1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня2022 року

м. Київ

Справа № 9901/95/21

Провадження № 11-494заі21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Пількова К. М., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) про скасування рішення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року (судді Коваленко Н. В., Берназюк Я. О., Шарапа В. М., Стародуб О. П., Кравчук В. М. ),

УСТАНОВИЛА:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив суд скасувати рішення ВРП від 25 лютого 2021 року № 485/0/15-21 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді П`ятого апеляційного адміністративного суду на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України» (далі - рішення ВРП від 25 лютого 2021 року, спірне рішення ВРП).

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що згідно із частиною шостою статті 56 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) рішення, прийняте ВРП за результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, повинно бути вмотивованим, з відображенням у ньому певного істотного дисциплінарного проступку, який слугував підставою для звільнення судді з посади.

На думку позивача, сам по собі факт існування нескасованого рішення дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності не є безумовною підставою для звільнення.

На переконання ОСОБА_1 , спірне рішення ВРП не містить посилань на будь-які факти щодо змісту дисциплінарного проступку, при цьому звільнення на підставі висновків, а не фактів, встановлення яких констатовано в рішенні відповідача, не передбачено законами України.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 28 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовив.

За висновком суду першої інстанції, спірне рішення ВРП ухвалено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, підстав для скасування вказаного рішення відповідно до частини другої статті 57 Закону № 1798-VIII немає.

Щодо обґрунтованості наведених у спірному рішенні мотивів звільнення позивача з посади судді суд першої інстанції виходив з того, що обставини вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку як підстави звільнення за пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України були перевірені судом та підтвердилися під час розгляду адміністративної справи № 11-69сап21, рішення в якій набрало законної сили.

Суд першої інстанції зауважив, що наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, за вчинення якого Конституцією України передбачено звільнення судді з посади, є встановленим і доведеним в адміністративному і судовому порядку фактом, який у межах розгляду цієї справи в суді першої інстанції доказуванню не підлягає.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення ВРП про звільнення його з посади судді ґрунтується на об`єктивних і належно встановлених, доведених у законний спосіб обставинах, які дійсно мали місце. Рішення містить посилання на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла висновку про звільнення ОСОБА_1 з посади судді, тобто є належним чином і достатньо мотивованим, прав позивача не порушує, прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстав для його скасування відповідно до частини другої статті 57 Закону № 1798-VIII немає.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування цим судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин у справі та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги, так само як і в позовній заяві, фактично зводяться в основному до незгоди з рішеннями ВРП від 2 лютого 2021 року № 196/0/15-21 та її Першої Дисциплінарної палати від 22 травня 2020 року № 1470/1дп/15-20, а також з постановою Великої Палати Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі

№ 11-69сап21 та їх аналізом.

Так, ОСОБА_1 вважає спірне рішення ВРП немотивованим. Мотивація дисциплінарної палати може стосуватись лише наявності дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), та мотивів застосування такої санкції, як подання про звільнення з посади судді, а не рішення про звільнення судді з посади на підставі статті 126 Конституції України. Однак у рішенні ВРП немає мотивів, з яких виходила ВРП при прийнятті такого рішення на підставі статті 126 Конституції України, мотивів застосування найсуворішого покарання та оцінки доводів скаржника, що не були предметом розгляду в дисциплінарному провадженні.

На думку скаржника, суд першої інстанції при розгляді справи порушив принцип рівності сторін, обґрунтувавши замість відповідача спірне рішення тими доказами, що всупереч вимогам абзацу другому частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) не були покладені відповідачем в основу рішення ВРП.

Крім того, на думку ОСОБА_1 , ВРП та судами було порушено пункт 1 статті 6, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція): вищенаведеними органами було порушено принцип справедливості та достатності перегляду шляхом ненадання належного обґрунтування своїм рішенням, ігноруванням доводів та доказів заявника, які є вирішальними для результату дисциплінарного провадження. На них не було дано прямої конкретної відповіді за результатом розгляду. А також зазначає про порушення статті 8 Конвенції, оскільки звільнення його з посади судді становила втручання в його приватне та професійне життя.

ВРП у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, оскільки вважає правильним його висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Зазначає також, що факт вчинення суддею ОСОБА_1 істотного дисциплінарного проступку та, як наслідок, правомірність рішень ВРП та її дисциплінарного органу про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2021 року у справі № 11-69сап21 та не потребує доказування.

На переконання ВРП, її рішення про звільнення судді з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише приймається на його підставі. У такому рішенні ВРП не оцінює обставин та висновків дисциплінарного органу щодо змісту, характеру дисциплінарного проступку, виду дисциплінарної відповідальності та інших пов`язаних із цим питань.

Відповідач наголошує, що спірне рішення ВРП ухвалене повноважним складом Ради та підписане всіма членами ВРП, які брали участь у його ухваленні, воно містить посилання на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлені завчасно.

