Постанова
Іменем України
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 703/3207/17
провадження № 61-12839св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2021 року у складі судді Прилуцького В. О. та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 червня 2021 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Локомотивного депо ім. Т. Шевченка регіональної філії «Одеська залізниця Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - ПАТ «Українська залізниця») про встановлення факту одержання травми на робочому місці таким, що пов`язаний з виробництвом, визнання незаконним та скасування акта за формою Н-5 про розслідування нещасного випадку, що не пов`язаний з виробництвом, зобов`язання скласти акти за формою Н-5 та Н-1 за фактом одержання травми, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період з 06 травня 2015 року по 24 травня 2017 року він працював на посаді муляра 3 розряду у господарсько-побутовому цеху (№ 13) в «Локомотивному депо ім. Т. Шевченка» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
07 березня 2017 року під час перебування на робочому місці він одержав виробничу травму.
Наказом в. о. керівника регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 09 березня 2017 № 66 Н/од «Про створення комісії з розслідування нещасного випадку» утворено відповідну комісію. Внаслідок проведеного розслідування нещасного випадку комісією було складено акт за формою Н-5 від 23 березня 2017 року та зроблено висновок про те, що нещасний випадок, який трапився з позивачем, є таким, що не пов`язаний з виробництвом.
Внаслідок оскарження до ГУ Держпраці у Київській області проведеного відповідачем розслідування нещасного випадку, контролюючим органом було видано припис, яким зобов`язано власника, зокрема провести повторне розслідування нещасного випадку, скласти акти за формою Н- 5, затвердити акт за формою Н-1.
На виконання припису директором регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» 21 червня 2017 року було видано наказ про створення комісії з повторного розслідування нещасного випадку № 173 н/од.
За результатами проведення повторного розслідування нещасного випадку, комісія повторно, всупереч вимогам припису ГУ Держпраці у Київській області, склала акт за формою Н-5 про нещасний випадок, який стався з позивачем 07 березня 2017 року, та визнала його таким, що не пов`язаний із виробництвом.
Вважав, що зазначений акт за формою Н-5 від 13 липня 2017 року повторного розслідування нещасного випадку є незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства з охорони праці, оскільки обставини травмування, зазначені у ньому, не відповідають дійсним, а травма, одержана позивачем, є такою, що пов`язана із виробництвом.
На виконання робіт на деревообробному верстаті позивача направив його безпосередній керівник ОСОБА_2 , водночас в акті зазначено, що останній такі вказівки позивачу не надавав.
Долучені до матеріалів розслідування пояснення працівників локомотивного депо є суперечливими.
Роботодавець незаконно не виконав вимоги розділу Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року за № 1232 (далі - Порядок № 1232), щодо проведення спеціального розслідування за фактом травмування ОСОБА_1 , оскільки отримана ним травма відноситься до категорії тяжких та підлягає спеціальному розслідуванню.
Повторне розслідування комісією нещасного випадку відбулося з порушенням строків, встановлених Порядком № 1232.
Комісія неправильно трактувала положення Порядку № 1232, оскільки отримання травми в стані сп`яніння не визнається виробничою травмою лише за відсутності інших причин.
У порушення вимог статті 5 Закону України «Про охорону праці» при прийнятті позивача на роботу жодних повідомлень про наявність на робочих місцях факторів, небезпечних для здоров`я, роботодавцем не надавалося.
Під час роботи комісії з розслідування нещасного випадку не враховано наявність таких організаційних причин одержання позивачем травми, а саме: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці.
При проведенні розслідування випадку одержання позивачем виробничої травми, комісією умисно в акті Н-5 не зазначені технічні та організаційні причини настання виробничої травми, що навіть за доведеності факту сп`яніння не може вказувати на відсутність організаційних та технічних причин настання травмування таких, як залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією), порушення технологічного процесу.
Незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці полягає в тому, що ОСОБА_1 було допущено до виконання робіт на деревообробному верстаті без проведення відповідного навчання та будь-яких інструктажів.
Твердження про стан алкогольного сп`яніння, наведене у акті за формою Н-5, не підтверджене у визначеному порядку, що виключає можливість посилатися на такий факт, як на встановлений.
Внаслідок одержання травми позивачем були понесені значні витрати на лікування, які підлягають відшкодуванню відповідачем.
В результаті травми, окрім значного фізичного болю, ОСОБА_1 також зазнав значних моральних страждань.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2017 року замінено первісного відповідача у справі з Локомотивного депо ім. Т. Шевченка регіональної філії «Одеська залізниця ПАТ «Українська залізниця» на ПАТ «Укрзалізниця».
