Постанова
Іменем України
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 554/9630/17
провадження № 61-14св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 а,
відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ»,
третя особа - державний нотаріус Першої Полтавської державної нотаріальної контори Підгайна Олена Іванівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 червня 2020 року у складі судді Троцької А. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від
01 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Дряниці Ю. В.,
Чумак О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ «Імексбанк» про визнання припиненими правовідношення за договором кредиту та іпотеки, зняття заборони відчуження нерухомого майна.
Позовна заява обґрунтована тим, що 19 квітня 2007 року між АКБ «Імексбанк» та позивачем укладений договір кредиту № 534. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між АКБ «Імексбанк» та її чоловіком - ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 534 від 18 квітня 2007 року, згідно якого в іпотеку банку передана квартира АДРЕСА_1 . При цьому, на зазначений об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вчинено запис про заборону відчуження на нерухоме майно, який зареєстрований за № 1-997.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 . Опинившись у скрутному матеріальному становищі вона була позбавлена можливості повернути кредит у відповідності до умов графіку, визначеного п. 1.1. цього договору, в зв`язку з чим між нею та відповідачем 29 травня 2013 року укладено новий графік здійснення щомісячних платежів по кредитному договору № 534 від 19 квітня 2007 року, згідно якого термін здійснення погашень кредиту обраховувався щомісячно до 28 числа з загальною сумою 115 650,00 грн.
Оскільки зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором припинились внаслідок їх належного виконання позичальником, то застава нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , що складає предмет іпотеки за договором іпотеки № 534 від 18 квітня 2007 року, також припиняється.
Існування договору іпотеки № 534 від 18 квітня 2007 року у зв`язку з викладеним є протиправним, оскільки порушує її права як власника майна на вільне розпорядження ним. Тому наразі відсутні підстави заборони обтяження зазначеного нерухомого майна.
З урахуванням наведеного просила суд:
- визнати правовідношення за договором кредиту № 534 від 19 квітня
2007 року, укладеним між АКБ «Імексбанк» та ОСОБА_1 , припиненим;
- визнати іпотеку за договором іпотеки № 534 від 18 квітня 2007 року, укладеним між АКБ «Імексбанк» та ОСОБА_2 , посвідченим державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Підгайною О. І. 18 квітня 2007 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1-996, припиненою;
- припинити та скасувати обтяження нерухомого майна за об`єктом: квартира АДРЕСА_1 , зареєстрованого державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори Підгайною О. І. у: Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (підстава - договір іпотеки від 18 квітня
2007 року, реєстраційний номер обтяження 4827296); Державному реєстрі іпотек (підстава - договір іпотеки від 18 квітня 2007 року, реєстраційний номер обтяження 4827374);
- виключити запис про заборону відчуження №4827296 від 18 квітня
2007 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та запис про заборону відчуження № 4827374 від 18 квітня
2007 року з Державного реєстру іпотек.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою від 26 квітня 2018 року залучено як відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (далі - ТОВ «АНСУ»), як правонаступника ПАТ «Імексбанк».
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05 червня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано правовідношення за договором кредиту № 534 від 19 квітня 2007 року, укладеним між АКБ «Імексбанк» та ОСОБА_1 , припиненим.
Визнано іпотеку за договором іпотеки № 534 від 18 квітня 2007 року, укладеним між АКБ «Імексбанк» та ОСОБА_2 , посвідченим Державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Підгайною О. І. 18 квітня 2007 року, зареєстрованим у реєстрі за № 1-996 припиненою.
Скасовано обтяження нерухомого майна за об`єктом: квартира АДРЕСА_1 , зареєстрованого державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори Підгайною О. І. у Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (підстава договір іпотеки від 18 квітня 2007 року реєстраційний номер обтяження 4827296); Державному реєстрі іпотек (підстава договір іпотеки від 18 квітня 2007 року реєстраційний номер обтяження 4827374); виключено запис про заборону відчуження
№ 4827296 від 18 квітня 2007 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та запис про заборону відчуження № 482 7374 від
18 квітня 2007 року з Державного реєстру іпотек.
Стягнуто з ТОВ «АНСУ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн.
Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2020 року стягнуто з ТОВ «АНСУ» судовий збір у розмірі 1 280 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що банк, укладаючи графік погашення заборгованості після набрання рішенням суду чинності, з визначенням конкретної суми, яка відповідає сумі стягнутій за рішенням суду та терміну погашення, погодився з його добровільним виконанням ОСОБА_1 саме в такий спосіб та у розмірі як визначено у графіку. Не заслуговують на увагу твердження представника відповідача, що вказаний графік складався на стимулювання позивача погасити поточну заборгованість, оскільки рішенням суду від 12 березня 2013 року стягнуто всю суму основної заборгованості, відсотки і пеню, до суду банк звернувся до закінчення терміну дії кредитного договору, а тому суд вважає, що він укладений на виконання рішення суду, враховуючи дату його укладення та суму, що підлягала сплаті згідно графіку і яка відповідає визначеній в рішенні суду.
Суд оцінює критично посилання на те, що вказаний додаток вчинений у спосіб не передбачений кредитним договором, оскільки в умовах кредитного договору відсутні застереження щодо неможливості укладення графіку на погашення заборгованості, як і відповідно зобов`язання щодо укладення додаткової угоди для визначення погашення заборгованості після ухвалення рішення суду. Вказаний графік є чинним, будь-яких даних про його оспорювання, і застосування відповідних наслідків відповідно до статті 227 ЦК України суду не надано. Інших позовів про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості
з 2013 року до суду не подавалось, будь-яких даних на спростування вказаних висновків суду не надано.
Оскільки банк, укладаючи графік погашення заборгованості, після набрання рішенням суду чинності, з визначенням конкретної суми, яка відповідає сумі стягнутій за рішенням суду та терміну сплати коштів, погодився з його добровільним виконанням позивачем саме в такий спосіб та у розмірі як визначено у графіку і вказана заборгованість згідно висновку експерта № 2124 від 16 січня 2020 року судової економічної експертизи сплачена позивачем в повному обсязі, то суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у зв`язку із виконанням рішення суду в повному обсязі.
Окрім того, суд приймає до уваги, що відповідно до акту проведення електронних торгів 04 червня 2019 року у ВП № 5771721 також реалізовано не заставне майно - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 302 від
19 квітня 2008 року.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «АНСУ» залишено без задоволення, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 червня 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на виконання пункту 7.1 кредитного договору № 534 від 19 квітня 2007 року, 29 травня 20013 року між ОСОБА_1 та провідним фахівцем УРПЗ АТ «ІмексБанк» ОСОБА_4 укладено графік щомісячних погашень з червня 2013 року по вересень 2015 року по кредитному договору № 534 від 18 квітня 2007 року. Вказаним графіком визначено, що загальна сума погашень становить - 115 650 грн, тобто валютою зобов`язання визначено саме гривню. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що зобов`язання позивача перед Банком виникли саме в іноземній валюті та є невиконаними, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки банк, укладаючи графік погашення заборгованості саме після набрання чинності рішенням суду про стягнення коштів в іноземній валюті, визначив у ньому конкретну суму заборгованості саме в гривні, яка відповідає сумі, стягнутій за рішенням суду в гривневому еквіваленті, та термін погашення, тому банк погодився з виконанням ОСОБА_5 своїх зобов`язань саме в спосіб та у розмірі, як визначено у графіку.
Твердження Банку про те, що чинне законодавство не наділяє ні державного виконавця, ні банк правом змінювати суму заборгованості, розраховану та визначену рішенням суду, суд також оцінює критично, оскільки графік погашення було вчинено в межах договірних зобов`язань, що не має відношення до зміни рішення суду. Позичальником ОСОБА_1 виконано в повній мірі свої зобов`язання за кредитним договором № 534 від 19 квітня 2007 року та погашено заборгованість, визначену графіком погашення від 29 травня
2013 року. Експертним висновком № 2124 від 16 січня 2020 року також підтверджено відсутність заборгованості позивача перед відповідачем.
Отже судом першої інстанції правильно встановлено наявність підстав, визначених главою 50 ЦК України, для припинення зобов`язання за кредитним договором № 534 від 19 квітня 2007 року, оскільки банк, укладаючи графік погашення заборгованості після набрання рішенням суду чинності, з визначенням конкретної суми такої заборгованості саме в гривні, погодився з його добровільним виконанням позивачем саме в такий спосіб та у розмірі, визначеному у графіку і вказана заборгованість, як убачається з висновку експерта № 2124 від 16 січня 2020 року за результатами судової економічної експертизи, сплачена позивачем в повному обсязі.
