ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/246/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Дерлі І. І.,
за участю представників:
прокуратури - Савицька О. В.,
позивача - не з`явився,
відповідача - Шокуров Д. Г. (адвокат),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 (судді: Істоміна О. А. - головуючий, Попков Д. О., Стойка О. В.)
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт"
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Керівник Харківської місцевої прокуратури № 3 (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - Рада, Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (далі - ТОВ "МД Істейт", Відповідач), в якому просив стягнути з Відповідача на користь Позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2 057 666,87 грн.
1.2. В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилався на те, що Відповідач у період з 01.04.2018 по 31.12.2019 не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою на вул. Хабарова, 2 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:13:002:0031), яка належить територіальній громаді м. Харкова, і відповідно до статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України зобов`язаний відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 2 057 666,87 грн.
1.3. Підставою звернення до суду із даним позовом в інтересах держави Прокурор зазначив те, що орган місцевого самоврядування з 2017 року та до цього часу не вживає заходів захисту прав територіальної громади щодо стягнення з ТОВ "МД Істейт" безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати та не пред`являє позову до Товариства за цим предметом і з цих підстав.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.04.2021 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "МД Істейт" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2 057 666,87 грн.
2.2. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що Відповідачу правомірно нараховано 2 057 666,87 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, оскільки земельна ділянка площею 1,4889 га з кадастровим номером 6310138500:13:002:0031 є сформованою як об`єкт цивільних прав та використовується ТОВ "МД Істейт" для експлуатації і обслуговування нежитлових будівель, які належить йому на праві власності. При цьому Відповідач у період з01.04.2018 по 31.12.2019 не сплачував плату за користування вказаною земельною ділянкою у встановленому чинним законодавством розмірі. Водночас, розрахунок безпідставно збережених Відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснено на підставі відомостей Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на вул. Хабарова, 2 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:13:002:0031) № 376/0/45-19 від 13.02.2019.
2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2021 у справі №922/246/21 та залишено без розгляду позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "МД Істейт" про стягнення коштів, у зв`язку з відсутністю повноважень у Прокурора.
2.4. Постановою Верховного Суду від 13.10.2021 скасовано вказану постанову суду апеляційної інстанції, а справу № 922/246/21 направлено до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
2.5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2021 у справі №922/246/21та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради.
2.6. Зазначена постанова обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надана правова оцінка усім наявним у матеріалах справи доказам, в тому числі не досліджені та не перевірені здійснені Позивачем розрахунки, як і не досліджено наявності у даних правовідносинах усіх трьох умов, необхідних в сукупності для задоволення позовних вимог про стягнення безпідставного збереження коштів в світлі норм статті 1212 Цивільного кодексу України.
2.7. До таких висновків апеляційний суд дійшов у зв`язку з тим, що виконаний Позивачем розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за період з 01.04.2018 по 31.07.2018 здійснено із застосуванням неправильного коефіцієнту, він не узгоджується з положеннями Закону України "Про оцінку земель", є не обґрунтованим і не містить належного та допустимого підтвердження розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки на підставі якого проводився вказаний розрахунок. Також Позивачем не зазначено, а судом першої інстанції не перевірено, на підставі якого витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки визначена сума до стягнення за спірний період. Крім того, місцевим судом не було надано оцінку доказам, наданим Відповідачем, що свідчать про активні дії ТОВ "МД Істейт", за результатами здійснення яких Харківською міською радою було прийнято рішення від 19.04.2017 № 608/17, зокрема про надання Відповідачу в оренду земельної ділянки на вул. Хабарова, 2 у м. Харкові строком до 30.04.2022. Не підписання з червня 2018 року по теперішній час узгодженого проекту договору оренди спірної земельної ділянки має наслідком те, що Відповідач продовжує сплачувати за землю плату у формі податку за землю.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі заступник керівника Харківської обласної прокуратури просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
3.2. У якості підстави подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування господарським судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм статті 1212Цивільного кодексу України, статей 15, 20, 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр", статті 5, частини першої статті 13, частини другої статті 20, частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель", викладених в постановах від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 19.02.2020 у справі №915/411/19, від 21.02.2020 у справі №910/660/19, від 17.03.2020 у справі №922/2413/19, від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Відповідача просить повністю відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову апеляційного суду - залишити без змін.
3.4. 27.06.2022 від Харківської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення щодо вказаного відзиву, в яких прокуратура просить відхилити аргументи Відповідача, наведені в його відзиві, та задовольнити вимоги касаційної скарги.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2022 (у складі колегії суддів Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.) поновлено заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження та залишено без руху його касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у справі № 922/246/21 до 14.03.2022 у зв`язку із ненаданням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
4.2. 17.02.2022 засобами поштового зв`язку Харківська обласна прокуратура направила платіжне доручення № 44 від 17.01.2022 про сплату судового збору у розмірі 61 730,00 грн, яке надійшло до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 22.02.2022.
