ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/6210/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Громака В.О.;
за участю представників:
ПрАТ "Кріпта" - Арчакова Д.В., Рибарука М.М., Чабана Д.Ф.,
Hardesty Limited - Агафонова А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кріпта"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2022
у справі № 910/6210/20
за заявою Приватного акціонерного товариства "Кріпта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар"
про банкрутство.
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Кріпта" (далі - ПрАТ "Кріпта", ініціюючий кредитор) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар" (далі - ТОВ "Піллар", боржник).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Піллар"; визнано грошові вимоги ПрАТ "Кріпта" до ТОВ "Піллар" у розмірі 14 749 035,70 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Піллар"; призначено розпорядником майна ТОВ "Піллар" арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.
21.12.2020 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднене повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Піллар".
Компанія Хардесті Лімітед (далі - Компанія) звернулася із заявою про визнання грошових вимог на суму 9 057 066,14 доларів США, що за курсом НБУ становить 254 141 276,00 грн. Кредиторські вимоги обґрунтовані існуванням заборгованості за кредитним договором № 11/CD від 19.11.2004 (із додатковими угодами до нього) в розмірі 7 109 975,35 доларів США (199 505 908,00 грн) - основний борг та 1947090,79 доларів США (54 635 367,00 грн) - прострочені проценти за користування кредитом.
Крім того, у заяві Компанія повідомила про забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 11/CD від 19.11.2004 на підставі укладеного між Компанією Хардесті Лімітед як заставодержателем та Закритим акціонерним товариством "Піллар" (правонаступником якого є ТОВ "Піллар") як заставодавцем договору застави майна та виробничого обладнання № 011208/1 від 01.12.2008, додаткової угоди № 1 від 02.04.2018 до договору застави № 011208/1 від 01.12.2008.
Розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Гусаром І.О. грошові вимоги Компанії Хардесті Лімітед не визнані в повному обсязі. Відмова обґрунтована тим, що грошові вимоги ґрунтуються на правочинах, які були укладені боржником із заінтересованою особою стосовно боржника в розумінні термінів Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), що є підставою для визнання таких правочинів недійсними у відповідності до частини 2 статті 42 Кодексу.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції
Відповідно до заяви кредитора, 19.11.2004 між Hardesty Limited та Закритим акціонерним товариством «Піллар» (правонаступником якого є ТОВ «Піллар»), як позичальником, укладений Кредитний договір № 11/CD, відповідно до якого Кредитор строком на 5 років з дати отримання першого траншу, з відсотковою ставкою 7% річних, надає позичальнику кредит для поповнення обігових коштів у розмірі 10 000 000,00 дол. США у вигляді щомісячних траншів, відповідно до заявок позичальника.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2. Кредитного договору позичальник сплачує відсотки по річній ставці визначеній кредитором 7 (сім) % річних для відсоткового періоду за 1 місяць. позичальник сплачує відсотки за фактичний час користування кредитом (траншем/частинами). Відсотки нараховуються з дати надходження кредиту/частини на банківський рахунок позичальника, включаючи цю дату, до дати повного погашення кредиту. При цьому враховується фактична кількість календарних днів користування кредитом.
На підтвердження укладення Кредитного договору Національним банком України видано реєстраційне свідоцтво № 3809.
26.11.2007 між кредитором та позичальником було укладено Додаткову угоду №5 до Кредитного договору № 11/CD від 19.11.2004, відповідно до якої внесено зміни до «Розділу І. Предмет Договору» згідно з якими Кредитор, строком на 6 років з дати отримання першого траншу, з відсотковою ставкою 7% річних, надає позичальнику кредит для поповнення обігових коштів у розмірі 15 000 000,00 доларів США у вигляді траншів, відповідно до заявок позичальника.
25.10.2010 між Кредитором та позичальником укладено Додаткову угоду №8 до Кредитного договору № 11/CD від 19.11.2004, відповідно до якої частину 2 пункту 1.1. Розділу І «Предмет Договору» викладено у наступній редакції «Кредит надається строком на 7 (сім) років з дати отримання першого траншу з відсотковою ставкою визначеною як: 4,5 відсотків річних, відповідно до положень Розділу III «Відсотки та відсотковий період».
Пункт 3.1. Розділу III «Відсотки та відсотковий період» викладено у наступній редакції «За користуванням Кредитом Позичальник щомісячно сплачує на користь кредитора відсотки від використовуваного ним розміру Кредиту (його частини) по ставці у 4,5 % річних».
Пункт 10.1. Розділу VIII «Набрання чинності та строк дії Договору» викладено у наступній редакції «Договір набирає чинності з дати його реєстрації відповідно до нормативних актів Національного Банку України, і діє до 30 січня 2012 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Позичальником всіх його платіжних зобов`язань за Договором».
