Постанова
Іменем України
05 липня 2022 року
м. Київ
справа № 511/323/19
провадження № 61-14774св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС», товариство з обмеженою відповідальністю «Роздільнатранссервіс»,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на постанову Одеського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року в складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Роздільнатранссервіс» (далі - ТОВ «Роздільнатранссервіс»), приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (далі - ПАТ «Страхова група «ТАС»), третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що в результаті вчиненої дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) 28 вересня 2016 року з вини ОСОБА_3 ,. загинули батьки позивачів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ОСОБА_3 був визнаний судом винним у вчиненні злочину передбаченого частиною третьою статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України). ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по кримінальному провадженню визнані потерпілими особами та цивільними позивачами. На час вчинення ДТП ОСОБА_3 виконував трудові обов`язки у ТОВ «Роздільнатранссервіс». Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля, яким керував ОСОБА_3 при вчиненні ДТП, була застрахована у ПАТ «Страхова Група «ТАС» з лімітом відповідальності за завдану шкоду життю та здоров`ю у сумі 200 000,00 грн на кожну потерпілу особу.
ОСОБА_1 просила стягнути з відповідачів:
ПАТ «Страхова Група «ТАС» - 241 635,00 грн, грн, яка складається з витрат на поховання батьків у сумі 14 235,00 грн, витрат на поминальний обід - 10 000,00 грн, суми грошового відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батьків - 17 400,00 грн, суми страхової виплати у зв`язку із смертю батьків - 200 000,00 грн;
ТОВ «Роздільнатранссервіс» витрати за зберігання пошкодженого автомобіля в розмірі 5 430 грн, 31 622,00 грн - сума залишкової вартості автомобіля, який не підлягає ремонту (відновленню), сума грошового відшкодування моральної шкоди - 750 000,00 грн.
ОСОБА_2 просила стягнути з відповідачів:
ПАТ «Страхова Група «ТАС» - 217 400,00 грн, яка складається з суми грошового відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батьків в розмірі 17 400,00 грн та суми страхової виплати у зв`язку із смертю батьків - 200 000,00 грн;
ТОВ «Роздільнатранссервіс» - 783 394,37 грн, яка складається з витрат за зберігання пошкодженого автомобіля - 2 494,37 грн, 30 900,00 грн - витрати на спорудження надгробного пам`ятника, суми грошового відшкодування моральної шкоди - 750 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 04 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнено з ТОВ «Роздільнатранссервіс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн, залишок вартості автомобіля - 31 622,00 грн (за умови передачі вказаного автомобіля відповідачу);
Стягнено з ТОВ «Роздільнатранссервіс» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн та витрати наспорудження надгробного пам`ятника - 30 900,00 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що на час скоєння ДТП, яка призвела до смерті батьків позивачів, ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Роздільнатранссервіс», його вина у вчиненні ДТП встановлена згідно вироку суду, який набрав законної сили. Внаслідок отриманих механічних ушкоджень автомобіль, яким керував батько позивачів, фактично не придатний для експлуатації. Страхова компанія відшкодувала позивачу частину від вартості автомобіля як завданої майнової шкоди, а решту суми (залишок вартості автомобіля) - 31 622,00 грн суд вважав за необхідне стягнути з відповідача - ТОВ «Роздільнатранссервіс» як особи, працівником якої була завдана ця майнова шкода. Враховуючи обставини справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку щодо стягнення на користь позивачів із ТОВ «Роздільнатранссервіс» по 150 000,00 грн в якості грошового відшкодування моральної шкоди у зв`язку з смертю їх батьків внаслідок ДТП (яку вчинив ОСОБА_3 ), а також витрати на спорудження надгробного пам`ятника - 30 900,00 грн.
Суд відмовив у задоволенні позовних вимог до ПАТ «Страхова група «ТАС», яка була страхувальником відповідача ТОВ «Роздільнатранссервіс», оскільки вважав, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність загиблого водія ОСОБА_4 (батька позивачів) була застрахована у ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», а тому ця юридична особа є належним відповідачем в частині стягнення на користь позивачів сум страхових виплат внаслідок цієї ДТП.
Постановою Одеського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_6 задоволено частково.
Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 04 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнено з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 страхову виплату на відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 200 000, грн.
Стягнено з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 страхову виплату на відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 200 000,00 грн.
Стягнено з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану смертю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 17 400,00 грн.
Стягнено з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану смертю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 17 400,00 грн.
Стягнено з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з похованням батьків, у розмірі 14 235,00 грн.
