ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2022 року
м. Київ
справа № 815/3805/16
касаційне провадження № К/9901/30484/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2016 (суддя Кравченко М.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 (судді: Шляхтицький О.І., Запорожан Д.В., Романішин В.Л.) у справі № 815/3805/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селсервіс» (далі у тексті - ТОВ «СЕЛСЕРВІС», Товариство, позивач) до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі у тексті - відповідач, Київська митниця) про визнання протиправними та скасування рішень,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2016 року ТОВ «СЕЛСЕРВІС» звернулось до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.02.2016 № 100270001/2016/000007/2, від 23.02.2016 № 100270001/2016/000008/2, від 24.02.2016 № 100270001/2016/000009/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.02.2016 № 100270001/2016/00031, від 23.02.2016 № 100270001/2016/00032, від 24.02.2016 № 100270001/2016/00034.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалось на те, що для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем подано відповідачу належні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Такі документи ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, яка підлягає сплаті продавцю, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною контракту згідно з вимогами чинного законодавства, а тому відповідачем необґрунтовано відмовлено в застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Тому, відповідачем необґрунтовано та протиправно відмовлено в застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною контракту та скориговано заявлену митну вартість відповідно до другорядного методу, оскільки розбіжності у документах, поданих для розмитнення товару, відсутні.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 07.09.2016, яка залишена в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016, задовольнив позов: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 23.02.2016 № 100270001/2016/000007/2; визнано протиправним та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 23.02.2016 № 100270001/2016/00031; визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 23.02.2016 № 100270001/2016/000008/2; визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 23.02.2016 № 100270001/2016/00032; визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 24.02.2016 № 100270001/2016/000009/2; визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 24.02.2016 № 100270001/2016/00034.
Суди ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, виходили з того, що позивач для оформлення товару за першим методом (за ціною контракту) надав усі передбачені чинним законодавством України документи для підтвердження ціни товару, а Митниця не довела неможливість визначення митної вартості товару за ціною контракту.
Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 27.01.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами норм матеріального та процесуального права, оскільки: декларантом на додатковий запит Митниці не надано у повному обсязі всіх додаткових документів для підтвердження митної вартості, що вимагались Митницею: декларантом не подані страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; до митного оформлення не надані додаткові угоди, де мають бути вказані реквізити продавця; у копії декларації країни відправлення не зазначені дані про інвойс та контракт, відповідно до яких відбувалась поставка, попри те, що відповідні графи у експортній декларації передбачені.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.06.2022 прийняв касаційну скаргу Управління до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 07.06.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що 18.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селсервіс» та компанією нерезидентом «WENZHOUOUHAIKANGFUSHOESCO., LTD», Китай, (Продавцем) укладено договір купівлі-продажу товарів № WOS/01/2016, за умовами якого компанія нерезидент (Продавець) зобов`язалась передати у власність ТОВ «Селсервіс» (Покупцеві), а ТОВ «Селсервіс» зобов`язалось прийняти у власність від Продавця та оплатити товари відповідно до специфікацій або інвойсів, які є додатками до Договору.
На виконання умов вказаного Договору компанія нерезидент зобов`язалась продати, а ТОВ «Селсервіс» прийняти та оплатити товар відповідно до інвойсу WS/012 від 19.01.2016, а саме: чоловіче взуття, у кількості 14 560 пар, за ціною 1, 05 долар США, у загальній сумі 15 288 доларів США, умови поставки - CIF Одеса.
З метою митного оформлення вищезазначеного товару до відділу митного оформлення митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС подана електронна митна декларація, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною договору та складає 1,05 доларів США за пару чоловічого взуття, та документи, які підтверджують вказану вартість товару, зокрема: договір купівлі-продажу товарів від 18.01.2016 № WOS/01/2016, інвойс від 19.01.2016 №/012, прайс-лист виробника товару від 19.01.2016, пакувальний лист до інвойсу від 19.01.2016, експертна товарна митна декларація країни відправлення від 19.01.2016 № 623177843, акт про проведення фізичного огляду товару від 23.02.2016, міжнародна транспортна накладна від 22.02.2016 № 351.
Однак, митним органом відмовлено у прийнятті декларації та оформлено картку відмови від 23.02.2016 № 100270001/2016/00031 у зв`язку із винесенням рішення про коригування митної вартості товарів від 23.02.2016 № 100270001/2016/000007/2, за яким митним органом визначено метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Товар випущено в обіг під фінансову гарантію на підставі ст.55 Митного кодексу України, а декларантом заповнено та подано до митного органу нову митну декларацію, в якій митна вартість товару була задекларована за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. З суми, на яку було збільшено митну вартість товару, позивачем було сплачено митні платежі на підставі ст.55 Митного кодексу України (фінансова гарантія) у сумі 266 285, 24 грн., у т.ч. мито у сумі 41 299, 78 грн., податок на додану вартість у сумі 224 985, 46 грн.
У вказаному рішенні зазначено, що декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У рішенні також зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності: 1) в п.6.2 контракту вказано, що оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу. Але, разом з тим, в поданому до митного оформлення інвойсі від 19.01.2016 не зазначено умови платежу за товар, що суперечить умовам контракту; 2) в п.6.3 контракту вказано, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані в додаткових угодах до договору. Але до митного органу додаткові угоди не надані; 3) прайс-лист на умовах поставки CIF Одеса вказує на суб`єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого.
Крім того, 08.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селсервіс» та компанією нерезидентом «LongyuanConstructionGroupCo., LTD», Китай, (Продавцем) укладено договір купівлі-продажу товарів № 0801/16, за умовами якого компанія нерезидент (Продавець) зобов`язалась передати у власність ТОВ «Селсервіс» (Покупцеві), а ТОВ «Селсервіс» зобов`язалось прийняти у власність від Продавця та оплатити товари відповідно до специфікацій або інвойсів, які є додатками до Договору. На виконання умов цього Договору компанія нерезидент зобов`язалась продати, а ТОВ «Селсервіс» прийняти та оплатити товар відповідно до інвойсу LCG-8/2016 від 17.01.2016 року, а саме: взуття, у кількості 38 800 пар, за ціною 0,5 доларів США, у загальній сумі 19 400 доларів США, умови поставки - CIF Одеса.
З метою митного оформлення вищезазначеного товару, до відділу митного оформлення митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС подана електронна митна декларація, у якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною договору та складає 0,5 доларів США за пару взуття, та документи, які підтверджують вказану вартість товару, зокрема: договір купівлі-продажу товарів від 08.01.2016 № 0801/16, інвойс від 17.01.2016 № LCG-8/2016, пакувальний лист до інвойсу від 17.01.2016, експертна товарна митна декларація країни відправлення від 14.01.2016 № 623177396, акт про проведення фізичного огляду товару від 23.02.2016, міжнародна транспортна накладна від 22.02.2016 № 355.
Проте, митним органом відмовлено у прийнятті вказаної декларації, оформлено картку відмови від 23.02.2016 № 100270001/2016/00032 у зв`язку із винесенням рішення про коригування митної вартості товарів від 23.02.2016 № 100270001/2016/000008/2, за яким митним органом визначено метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Декларантом заповнено та подано до митного органу нову митну декларацію, у якій митна вартість товару була задекларована за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. А з суми, на яку збільшено митну вартість товару, позивачем було сплачено митні платежі на підставі ст.55 Митного кодексу України (фінансова гарантія) у сумі 367 794, 06 грн., у т.ч. мито у сумі 52 408, 14 грн., податок на додану вартість у сумі 315 385, 92 грн.
У вказаному рішенні зазначено, що декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У рішенні також зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності: 1) в п.6.2 контракту вказано, що оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу. Але, разом з тим, в поданому до митного оформлення інвойсі від 17.01.2016 не зазначено умови платежу за товар, що суперечить умовам контракту; 2) в п.6.3 контракту вказано, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані в додаткових угодах до договору. Але до митного органу додаткові угоди не надані; 3) прайс-лист на умовах поставки CIF Одеса вказує на суб`єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого.