Доводи апелянта про те, що зобов`язання позивача перед відповідачем не виконано, що вбачається з розрахунку заборгованості, доданого банком до відзиву на позов, колегія суддів відхилила, оскільки розрахунок не є доказом заборгованості, а лише визначає вимоги сторони спору. При цьому наявність відповідної заборгованості та правомірність вимог відповідача повинно доводитись належними доказами, що містяться в матеріалах справи, чого апелянтом не здійснено.
Оскільки боржником виконано основне зобов`язання за кредитним договором, то наявні підстави для припинення договору іпотеки з підстав, визначених частинами першою статті 593 ЦК України, зокрема, і у зв`язку з виконання основного зобов`язання, на що обґрунтовано вказувала в позові ОСОБА_1 .
Аргументи учасників справи
У грудні 2020 року ТОВ «АНСУ» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду. Судові витрати покласти на позивача.
Касаційну скаргу мотивовано тим, щосплата ОСОБА_1 суми зазначеної у рішенні, як гривневого еквіваленту заборгованості на дату ухваленні рішення про стягнення заборгованості у валюті кредиту не є підставою для припинення зобов`язання, у зв`язку з повним його виконанням. Зазначений висновок щодо застосування норм права повністю узгоджується з правовими позиціями, зазначеними у постановах Верховного Суду, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 у справі № 761/12665/14-ц.
Полтавський апеляційний суд в оскаржуваній постанові не звернув уваги на факти, встановлені 03 листопад 2020 року постановою Полтавського апеляційного суду у справі № 1622/13706/2012. Про ухвалення зазначеної постанови було повідомлено суду під час судового розгляду 01 грудня
2020 року.
Проте суд посилається саме на графік щомісячних погашень, укладений
29 травня 20013 року між ОСОБА_1 та провідним фахівцем УРПЗ АТ «ІмексБанк» ОСОБА_4 , в якому визначено графік щомісячних погашень з червня 2013 року вересень 2015 року за кредитним договором № 534 від
18 квітня 2007 року в сумі 115 072, 05 грн - гривневого еквіваленту стягненої заборгованості за кредитним договором № 534 від 19 квітня 2007 року в сумі
14 431,45 доларів США рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від
12 березня 2013 року у справі № 1622/13706/2012. Однак цей документ підписано особами, у яких відсутні повноваження на внесення змін чи укладання кредитного договору, як від імені АТ «ІмексБанк» так і від імені ОСОБА_1 як іпотекодавця, а не боржника за кредитним договором. Строк дії кредитного договору № 534 від 19 квітня 2007 року до 16 квітня 2012 року, а дата документу - 29 травня 2013 року. З 17 квітня 2013 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 березня 2013 року у справі № 1622/13706/2012 вступило в законну силу, яким стягнено заборгованість за кредитним договором № 534 від 19 квітня 2007 року в сумі 14 431,45 доларів США, що в еквіваленті становить 115 072,05 грн. На момент підписання зазначеного документу було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 березня 2013 року у справі
№ 1622/13706/2012, що передбачає спеціальний порядок виконання.
Суди в оскаржуваних рішеннях виконання ОСОБА_1 вимог зазначеного документу від 29 травня 2013 року безпідставно визнали фактичною підставою для припинення зобов`язання за кредитним договором, на примусове виконання якого вже було відкрито виконавче провадження на підставі рішення суду від
12 березня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №534 в сумі 14 431,45 доларів США, що також є порушенням.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року у справі
№ 373/2054/16-ц, у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 127/17686/13-ц, від 01 липня 2020 року у справі № 308/1811/18, від
12 березня 2018 року у справі № 914/3151/13, від 09 жовтня 2018 року у справі № 910/25711/13).
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на подачу відзиву та відзив на касаційну скаргу повернуто без розгляду;справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2022 року відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписаний ОСОБА_6 , та клопотання ОСОБА_1 ,підписане ОСОБА_7 , про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу, залишено без розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 19 квітня 2007 року між АКБ «ІмексБанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 534, відповідно до якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпечуваності, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 75 000 доларів США, зі сплатою 14 % річних, кінцевим терміном погашення 16 квітня 2012 року.
В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором кредиту
18 квітня 2007 року укладено договір іпотеки між АКБ «ІмексБанк» та ОСОБА_8 , предметом якого є квартира
АДРЕСА_1 .