебувала велика кількість людей, бажаючи настання смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , із наявної у нього вогнепальної зброї - пістолета конструкції Макарова здійснив дев`ять пострілів у бік ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , намагаючись поцілити у життєво-важливі органи (грудну клітку та голову). При цьому ОСОБА_1 постійно пересувався та намагався поцілити в ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з різних боків транспортних засобів, за якими вони ховалися, та припинив здійснення пострілів виключно у зв`язку із закінченням набоїв у пістолеті.
Зазначає, що поза увагою апеляційного суду залишено відсутність обґрунтування судом першої інстанції, враховуючи положення ст. 87 КПК України, процесуальних підстав для визнання недопустимими доказами протоколу огляду місця події від 04 вересня 2017 року в частині огляду транспортного засобу, вилучених патронів та пістолета конструкції Макарова, а також відповідних висновків експертних досліджень, з огляду на те, що факт наявності вказаних предметів у належному йому автомобілі ОСОБА_1 у ході досудового розслідування та судового розгляду не заперечував.
Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 грудня 2020 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 263 КК України - на строк 6 років, за ст. 124 КК України - на строк 1 рік.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто на його користь з ОСОБА_1 10 647,4 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 15 000 грн - моральної шкоди.
За ухвалою Миколаївськогоапеляційного суду від 02 листопада 2021 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Вирок стосовно ОСОБА_1 змінено, пом`якшено йому покарання за ч. 1 ст. 263 КК України до 5 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Виключено з вироку посилання на те, що в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у конфлікті з обвинуваченим ОСОБА_1 містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 189 КК України.В іншій частині вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за невстановлених обставин незаконно, без передбаченого законом дозволу придбав вогнепальну зброю калібру 9 мм, схожу на пістолет, та бойові припаси - 9 мм патрони до пістолета Макарова, придатні для стрільби, у кількості 8 шт. Цей пістолет ОСОБА_1 спорядив вказаними бойовими припасами та без передбаченого законом дозволу носив при собі, а 04 вересня 2017 року під час конфлікту з потерпілим ОСОБА_2 і свідком ОСОБА_3 використав зазначені зброю та бойові припаси, здійснивши вісімпострілів у бік потерпілого.
Крім того, ОСОБА_1 , діючи з перевищенням меж необхідної оборони, умисно заподіяв ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень за таких обставин.
04 вересня 2017 року близько 16:30 ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2110 (д.н.з. НОМЕР_1 ), у салоні якого, як пасажир, перебував ОСОБА_3 ,біля перехрестя вулиці Театральної та проспекту Богоявленського в м. Миколаєві побачив автомобіль «Geely» (д.н.з. НОМЕР_2 ), яким керував ОСОБА_1 .
У ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникли претензії майнового характеру до водія цього автомобіля, та вони вирішили висунути вимогу про їх задоволення. Реалізуючи цей намір, вони, діючи спільно, на автомобілі ВАЗ переслідували автомобіль «Geely» до адміністративної будівлі головного корпусу ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» на проспекті Богоявленському, 42-А, де, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя або здоров`я ОСОБА_1 , а саме змусивши того зупинити автомобіль та обмеживши можливість здійснення ним маневрів, пред`явили ОСОБА_1 вимогу майнового характеру.
Усвідомивши, що висунута у такий спосіб вимога не буде задоволена, ОСОБА_2 , обірвавши розмову з ОСОБА_1 , продовжив дії щодо примусу до її задоволення.
У відповідь на це ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільну небезпечність дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , переконавшись у тому, що останні бажають довести свій намір щодо примушування його до задоволення їх вимоги до кінця, знаючи про наявну в нього вогнепальну зброю, яку він носив при собі (що забезпечувало можливість її швидкого застосування), вирішив застосувати її з метою самозахисту. Реалізуючи цей намір, він, керуючись мотивом захисту від протиправних посягань з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дістав з лівої передньої двері автомобіля «Geely» вогнепальну зброю та діючи з метою самозахисту, але порушуючи при цьому загальноприйнятий порядок застосування зброї, здійснив вісім пострілів на ураження в бік ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .