ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 520/11332/18
адміністративне провадження № К/9901/33131/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Бившевої Л.І., Усенко Є.А.,
за участі:
секретаря судових засідань: Носенко Л.О.,
представника Позивача: Мельник К.О.,
представника Відповідача: Озацької О.В.
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів"
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2020 року (суддя Зоркіна Ю.В.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року (судді: Присяжнюк О.В., Любчич Л.В., Спаскін О.А.)
у справі за позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів"
до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків,
третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (надалі також - ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", ДП «Укрспецвагон») звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (надалі також - Відповідач, правонаступник - Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків), третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на поточний рахунок ДП "Укрспецвагон" надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);
- зобов`язати Офіс великих платників податків ДПС підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ДП "Укрспецвагон" надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 50408796,33 грн на поточний банківський рахунок Підприємства, та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3986665,69 грн. на рахунок ДП "Укрспецвагон" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що бездіяльність Відповідача щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на поточний рахунок Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» надміру сплачених грошових зобов`язань є протиправною.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2019 року, адміністративний позов ДП "Укрспецвагон" задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Харківського управління Офісу ВПП ДФС щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на поточний рахунок ДП "Укрспецвагон" надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); зобов`язано Офіс ВПП ДФС підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ДП "Укрспецвагон" надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 50408796,33 грн на поточний рахунок ДП "Укрспецвагон" та з ПДВ у розмірі 3986665,69 грн на рахунок ДП "Укрспецвагон" в системі електронного адміністрування ПДВ; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року (судді: Усенко Є.А., Васильєва І.А., Гусак М.Б.) рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2019 року у справі № 520/13332/18 скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалюючи рішення, суд касаційної інстанції виходив із того, що:
- незважаючи на те, що обставини щодо сплати Позивачем податку на прибуток в сумі 50408796,33 грн та з ПДВ в сумі 3986665,69 грн як надміру сплачених відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України входять до предмету доказування у цій справі, суди попередніх інстанцій при встановленні факту переплати обмежилися оцінкою ІКП ДП ''Укрспецвагон'', не надавши належної оцінки доводам Відповідача, так само як і оцінки доказам, які надав Позивач;
- довід контролюючого органу, що звернення Позивача як із заявою про повернення надміру сплачених податків, так і з позовом до суду поза межами граничного терміну тривалістю 1095 календарних днів з дня переплати податку судами попередніх інстанцій не був перевірений, а докази, на яких ґрунтується цей довід, не отримали належної оцінки, незважаючи на те, що вони можуть свідчити про його обґрунтованість.
За результатами нового розгляду рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року, відмовлено в задоволенні позову.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що:
- на дату звернення до контролюючого органу із заявами за №1/8666 та №1/8665 про повернення надмірно перерахованих коштів з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, Позивач перебував у стані реорганізації шляхом злиття з ПАТ «Українська залізниця», та у контролюючого органу згідно з вимогами пункту 3 розділу ІІ наказу Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року №422 відсутня можливість щодо здійснення відповідного повернення надміру сплачених грошових коштів;
- 30 березня 2020 року в інтегрованій картці платника податків здійснено нарахування пенi з податку на прибуток підприємств, рішення щодо перерахунку абсолютного значення пені у сумі 44386492,13 грн внаслідок чого заборгованість по податку на прибуток, а саме залишок несплаченої пені складає 27937560.80 грн. Таким чином, в зв`язку із наявністю суми податкового боргу у платника податків ДП «Укрспецвагон» позовні вимоги щодо зобов`язання Відповідача підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про повернення ДП «Укрспецвагон» надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, є такими що не підлягають задоволенню в зв`язку з їх невідповідністю вимогам, що встановлені пунктом 43.1 статті 43 ПК України;
- за даними інтегрованої картки надміру сплачена сума з податку на прибуток підприємств виникла у Позивача 20 березня 2014 року у зв`язку виключенням з облiку донарахованих сум згідно з ухвалою у справі №820/3351/13, а переплата з податку на прибуток виникла в 2014 році, тоді як із заявами про повернення надміру сплачених грошових коштів платник податків звернувся до контролюючого органу в 2018 році;