У лютому 2018 року, у зв`язку зі зміною первісного відповідача на належного, позивач подав заяву про часткову зміну предмета позову, яка обґрунтована також тим, що йому стало відомо, що за результатами розгляду скарги ГУ Держпраці в Київській області повторно видано припис про проведення розслідування нещасного випадку, який мав місце 07 березня 2017 року.
На підставі зазначеного припису 17 листопада 2017 року регіональною філією «Одеська залізниця ПАТ «Українська залізниця» видано повторний наказ про проведення розслідування нещасного випадку та 04 грудня 2017 року повторно складено акт про розслідування нещасного випадку, що не пов`язаний з виробництвом, за формою Н-5.
На підставі викладеного позивач остаточно просив суд:
- визнати факт одержання позивачем травми на робочому місці у виробничому підрозділі Локомотивного депо ім. Т. Шевченка регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» 07 березня 2017 року таким, що пов`язаний з виробництвом;
- визнати незаконним та скасувати акт за формою Н-5 від 04 грудня 2017 року повторного розслідування нещасного випадку, що стався 07 березня 2017 року у виробничому підрозділі Локомотивного депо ім. Т. Шевченка регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця»;
- зобов`язати ПАТ «Українська залізниця» скласти акт за формою Н-5 та Н-1 за фактом одержання позивачем травми 07 березня 2017 року;
- стягнути з ПАТ «Українська залізниця» майнову шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, в сумі 1 016,76 грн;
- стягнути з ПАТ «Українська залізниця» 300 000,00 грн компенсації моральної шкоди.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2019 року, занесеної до протоколу судового засідання, замінено сторону у справі ПАТ «Українська залізниця» на належного відповідача - Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»).
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів позовні вимоги належними та допустимими доказами, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити через їх безпідставність та необґрунтованість, зокрема, факт перебування ОСОБА_1 під час отримання ним травми у стані алкогольного сп`яніння підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, тому комісія з розслідування нещасного випадку дійшла обґрунтованого висновку, що нещасний випадок стався внаслідок алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 та його особистої необережності; не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються показаннями свідків доводи позивача про те, що він був допущений до виконання робіт без ознайомлення із посадовими обов`язками та проходження всіх необхідних інструктажів та навчань. Оскільки Порядком № 1232 визначено, що комісія має право на отримання пояснень від свідків та в ньому не зазначено, що ці дії повинні бути здійснені саме під час засідання відповідної комісії, тому суд першої інстанції вважав, що члени комісії не порушили вимог цього Порядку та мали підстави для опитування свідків та відповідно включення їхніх пояснень до акта розслідування.
Оскільки позовні вимоги про стягнення майнової та моральної шкоди є похідними від встановлення факту отримання травми на виробництві, а в цій частині позов задоволенню не підлягає, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги про стягнення шкоди також підлягають відхиленню.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 24 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2021 року скасовано.Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано акт за формою Н-5 від 04 грудня 2017 року повторного розслідування нещасного випадку, що стався 07 березня 2017 року у виробничому підрозділі Локомотивного депо ім. Т. Шевченка регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця». В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судові витрати пропорційно до задоволених вимог у сумі 960,00 грн.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив із того, що при здійсненні комісією розслідувань нещасного випадку членами комісії було встановлено, що основною причиною нещасного випадку є порушення позивачем вимог робочої інструкції та інструкції з охорони праці, а також перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння, тому апеляційний суд дійшов висновку про наявність також і організаційних причин настання нещасного випадку, який мав місце 07 березня 2017 року, а саме порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; порушення трудової і виробничої дисципліни, у тому числі невиконання посадових обов`язків, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, проте такі причини всупереч положенням Порядку № 1232 не були відображені комісією у відповідному пункті актів.
Оскільки комісією з розслідування нещасного випадку встановлені організаційні причини нещасного випадку, проте не були зазначені у пункті 4 акта, тому, на переконання апеляційного суду, в даному випадку відсутні підстави для застосування підпункту 4 пункту 16 Порядку № 1232, відповідно, нещасний випадок, який стався 07 березня 2017 року о 13 год 35 хв у виробничому підрозділі Локомотивного депо ім. Т. Шевченка регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», є таким, що пов`язаний з виробництвом. На цій підставі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування акта за формою Н-5 від 04 грудня 2017 року повторного розслідування нещасного випадку підлягає задоволенню. При цьому апеляційний суд окремо зазначив, що строк звернення до суду в цій частині позивач не пропустив, оскільки із зазначеною вимогою звернувся до суду 06 лютого 2018 року.