Також, 05.01.2016 між ТОВ «Селсервіс» (Покупцем) та Компанією нерезидентом «SettleInternationalLimited», Китай, (Продавцем) укладено договір купівлі-продажу товарів №MIT0501/16, за умовами якого компанія нерезидент (Продавець) зобов`язалась передати у власність ТОВ «Селсервіс» (Покупцеві), а ТОВ «Селсервіс» зобов`язалось прийняти у власність від Продавця та оплатити товари відповідно до специфікацій або інвойсів, які є додатками до Договору.
На виконання умов вказаного Договору компанія нерезидент зобов`язалась продати, а ТОВ «Селсервіс» прийняти та оплатити товар відповідно до інвойсу MIT2/2016 від 05.01.2016, а саме: взуття, у кількості 23 896 пар, за ціною 0, 45 доларів США, у загальній сумі 10 753,20 доларів США, умови поставки - CIF Одесса.
З метою митного оформлення вищезазначеного товару, до відділу митного оформлення митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС подана електронна митна декларація, у якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною договору та складає 0, 45 доларів США за пару взуття, та документи, які підтверджують вказану вартість товару, зокрема: договір купівлі-продажу товарів від 05.01.2016 № MIT0501/16, інвойс від 05.01.2016 № MIT2/2016, прайс-лист від 05.01.2016 року, пакувальний лист до інвойсу від 05.01.2016, акт про проведення фізичного огляду товару від 24.02.2016, міжнародна транспортна накладна № 353 від 23.02.2016.
Митним органом було відмовлено у прийнятті вказаної декларації, оформлено картку відмови від 24.02.2016 № 100270001/2016/00034 у зв`язку із винесенням рішення про коригування митної вартості товарів № 100270001/2016/000009/2 від 24.02.2016, за яким митним органом визначено метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Декларантом було заповнено та подано до митного органу нову митну декларацію, в якій митна вартість товару була задекларована за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. А із суми, на яку було збільшено митну вартість товару, позивачем було сплачено митні платежі на підставі ст.55 Митного кодексу України (фінансова гарантія) у сумі 286 557, 83 грн, у т.ч. мито у сумі 89 549, 32 грн, податок на додану вартість у сумі 197 008, 51 грн.
У вказаному рішенні зазначено, що декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У рішенні також зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності: 1) в п.6.2 контракту вказано, що оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу. Але, разом з тим, в поданому до митного оформлення інвойсі від 05.01.2016 не зазначено умови платежу за товар, що суперечить умовам контракту; 2) в п.6.3 контракту вказано, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані в додаткових угодах до договору. Але до митного органу додаткові угоди не надані; 3) прайс-лист на умовах поставки CIF Одеса вказує на суб`єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого.
Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з електронними митними деклараціями документи містили зазначені вище розбіжності, митним органом складено картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.02.2016 № 100270001/2016/00031, від 23.02.2016 № 100270001/2016/00032, від 24.02.2016 № 100270001/2016/00034 та прийняті рішення про коригування митної вартості від 23.02.2016 № 100270001/2016/000007/2, від 23.02.2016 № 100270001/2016/000008/2, від 24.02.2016 № 100270001/2016/000009/2, за якими митним органом визначено метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Підставою для прийняття спірних рішень, яким митну вартість визначено за другорядним методом (за ціною щодо ідентичних товарів) за наявною в митного органу інформації, стали сумніви відповідача щодо можливості визначення цінової складової митної вартості товару без надання позивачем додатково запитаних митним органом документів, а також посилання на те, що надані позивачем докази не спростовують сумнівів щодо правильності її визначення.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, згідно з приписами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (пункт 2 частини третьої статті 52 Митного кодексу України).
Частиною четвертою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
За змістом частини першої статті 260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.