- обставини, на які вказує Позивач у відповіді на відзив та додаткових поясненнях, а саме щодо подання заяви про повернення надмірно перерахованих коштів від 7 березня 2017 року, в обґрунтування дотримання строку встановленого пункту 43.3 статті 43 ПК України, існували до закінчення підготовчого засідання при первісному розгляді справи і у Позивача була можливість зазначити про їх існування при первісному розгляді справи, нові доводи ДП «Укрспецвагон» про дотримання строку встановленого пунктом 43.3 статті 43 ПК України, останні судом не враховуються;
- сума 27124323 грн, яка за твердженням Позивача задекларована на підставі уточнюючою податкової декларації з податку на прибуток за звітний (податковий) період 2013 рік 7 березня 2014 року, відображена в ІКП за 2014 рік, як сума надміру сплаченого податку на прибуток, по уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток за 2013 рік у зв`язку з невідповідністю заповнення податкової декларації вимогам наказу Міністерства доходів і зборів України від 30 грудня 2013 року № 872;
- сума податку на прибуток підприємств в розмірі 27124323 грн згідно з уточнюючою податковою декларацією за 2013 рік від 7 березня 2014 року, на яку вказує Позивач як доказ дотримання строку 1095 днів, використана платником податків для погашення самостійно нарахованих авансових внесків за мiсяць по податковій декларацiї з податку на прибуток підприємства № 9091040257 вiд 3 березня 2014 та станом на кінець 2014 року не існує, що спростовує твердження позивача щодо обов`язку Відповідача здійснити дії по повернення надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток по відповідній спірній декларації;
- Позивач у власному розрахунку надміру сплачених коштів з податку на додану вартість наводить дані про подані уточнюючі розрахунки з ПДВ за березень 2015 року в сумі 119006 грн, за квітень 2015 в сумі 441179 грн, за січень 2015 в сумі 6096 грн, за квітень 2015 в сумі 4327 грн, але згідно з даними ІКП з податку на додану вартість вищезазначені уточнюючі розрахунки не приймали участі у формуванні кінцевої суми переплати з податку на додану вартість.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги суд апеляційної інстанції виходив із того, що:
- переплата з податку на прибуток Позивача виникла в 2014 році, а з заявою про повернення надміру сплачених грошових коштів платник податків звернувся до контролюючого органу в 2018 році;
- вимоги Позивача про повернення бюджетного відшкодування заявлені поза межами строку давності, так як з позовом до суду Позивач звернувся лише 12 грудня 2018 року, у зв`язку з чим позивач втратив право вимоги щодо зазначеної суми бюджетного відшкодування.
- неприйняття рішення контролюючим органом щодо заявлених Позивачем сум бюджетного відшкодування не виключало право Позивача на бюджетне відшкодування. Доводи щодо неправомірної поведінки контролюючого органу, пов`язаної із зволіканням узгодження заявлених до відшкодування сум, також не впливають на строкові межі права Позивача на отримання бюджетного відшкодування;
- доводи Позивача, що він звертався до контролюючого органу з заявою про повернення йому надміру перерахованих коштів 7 березня 2017 року є помилковими, оскільки під час звернення до суду з вказаним адміністративним позовом 12 грудня 2018 року заява платника від 7 березня 2017 року не була предметом розгляду справи в суді, що є фактичною зміною підстав позову, не пов`язаною зі зміною фактичних обставин справи, та, відповідно до частини другої та третьої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, що не допускається при новому розгляді справи в суді першої інстанції.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та зазначаючи про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), просив скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу Відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» у справі №520/11332/18, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року залишити без змін.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Як свідчать обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, Позивач звернувся до контролюючого органу з заявами від 14 серпня 2018 року №1/8665 та №1/8666 про перерахунок надміру сплачених коштів, сплачених як податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у сумі 68506095,23 грн та сплачені як податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 12745910,47 грн.
За результатами розгляду вищевказаних заяв, листом Офісу великих платників податків ДФС від 27 вересня 2018 року №40253/10-28-10-50-07-22 Позивача повідомлено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" створено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплено в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код ЄДРПОУ 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття. ДП «Укрспецвагон" увійшов до переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється ПАТ «Українська залізниця» (дод. 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200). Згідно з пунктом 3розділу II наказу Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року №422 у разі, коли внаслідок припинення юридичної особи шляхом реорганізації частина її зобов`язань чи заборгованості залишається непогашеною або у платника обліковуються складові суми переплат, до ІКП юридичних осіб засобами програмного забезпечення переносяться відповідні облікові показники з дотриманням хронології їх виникнення на підставі одного із документів: рішення про узгодження плану реорганізації платника податків; передавального акта; розподільчого балансу. Після отримання відповідних документів підрозділами Офісу буде в автоматичному режимі здійснено відображення зазначених сум переплат у листі на відповідні інтегровані дані ПАТ «Українська залізниця».