27.01.2015 між кредитором та позичальником укладено Додаткову угоду № 12 до Кредитного договору № 11/CD від 19.11.2004, відповідно до якої пункт 10.1. Розділу VIII «Набрання чинності та строк дії Договору» викладено у наступній редакції «Договір набирає чинності з дати його реєстрації у Національному Банку України, і діє до 30 квітня 2017 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання позичальником всіх його платіжних зобов`язань за Договором».
Як зазначив кредитор у своїй заяві, на підставі Кредитного договору № 11/CD від 19.11.2004 ним надано боржнику кредит на загальну суму 13 219 410,00 доларів США, з яких останній повернув лише 6 109 434,73 доларів США, у зв`язку з чим залишок боргу за кредитом становить 7 109 975,35 доларів США. На підтвердження даної заборгованості надано довідку ПАТ «ПУМБ» №КНО-67.4.1/30 від 05.02.2015.
Крім того, за користування кредитними коштами нараховані відсотки у розмірі 5 644 940,82 доларів США, з яких боржником сплачено 3 697 850,03 доларів США, тобто борг за відсотками становить 1 947 090,79 доларів США.
Наведені суми боргу погоджені в підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків станом на 18.12.2020, а також «Даними про стан заборгованості, розрахунки та планові операції за кредитом та іншими зобов`язаннями за договором із нерезидентом» станом на 01.02.2020.
01.12.2008 між Hardesty Limited, як заставодержателем, та Закритим акціонерним товариством «Піллар» (правонаступником якого є ТОВ «Піллар»), як заставодавцем, укладено договір застави майна та виробничого обладнання №011208/1 для забезпечення сплати заставодавцем заставодержателю усього існуючого та майбутнього боргу, який виник або виникне на. підставі укладеного між ними Кредитного договору, а також враховуючи вже укладений Кредитний договір № 11/CD від 19.11.2004.
Відповідно до умов вказаного Договору застави, заставодавець передає заставодержателю в заставу належне заставодавцю майно та майнові права згідно переліку наведеного в Додатку № 1 до Договору. Предмет застави знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, З, вартість якого становить 14 018 368,25 дол. США.
02.04.2018 між Заставодержателем та Заставодавцем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору застави № 011208/1 від 01.12.2008, відповідно до якої пункт 1.1 Розділу 1 «Предмет договору та вартість застави» викладено в наступній редакції: « 1.1 За цим Договором заставодавець передає заставодержателю в заставу майно та майнові права згідно переліку, наведеного в додатку №1-Г до Договору».
За положеннями Додаткової угоди № 12 від 27.01.2015 до Кредитного договору № 11/CD від 19.11.2004 договір набирає чинності з дати його реєстрації у Національному Банку України, і діє до 30 квітня 2017 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання позичальником всіх його платіжних зобов`язань за Договором.
Існуванням заборгованості за кредитним договором № 11/CD від 19.11.2004 (із додатковими угодами до нього) в розмірі 7 109 975,35 доларів США (199 505 908,00 грн) - основний борг та 1947090,79 доларів США (54 635 367,00 грн) - прострочені проценти за користування кредитом) обґрунтована заява Компанії Хардесті Лімітед з грошовими вимогами до боржника.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі № 910/6210/20, зокрема, відмовлено Хардесті Лімітед у визнанні кредитором боржника на суму 508 282 551,00 грн.
Місцевий господарський суд, перевіривши заявлені Компанією Хардесті Лімітед грошові вимоги , а також докази на яких вони ґрунтуються, встановив відсутність первинних документів на підтвердження наявності заборгованості боржника за кредитним договором № 11/CD від 19.11.2004.
З посиланням на статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та постанову Правління Національного Банку України від 04.07.2018 №75 суд зазначив, що факти здійснення господарських операцій доказуються виключно первинними бухгалтерськими документами та зауважив, що жодних первинних документів на підтвердження наявності заборгованості ТОВ «Піллар» за Кредитним договором №11/CD від 19.11.2004 Компанією Hardesty Limited до заяви кредитора не долучено.
Суд першої інстанції відхилив в якості доказу про наявність заборгованості довідку ПАТ "ПУМБ" від 05.02.2015, оскільки така довідка підтверджує стан правовідносин між сторонами договору на дату її видачі, проте не може бути підтвердженням розміру заборгованості станом на 15.01.2021 - день подання заяви кредитора.
Суд першої інстанції в ухвалі від 18.08.2021, серед іншого, посилався на те, що матеріали справи не містять доказів здійснення реєстрації у Національному Банку України додаткової угоди №12 від 27.01.2015 до Кредитного договору №11/CD від 19.11.2004, умовами якої було продовжено дію Кредитного договору, у зв`язку з чим додаткова угода № 12 не набрала чинності.