4.3. Водночас, розгляд заяви про усунення недоліків у строки, встановлені процесуальним законодавством, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не відбувся з огляду на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
4.4. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №29.3-02/944 від 19.05.2022 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 922/246/21 у зв`язку з увільненням судді Міщенка І.С. від роботи у зв`язку із призовом на військову службу по мобілізації.
4.5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2022 для розгляду касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури у справі № 922/246/21 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В. А. - головуючий, Берднік І. С., Суховий В. Г.
4.6. Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2022 (у складі колегії суддів Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у справі №922/246/21 та призначено її розгляд у судовому засіданні13.07.2022.
4.7. Ураховуючи наведене, а також з огляду на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", справа розглядається у розумний строк.
5. Обставини, встановлені судами
5.1. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 26.08.2015 за ТОВ "МД Істейт" (код ЄДРПОУ 32040840) на підставі договору купівлі-продажу від 26.08.2015 (продавець - ТОВ "МД ГРУП ХАРКІВ", код ЄДРПОУ 33290304) зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості, а саме: нежитлові будівлі літ. "М-2" площею 935,1 кв. м; літ. "Ж- 1" площею 38,0 кв. м; літ. "В-1" площею 87,9 кв. м; літ. "Д-1" площею 147,2 кв. м; літ. "К-1" площею 431,0 кв. м; літ. "Г-1" площею 4,9 кв. м, що знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Хабарова, 2.
5.2. При цьому 22.10.2012 між Харківською міською радою та ТОВ "МД ГРУП ХАРКІВ" було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,4889 га, кадастровий номер6310138500:13:002:0031, за адресою: м. Харків, вул. Хабарова, 2, на якій розташовані вищевказані нежитлові будівлі.
5.3. У подальшому, вказану земельну ділянку прийнято Харківською міською радою до земель запасу міста згідно з актом приймання від 24.11.2017 за №176/17, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.03.2018.
5.4. Водночас, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 1,4889 га з кадастровим номером6310138500:13:002:0031, що розташована на території Немишлянського району м. Харкова за адресою: м.Харків, вул. Хабарова, 2, є сформованою, її державну реєстрацію проведено 14.12.2012.
5.5. Як встановлено господарськими судами, ТОВ "МД Істейт" з часу набуття права власності на нерухоме майно та по теперішній час використовує зазначену земельну ділянку без оформлення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав.
5.6. У зв`язку з цим Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження та складено акт від 19.03.2020, яким встановлено, що ТОВ "МД Істейт" використовує земельну ділянку площею 1,4889, з кадастровим номером6310138500:13:002:0031для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель: літ. "М-2" площею 935,1 кв. м, літ. "Ж-1" площею 38,0 кв. м, літ. "В-1" площею 87,9 кв. м, літ. "Д-1" площею 147,2 кв. м, літ. "К-1" площею 431,0 кв. м, літ. "Г-1" площею 4,9 кв. м. Право користування земельною ділянкою ТОВ "МД Істейт" на вул. Хабарова, 2, у м. Харкові не оформлено.
5.7. Відповідно до інформації, наданої Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДПС України від 04.03.2020, ТОВ "МД Істейт" є платником земельного податку, річна сума земельного податку за 2018 рік складає 1358618,27 грн, за 2019 рік - 1 358 618,27 грн, за 2020 рік - 1 358 618,27 грн.
5.8. Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ТОВ "МД Істейт" вищезазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів, з урахуванням сплачених коштів земельного податку.
Так, згідно з вказаним розрахунком, сума безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки ТОВ "МД Істейт" у період з 01.04.2018 по 31.12.2019 у розмірі орендної плати складає 2 057 666,87 грн, з яких: у 2018 році товариство не сплатило орендну плату у розмірі 717 048,55 грн, у 2019 році - 1 358 618,29 грн. Розрахунок здійснено па підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
5.9. Звертаючись з даним позовом до суду, Прокурор зазначав, що ТОВ "МД Істейт" у період з 01.04.2018 по 31.12.2019 не сплачувало плату за користування земельною ділянкою на вул. Хабарова, 2, у м. Харкові у встановленому чинним законодавством розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради, як власника вказаної земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників прокуратури та сторони, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
6.2. Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
6.3. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
6.4. Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72., 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
6.5. Оскільки Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, то він і не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.
6.6. У той же час, відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
6.7. Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".
6.8. При цьому, за умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
6.9. Відповідно до частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
6.10. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним його отриманням чи збереженням і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
6.11. З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.
По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.
По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.
По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (статті 11 Цивільного кодексу України).
6.12. Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.
6.13. З викладеного вбачається, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на норми частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.