На виконання пункту 3 розділу II наказу Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422 листом № 1/8674 від 4 жовтня 2018 року Позивачем направлено до контролюючого органу копію передавального акту від 3 серпня 2015 року та заключного передавального акту від 1 грудня 2015 року та заяви від 4 жовтня 2018 року №1/8676, №1/8677 про повернення надміру перерахованих коштів.
Згідно із цими заявами (том 2, а.с.44,45) Позивач просив перенести надмірно сплачені кошти на інтегровану картку ПАТ «Укразалізниця».
За результатами розгляду вищевказаних заяв, листом Офісу великих платників податків ДФС від 22 жовтня 2018 року № 43569/10/28-10-50-07-22 Позивача повідомлено, що у наданих документах відсутня інформація, що ПАТ «Укрзалізниця» є правонаступником по судовим спорам, так як інтереси організації у судових справах представляє ДП«УКРСПЕЦВАГОН». Крім того, на даний час проводиться апеляційне оскарження акта документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Укрспецвагон» від 29 квітня 2016 року №40/28-09-14-04, на підставі висновків якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 10 жовтня 2016 року: №0000491400 на загальну суму 10558681 грн (податок на прибуток); № 0000481400 на загальну суму 6305143,50 грн (податок на додану вартість); № 0000141400 на загальну суму 86478429 грн.
Також повідомлено, що тривають судові оскарження по актах перевірках:
- від 25 травня 2015 року № 117/28-09-40-00-14, на підставі висновків якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2015 року № 0000114000 на загальну суму 500253 грн;
- від 19 травня 2011 року № 1407/40-028, на підставі висновків якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 9 червня 2011 року № 0000630840 на суму 906135 грн;
- від 12 лютого 2014 року № 35/40-00-14, на підставі висновків якого прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000134000 від 28 лютого 2014 року на загальну суму 658718 грн та № 0000144000 на суму 325500 грн;
- від 9 липня 2013 року №16/40.1, на підставі висновків якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 25 липня 2013 року № 0000654001 на загальну суму 1104189 грн та № 0000664001 на загальну суму 68910648,5 грн;
- від 29 серпня 2011 року № 1946/40-028, на підставі висновків якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 21 вересня 2011 року № 00001250840 на загальну суму 1218751 грн та № 00001240840 на суму 1481701 грн.
Як зазначено Відповідачем, у разі повернення підприємству надміру сплачених грошових зобов`язань, а винесення постанови суду відбудеться на користь Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, у ДП «Укрспецвагон» виникає податковий борг. З метою уникнення податкового боргу контролюючим органом запропоновано розглянути питання щодо повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по податку на прибуток та по податку на додану вартість після судового оскарження.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
З рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Позивач не погоджується та вважає, що судові рішення прийняті з порушенням пункту 43.3 статті 43, пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), частини четвертої статті 9, статті 90, частини першої-третьої статті 242, частини четвертої статті 246 КАС України.
Позивач стверджує, що при вирішенні спору не враховано висновків Верховного Суду, наведених у постановах:
- від 4 квітня 2018 року у справі №816/5390/13-а, за змістом якого пунктом 102.5 статті 102 ПК України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Тобто, застосування цієї норми можливо у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку;
- від 18 червня 2019 року у справі №826/3490/18, за змістом якого аналіз вказаних норм (підпункт 14.1.115 пункту 14.1 статті 14, підпункт 17.1.10 пункту 17.1 статті 17, пункти 43.1, 43.2, 43.3 статті 43 ПК України) дає змогу дійти висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3)відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України."
Позивач стверджує, що всупереч наведених норм та висновків апеляційним судом було зазначено, «що вимоги Позивача про повернення бюджетного відшкодування заявлені поза межами строку давності, так як з позовом до суду позивач звернувся лише 12 грудня 2018 року, у зв`язку з чим Позивач втратив право вимоги щодо зазначеної суми бюджетного відшкодування", тобто судом було враховано не заяву щодо повернення надміру сплачених податків з якою Позивач звертався до податкового органу, а його позов до суду.
При цьому, як вказує Позивач, судами попередніх інстанцій не були досліджені долучені до матеріалів справи докази які підтверджували, що 7 березня 2017 року Позивач звертався до податкового органу із заявою №1/8627 про повернення надміру сплаченого податку на прибуток та ПДВ в межах строку встановлених пунктом 102.5 статті 102, пункту 43.3 статті 43 ПК України.
3.2. Доводи Відповідача (особи, що подала відзив на касаційну скаргу)
Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій таким, що ухвалені з дотриманням норм процесуального та матеріального права, Відповідач стверджує, що постанова Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі №816/5390/13-а ухвалена не за подібних правовідносин порівняно з цією справою, оскільки у ній аналізувались норми щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а не надміру сплачених податків.