Встановивши, що строк повернення кредиту, у відповідності до п.1.1. Кредитного договору, становить 7 років з дати отримання першого траншу, що перший транш за договором на користь боржника здійснено 07.12.2004, у зв`язку з чим строк повернення кредиту у повному обсязі становив до 07.12.2011, а строк дії договору закінчився 30.04.2017.
За висновком місцевого суду, вчинення дій по підписанню 18.12.2020 акта звірки взаємних розрахунків свідчить про прийняття боржником зобов`язань, строк позовної давності по яким закінчився, та про недобросовісність дій ОСОБА_1 , як заінтересованої особи боржника, зважаючи що ОСОБА_1 одночасно представляє особу кредитора по такому зобов`язанню (з 13.12.2018 був призначений на посаду директора Hardesty Limited, будучи при цьому учасником ТОВ «Піллар» з часткою, якою безпосередньо володіє в розмірі 60,46%, і з рештою частки, якою володіє через Піллар Груп Б.В.).
Крім того, суд першої інстанції встановив, що пунктом 1 Додаткової угоди №10 від 11.04.2012 до Кредитного договору № 11/CD від 19.11.2004 передбачено, що позичальник має право здійснювати сплату відсотків та повернення кредиту або його частин Кредитору тільки за умови виконання вимог встановлених у пункті 2.3. Договору №186- CB/SUBORD від 11.04.2012 про підпорядкування Підпорядкованих прав вимог, укладених між ПАТ "УніКредит Банк", кредитором та позичальником.
Відтак, право боржника щодо погашення заборгованості за кредитом обмежене умовами Договору №186- CB/SUBORD від 11.04.2012, копія якого до матеріалів заяви не долучена, що позбавляє суд можливості встановити дійсні умови щодо порядку та строків повернення кредиту та сплати відсотків за Кредитним договором № 11/CD від 19.11.2004.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, компанія Хардесті Лімітед звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 в частині відмови Компанії Хардесті Лімітед у визнанні кредиторських вимог до боржника на суму 254 141 276,00 грн, постановити у відповідній частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги в сумі 254 141 276,00 грн, визнати грошові витрати в сумі 11 350,00 грн, що складають судові витрати, включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги компанії Хардесті Лімітед.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі № 910/6210/20 в частині грошових вимог компанії Хардесті Лімітед скасовано. Прийнято в зазначеній частині нове рішення. Визнано грошові вимоги компанії Хардесті Лімітед до ТОВ "Піллар" на суму 4540,00 грн - вимоги першої черги, на суму 254 141 276,00 грн - вимоги, які забезпечені майном боржника.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині грошових вимог Компанії Хардесті Лімітед суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий господарський суд не з`ясував дійсні обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про відхилення грошових вимог Компанії Хардесті Лімітед, які забезпечені заставою майна боржника.
За висновком апеляційного суду грошові вимоги компанії Хардесті Лімітед в загальному розмірі 25 414 1276,00 грн є обґрунтованими, підтверджені достатніми та належними доказами, сума основного боргу в розмірі 7109975,35 доларів США підтверджується банківською установою, що обслуговувала боржника при виконанні ним Кредитного договору № 11/CD від 19.11.2004, а саме, довідкою ПАТ "ПУМБ" № КНО-67.4.1/30 від 05.02.2015. Цією ж довідкою підтверджується сплата процентів за користування позикою в сумі 3697850,03 долари США. Будь-які докази на підтвердження сплати заборгованості після 05.02.2015, в тому числі і по нарахованим процентам, боржник не надав.
Відхиливши в якості доказу довідку ПАТ "ПУМБ" № КНО-67.4.1/30 від 05.02.2015, суд першої інстанції не навів будь-яких доводів в обґрунтування свого висновку про не підтвердження нею суми боргу станом на дату подання заяви кредитора.
Апеляційний суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність доказів реєстрації додаткової угоди № 12 від 27.01.2015 Національним банком України з посиланням на наявну в матеріалах справи Виписку з відомостями про реєстрацію Національним банком України кредитного договору/договору позики в іноземній валюті, що передбачає виконання резидентом-позичальником боргових зобов`язань перед нерезидентом (на підставі запису з Електронного реєстру повідомлень про договори, що ведеться Національним банком України), станом на 03.08.2018, якою підтверджується реєстрація у Національному банку України додаткової угоди № 12 від 27.01.2015 за № 3809/6 від 27.02.2015.