Учасникам справи було роз`яснено про можливість їх участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів або здійснення розгляду справи судом без участі представників учасників справи за їх згодою. Також роз`яснено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина друга статті 313 КАС).

ВРП надіслало клопотання про розгляд справи за відсутності представника ВРП.

ОСОБА_1 не повідомив суд про причини неявки у судове засідання 7 липня 2022 року, клопотання про відкладення справи з наведенням поважних причин для цього не надіслав. Із заявою про проведення цього судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів чи у приміщенні конкретного суду, який має можливість провести відеоконференцію, до суду згідно з вимогами статті 195 КАС не подав.

Великою Палатою Верховного Суду було створено належні умови для ознайомлення учасників справи з її рухом шляхом надсилання копій процесуальних документів. Додаткових письмових пояснень, інших, ніж викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 суду не надсилав, про неможливість викласти їх письмово та необхідність надати саме особисто не заявляв.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які викладені нею письмово, не зумовлюють необхідності її обов`язкової участі у судовому засіданні.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відкладення розгляду справи і, керуючись наведеними вище положеннями частини другої статті 313 КАС, вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд справи в письмовому провадженні.

У ході судового розгляду встановлено такі фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 Указом Президента України від 3 жовтня 2008 року № 901/2008 призначений у межах п`ятирічного строку на посаду судді Київського окружного адміністративного суду, а Указом Президента України від 22 грудня 2009 року № 1091/2009 призначений у межах п`ятирічного строку на посаду судді Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Верховної Ради України від 7 жовтня 2010 року № 2594-VI обраний на посаду судді Одеського апеляційного адміністративного суду.

Рішенням ВРП від 4 червня 2019 року № 1501/0/15-19 його переведено на посаду судді П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Як підтверджується наявними у справі матеріалами 20 серпня 2019 року до ВРП надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_2 (вх. № М-1166/18/7-19) на дії судді П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1

Також 22 серпня 2019 року (вх. № Г-2688/1/7-19), 6 вересня 2019 року (вх. № 969/0/13-19) та 13 вересня 2019 року (вх. № Б-1962/4/7-19) до ВРП надійшли скарги ОСОБА_3 , координаторів проектів Громадської організації «Волонтерський рух «Спільна мета» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стосовно судді П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 , які приєднано до скарги № М-1166/18/7-19 для спільного розгляду.

Усі скаржники вважали, що суддя ОСОБА_1 допустив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIIІ, а саме - поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 27 травня 2019 року серії ОБ № 175051 25 січня 2019 року о 20:07 у м. Одесі на Французькому бульварі біля будинку 22 корпусу 4 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz» ML250CDI, номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, унаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Nissan Juke», номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху.

Факт скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) був зафіксований камерами зовнішнього спостереження (https://bit.ly/2YUINP9).

При цьому суддя ОСОБА_1 залишив місце ДТП замість того, аби викликати патрульну поліцію для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Після цього патрульна поліція безрезультатно намагалася викликати ОСОБА_1 для складання протоколу, оскільки він категорично ігнорував відправлені йому повідомлення від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Одеській області ДПП). Всього було відправлено шість повідомлень. 27 травня 2019 року біля будинку, в якому проживає суддя та біля якого і сталася ДТП, відбулася розмова працівників патрульної поліції із ОСОБА_1 , під час якої суддя допустив поведінку, що порочить звання судді.

Така поведінка судді проявилася в його висловлюваннях, які були зафіксовані на камеру патрульної поліції.

Матеріали відеозапису, які були предметом дослідження Дисциплінарної палати, дали підстави для констатації факту вживання суддею ОСОБА_1 грубих нецензурних висловлювань на адресу працівників поліції, які виконували свої професійні обов`язки.

На підтвердження зазначеного з УПП в Одеській області ДПП отримано відео з нагрудної камери (ВН 1336) інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_6 та відео з нагрудної камери (ВН 1355) інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_7 за 27 травня 2019 року.

Вказані обставини набули значного суспільного резонансу та розголосу в засобах масової інформації, викликали негативну оцінку громадськості щодо моральних та етичних принципів і якостей особи судді, який від імені України уповноважений владою здійснювати правосуддя, що мало негативний вплив на авторитет судової влади та є додатковим неспростовним доказом того, що допущення суддею ОСОБА_1 указаного дисциплінарного проступку призвело до настання негативних наслідків у виді підриву авторитету судової влади.

Як убачається з матеріалів дисциплінарної справи, 15 серпня 2019 року з`явилась офіційна заява П`ятого апеляційного адміністративного суду, відповідно до якої колектив цього суду вважає неприйнятною та недопустимою поведінку судді ОСОБА_1 , а саме вживання нецензурних висловлювань на адресу працівників Національної поліції України, та просить вибачення у працівників правоохоронних органів.

Рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 22 травня 2020 року № 1470/1дп/15-20 суддю П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.


................
Перейти до повного тексту