При цьому, висловлені у постанові Верховного Суду 18 червня 2019 року у справі №826/3490/18 висновки враховувались при вирішенні спору.
Як зауважив Відповідач, станом на час ухвалення оскаржуваних рішень, у ДП «Укрспецвагон» наявний податковий борг з податку на прибуток підприємств, що виключає можливість здійснення повернення коштів та не відповідає умовам повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, що визначена в пункті 43.1 статті 43 Податкового кодексу України.
Розрахунки з бюджетом по платнику податків ДП «Укрспецвагон» впродовж періоду судового оскарження у справі №520/11332/18 згідно з даними інтегрованої картки платника податків по податку на додану вартість та податку на прибуток змінювались наступним чином:
- з податку на додану вартість станом на 1 січня 2020 року була переплата у сумі 3986665,69 грн;
- з податку на прибуток станом на 1 січня 2020 року наявна переплата у сумі 50408796,33 грн, станом на час ухвалення оскаржуваних рішень наявний залишок несплаченої пені в сумі 27937 560,8 грн.
У зв`язку наявністю суми податкового боргу у ДП «Укрспецвагон» позовні вимоги щодо зобов`язання Відповідача підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ДП «Укрспецвагон» надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, є такими що не підлягають задоволенню в зв`язку з їх невідповідністю вимогам, що встановлені пунктом 43.1 статті 43 ПК України.
При цьому, Відповідач звертає увагу на те, що судовими рішеннями у справі №520/5508/20 підтверджено правомірність нарахування пені в розмірі 4438592,13 грн, за рахунок якої виник у ДП «Укрспецвагон» податковий борг.
Крім того, Відповідач наголошує, що не слугували підставами позову як під час первісного розгляду справи, так і під час розгляду справи після повернення на новий розгляд Верховним Судом твердження Позивача про те, що: станом на 10 березня 2016 року за даними обліково-звітної інформаційної системи ДПС на інтегрованих картках платника виникла переплата в у розмірі 68506095,23 грн за результатами декларування податку на прибуток підприємств за 2015 рік; Позивач звертався до контролюючого органу 7 березня 2017 року із з заявою про повернення йому надміру перерахованих коштів.
3.3. Доводи Позивача, наведені у додаткових поясненнях
Як зазначено Позивачем у додаткових поясненнях, ним не змінювались первісні обставини на інші обставини, протилежне не було встановлено судами та не доводиться Відповідачем, і отже не є зміною підстав позову. Заява від 7 березня 2017 року була надана Позивачем до суду як доказ на спростування заперечень відповідача відносно пропуску позивачем строку 1095 днів.
Як стверджує Позивач, на час звернення до Відповідача з заявами на повернення надмірно перерахованих коштів та звернення до суду з даним позовом, податкового боргу у Позивача не було, інше Відповідач не доводить і судами не було встановлено, а тому Позивач вважає протиправною бездіяльність щодо неподання до відповідного органу висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, і посилання на виникнення податкового боргу в подальшому не впливає на вимогу Позивача по пункту 1 позову.
Також на розгляді в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду знаходиться на розгляді касаційна скарга Позивача у справі №520/5508/20 за позовом ДП «Укрспецвагон» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними дії щодо нарахування пені з податку на прибуток підприємств в розмірі 44386592,13 грн. Саме в розмірі цієї суми Відповідачем було зменшено переплату Позивача з податку на прибуток. На даний час остаточне рішення у вказаній справі не прийнято, і при задоволенні касаційної скарги нарахування пені буде визнано неправомірним.
При цьому, як вказує Позивач, на першій сторінці позовної заяви були зазначені обставини щодо наявності станом на 10 березня 2016 року за даними обліково-звітної інформаційної системи ДПС на інтегрованих картках платника переплати 68506095,23 грн. за результатами декларування податку на прибуток підприємств за 2015 рік.
Вказує Позивач і на те, що сплачені авансові внески з податку на прибуток набули статусу надміру сплачених не одразу після їх сплати, а після декларування Позивачем податку на прибуток у меншому розмірі, ніж сума сплачених авансових внесків, і цією датою є дата подання декларації. Саме таку правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 2 жовтня 2018 року у справі №826/18464/16.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право: на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 43 ПК України визначає умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені.
Пунктом 43.1 вказаної статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
За правилами пункту 43.2 цієї ж статті у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (пункт 43.4. статті 43 ПК України).
Згідно з пунктом 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Аналіз вказаних норм дає змогу дійти висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 ПК України.