У зв`язку з тим, що дію Кредитного договору № 11/CD від 19.11.2004 було продовжено згідно з умовами Додаткової угоди № 12, апеляційний суд висновок суду першої інстанції про прийняття боржником зобов`язань, строк позовної давності по яким закінчився, шляхом підписання акту звірки розрахунків станом на 18.12.2020, визнав безпідставним та таким, що суперечить дійсним обставинам справи.
При цьому зауважив, що обставини справи щодо заінтересованості кредитора стосовно боржника не є предметом дослідження при розгляді вимог такого кредитора у попередньому засіданні. Такі обставини мають вирішальне значення при розгляді судом питання про визнання недійсними правочинів, що мають ознаки фраудаторних, тобто таких, що укладені на шкоду боржнику або кредиторам, за заявою арбітражного керуючого або кредитора.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПрАТ "Кріпта", в якій (з урахуванням письмових пояснень) просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2022; залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 в частині відмови Компанії Хардесті Лімітед у визнанні кредиторських вимог.
Як на підставу для касаційного оскарження постанови апеляційного суду ПрАТ "Кріпта" посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, а саме:
- статей 77, 91 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №916/1813/16, від 21.08.2019 у справі №910/12809/16;
- положень статей 256, 261, 267 ЦК України у взаємозв`язку з положеннями статті 45 КУзПБ (стосовно застосування строків позовної давності до вимог кредитора), викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.11.2021 у справі № 904/709/20;
- положень статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" у взаємозв`язку з положеннями статті 1 КУзПБ;
- статті 14 Закону України "Про заставу".
Згідно з аргументами скаржника оскаржувану постанову ухвалено на підставі недопустимого доказу, за відсутності перевірки наданих заявником копій документів вимогам законодавства та на відповідність їх оригіналу. Наявна у матеріалах справи копія Виписки з відомостями про реєстрацію Національним банком України кредитного договору/договору позики в іноземній валюті за станом на 03.08.2018 (впливає на встановлення обставин щодо строку дії Кредитного договору), на яку послався суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, не відповідає встановленим законодавством України вимогам щодо її оформлення з метою подання до суду, не містить відмітки про її засвідчення, на ній відсутні слова «Згідно з оригіналом», назва посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дата засвідчення копії.
Скаржник стверджує, що за відсутності в матеріалах справи допустимих доказів набрання чинності Додаткової угоди №12 від 27.01.2015 до Кредитного договору №11/CD від 19.11.2004 (згідно з якою вказаний договір набирає чинності з дати його реєстрації у Національному Банку України і діє до 30.04.2017 включно), відповідно до Додаткової угоди №10 від 11.04.2012 строк дії вказаного Кредитного договору закінчився 30.04.2015, а відтак зобов`язання боржником підлягало виконанню до 20.04.2015, тоді як компанія Хардесті Лімітед звернулася в суд з кредиторськими вимогами до боржника 15.01.2021, тобто з пропуском строку позовної давності.
Заявник касаційної скарги звертає увагу суду на те, що первинних документів на підтвердження наявності заборгованості ТОВ «Піллар» за Кредитним договором №11/CD від 19.11.2004 компанією Hardesty Limited до заяви кредитора не долучено.
Заборгованість ТОВ «Пілар» перед Хардесті Лімітед за кредитним договором №11/CD від 19.11.2004 станом на 15.01.2021 (день подання заяви) підтверджено виключно довідкою уповноваженого банку від 05.02.2015 №КНО-67.4.1/30 та актом звірки взаємних рахунків від 18.12.2020, що суперечать правовій позиції Верховного Суду щодо застосування положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у взаємозв`язку з положеннями статті 1 КУзПБ, викладеній, зокрема, у постанові від 23.09.2021 у справі №910/866/20.
Доводи інших учасників справи
Компанія Хардесті Лімітед надала відзив на касаційну скаргу, в якому, з урахуванням додаткових пояснень від 20.06.2022, заперечує проти її вимог з посиланням на безпідставність, незаконність та необґрунтованість доводів касаційної скарги ПрАТ «Кріпта», просить залишити її без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 залишити без змін.
У додаткових поясненнях від 05.07.2022 компанія Хардесті Лімітед звертає увагу суду на обставини справи, встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2022 у справі № 910/6210/20, які можуть мати значення для розгляду скарги ПрАТ «Кріпта».
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Об`єктом касаційного перегляду у цій справі відповідно до змісту касаційної скарги є постанова суду апеляційної інстанції від 20.01.2022 в частині визнання грошових вимог Компанії Хардесті Лімітед до ТОВ "Піллар" на суму 4540,00 грн - вимоги першої черги, на суму 254 141 276,00 грн - вимоги, які забезпечені майном боржника.
Надаючи оцінку доводам скаржника та запереченням на касаційну скаргу, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України зазначає наступне.
За змістом статті 1 КУзПБ кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.