Стягнено з ТОВ «Роздільнатранссервіс» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з відповідальним зберіганням автомобіля у сумі 5 430,00 грн.
Стягнено з ТОВ «Роздільнатранссервіс» на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані з оплатою арештмайданчику у розмірі 2 494,37 грн.
Стягнено з ТОВ «Роздільнатранссервіс» на користь ОСОБА_1 грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.
Стягнено з ТОВ «Роздільнатранссервіс» на користь ОСОБА_2 грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що за матеріалами справи встановлено обгрунтованість поовних вимог позивачів до ПАТ «Страхова Група «ТАС» в частині стягнення страхових виплат у зв`язку із смертю потерпілих (батьків позивачів), відшкодування моральної шкоди та витрат на поховання. Разом із цим, суд вважав необґрунтованими вимоги позивачів до страхової компанії в частині стягнення залишкової вартості пошкодженого автомобіля, який належав потерпілим, а також витрат на спорудження надгробного пам`ятника та витрат на поминальний обід. Суд визнав за можливе стягнути з відповідача ТОВ «Роздільнатранссервіс» як роботодавця особи, з вини якої при виконанні трудових обов`язків було завдано позивачам моральну шкоду у зв`язку із смертю батьків. З урахуванням змісту спірних правовідносин, глибини страждань позивачів, засад розумності та справедливості, розмір грошового відшкодування був визначений судом у сумі 100 000,00 грн. Суд також вважав за можливе стягнути з ТОВ «Роздільнатранссервіс» витрати, понесені за зберігання пошкодженого автомобіля.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
06 жовтня 2020 року представник ПАТ «Страхова Група «ТАС» - Петрук В. П. надіслалазасобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року.
У касаційній скарзі представник ПАТ «Страхова Група «ТАС» - Петрук В. П. просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року в частині стягнення на користь позивачів із ПАТ «Страхова Група «ТАС» страхової виплати у зв`язку із смертю батьків та відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батьків, стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на поховання, та направити справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 07 грудня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Страхова Група «ТАС» на постанову Одеського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц, від 11 лютого 2020 року в справі № 489/2170/17.
Підставами касаційного оскарження зазначено пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Позиція інших учасників справи
Відзиви на касаційні скарги у визначений Верховним Судом строк від інших учасників справи до суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
За вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 21 квітня 2018 року у справі № 511/502/17 ОСОБА_3 (третя особа) був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286 КК України. Йому було призначено покарання - сім років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
У результаті вчиненої з вини ОСОБА_3 ДТП 28 вересня 2016 року загинули батьки позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Позивачі у кримінальному провадженні визнані потерпілими особами.
На час вчинення ДТП ОСОБА_3 як водій маршрутного автобуса виконував трудові обов`язки у ТОВ «Роздільнатранссервіс».
Цивільно-правова відповідальність останнього як власника автомобіля, яким керував ОСОБА_3 при вчиненні ДТП, була застрахована у ПАТ «Страхова Група «ТАС» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/8990080 (строк дії: з 12 липня 2016 року до 11 січня 2017 року).
За цим полісом ліміт відповідальності страховика за завдану шкоду життю та здоров`ю на одного потерпілого становить 200 000,00 грн, а за завдану майнову шкоду - 100 000,00 грн на одну потерпілу особу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
За касаційною скаргою рішення апеляційного суду, визначене у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, оскаржується на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
За статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно із частиною першою статті 15, частиною першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 21 квітня 2018 року у справі № 511/502/17 ОСОБА_3 (третя особа) був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286 КК України. Йому було призначено покарання - сім років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. У результаті вчиненої з вини ОСОБА_3 ДТП 28 вересня 2016 року загинули батьки позивачів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні визнані потерпілими особами.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Апеляційним судом установлено, що на час вчинення ДТП ОСОБА_3 як водій маршрутного автобуса виконував трудові обов`язки у ТОВ «Роздільнатранссервіс». Цивільно-правова відповідальність останнього як власника автомобіля, яким керував ОСОБА_3 при вчиненні ДТП, була застрахована у ПАТ «Страхова Група «ТАС» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/8990080 (строк дії: з 12 липня 2016 року до 11 січня 2017 року).
За цим полісом ліміт відповідальності страховика за завдану шкоду життю та здоров`ю на одного потерпілого становить 200 000,00 грн.
Зазначені обставини не заперечувалися сторонами, а тому за частиною першою статті 82 ЦПК України не підлягають доведенню.
У частині першій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.