1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

14 липня 2022 року

м. Київ

справа № 205/7099/13-ц

провадження № 61-3921св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,

заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Черкавського Юрія Сергійовича на ухвалу Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 10 вересня 2021 року у складі судді Скрипник К. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») звернулося до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) її правонаступником, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення їх до виконання, посилаючись на те, що рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 листопада 2013 року у справі 205/7099/13-ц було задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «Комерційний банк «Надра») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором від 11 березня 2008 року № 786784/ФЛ в розмірі 1 525 110,92 грн, з яких: 886 988,17 грн - за кредитом; 477 458,90 грн - за відсотками; 71 246,16 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості; 89 417,69 грн - штраф. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» судові витрати в розмірі 3 441 грн. На виконання зазначеного рішення 25 березня 2014 року Ленінським районним судом міста Дніпропетровська було видано виконавчі листи. 05 серпня 2020 року між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ «Комерційний банк «Надра» відступило, а ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло права вимоги до позичальників, в тому числі за вказаним кредитним договором. В автоматизованій системі виконавчих проваджень з відкритим доступом відсутні відомості щодо відкритих виконавчих проваджень на ім`я боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Строк пред`явлення виконавчих листів до виконання було пропущено у зв`язку з тим, що у стягувача була відсутня інформація щодо місцезнаходження та стану виконавчих листів. Враховуючи наведене, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» просило замінити сторону стягувача, видати дублікати виконавчих листів згідно з рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 листопада 2013 року у справі № 205/7099/13-ц і поновити строк пред`явлення їх до виконання.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 10 вересня 2021 року заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» задоволено частково. Замінено стягувача - ПАТ «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у виконавчому листі у справі № 205/7099/13-ц за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В іншій частині заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відмовлено.

Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що заява в частині заміни стягувача у виконавчому листі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню відповідно до положень статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Однак в іншій частині заява не підлягає задоволенню, так як заявником не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б поважність причини пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання з моменту їх отримання, тобто з 2014 року.

Не погодившись з указаним судовим рішенням в частині задоволення заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» щодо заміни стягувача у виконавчому листі, представник ОСОБА_1 - адвокат Грицай В. О. подав апеляційну скаргу.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Грицая В. О. залишено без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 10 вересня 2021 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду, завершальною стадією судового провадження, і неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Висновки місцевого суду про заміну сторону виконавчого провадження є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

26 квітня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Черкавський Ю. С. подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 10 вересня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» щодо заміни стягувача у виконавчому листі і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні вказаної вимоги.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України, представник заявника вказав, що висновок судів про заміну стягувача - ПАТ «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у виконавчому листі у справі № 205/7099/13-ц суперечить правовим висновкам, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 щодо неможливості заміни сторони у виконавчому документі, якщо сплив строк пред`явлення його до виконання.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду міста Дніпропетровська.

26 травня 2022 року справа № 205/7099/13-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 28 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

За змістом касаційної скарги судові рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частинізадоволення заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» щодо заміни стягувача - ПАТ «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у виконавчому листі у справі № 205/7099/13-ц, а тому в силу положень вищенаведеної частини першої статті 400 ЦПК України переглядаються Верховним Судом тільки в означеній частині.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що заочним рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 листопада 2013 року у справі 205/7099/13-ц було задоволено позов ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором від 11 березня 2008 року № 786784/ФЛ в розмірі 1 525 110,92 грн, з яких: 886 988,17 грн - за кредитом; 477 458,90 грн - за відсотками; 71 246,16 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості; 89 417,69 грн - штраф, стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» судові витрати у розмірі 3 441 грн.

На виконання зазначеного рішення 25 березня 2014 року Ленінським районним судом міста Дніпропетровська було видано виконавчі листи.

05 серпня 2020 року між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ «Комерційний банк «Надра» відступило, а ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло права вимоги до позичальників, в тому числі за вказаним кредитним договором.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.


................
Перейти до повного тексту