Водночас апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги про встановлення факту одержання травми на робочому місці та зобов`язання роботодавця скласти акти за формою Н-5 та Н-1 є неналежним способом захисту і не підлягають задоволенню, оскільки встановлення місця отримання травми та складання акта відповідної форми на час виникнення спірних правовідносин відносилось до повноважень створеної комісії (з посиланням на висновок Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 235/3755/17).
Інші позовні вимоги про відшкодування шкоди, на думку апеляційного суду, також не підлягають задоволенню, оскільки таку шкоду має відшкодовувати Фонд соціального страхування України, який до участі у справі не був залучений.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
31 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 червня 2021 року у справі (з пропуском строку на касаційне оскарження).
Крім того, 02 серпня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині щодо відмови у задоволенні інших позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині: визнання факту одержання позивачем травми на робочому місці 07 березня 2017 року таким, що пов`язаний із виробництвом; зобов`язання відповідача скласти акт за формою Н-5 та Н-1 за фактом одержання ОСОБА_1 травми 07 березня 2017 року; стягнення з АТ «Українська залізниця» майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в сумі 1 016,76 грн; стягнення з АТ «Українська залізниця» 300 000,00 грн компенсації моральної шкоди, а в іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін. Крім того, матеріали касаційної скарги містять клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Як підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 212/4531/16-ц, від 04 квітня 2018 року у справі № 212/2362/16-ц,
від 16 травня 2018 року у справі № 219/5196/16-ц,від 30 травня 2018 року у справі № 219/9368/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі № 219/1044/17, від 03 грудня 2018 року у справі № 210/1036/17, від 04 листопада 2019 року у справі № 186/1034/18-ц, від 14 листопада 2019 року у справі № 522/3388/18, від 29 січня 2020 року у справі № 210/84/16-ц, від 22 квітня 2020 року у справі № 212/6607/18, від 15 липня 2020 року у справі № 227/1187/17, від 29 жовтня 2020 року у справі № 210/4342/18, від 18 листопада 2020 року у справі № 235/3192/19, від 04 червня 2021 року у справі № 235/3191/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Також заявник посилається на те, що суд порушив норми процесуального права, оскільки не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У серпні 2021 року АТ «Українська залізниця» із застосуванням засобів поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив, у якому зазначило про необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2021 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 24 червня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі (з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 703/3207/17 із Смілянського міськрайонного суду Черкаської області та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2021 року матеріали справи № 703/3207/17 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року призначено справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
З огляд на зміст та прохальну частину касаційної скарги перегляд справи в порядку касаційного провадження здійснюється Верховним Судом в частині позовних вимог, в задоволенні яких ОСОБА_1 відмовлено, тобто, окрім позовної вимоги про визнання незаконним та скасування акта за формою Н-5 від 04 грудня 2017 року повторного розслідування нещасного випадку, що стався 07 березня 2017 року у виробничому підрозділі Локомотивного депо ім. Т. Шевченка регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини, установлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 06 травня 2015 року по 24 травня 2017 року працював на посаді муляра 3-го розряду у господарсько-побутовому цеху в Локомотивному депо ім. Т. Шевченка регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», що підтверджується копією трудової книжки.
06 березня 2017 року позивач, спільно з бригадою працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на підставі наряду-допуску за № 53, отримали виробниче завдання по санітарній обрізці дерев у садку виробничого підрозділу Локомотивного депо ім. Т. Шевченка.
07 березня 2017 року на підставі раніше виписаного наряду позивач разом із вказаними особами повинні були продовжити роботу по обрізці дерев в садку локомотивного депо. Проте, у зв`язку з виробничою необхідністю та заявою майстра ОСОБА_6 , позивачу спільно з тесляром ОСОБА_4 доручено працювати в столярному цеху.
Серед завдань, які ставились позивачу на планерній нараді 07 березня 2017 року, були роботи, пов`язані з витягуванням цвяхів з фанери, та розмітка фанери відповідно до розмірів, вказаних майстром цеху, на відведеному робочому місці в столярному цеху. Під час наради, яка відбулась вранці 07 березня 2017 року, завдань працювати на верстаті або допомагати тесляру ОСОБА_4 працювати за комбінованим верстатом ОСОБА_1 не отримував.
Під час наради майстер повідомив позивача, що після обіду він повинен допомагати обрізати дерева на підставі раніше виписаного наряду на виконання цих робіт.
Такі обставини були встановлені в судовому засіданні в суді першої інстанції показаннями свідків, а саме: майстром ОСОБА_2 , який безпосередньо надав вказівки щодо виконання необхідних робіт позивачу, тесляром господарсько-побутового цеху ОСОБА_4 , який був безпосереднім свідком отримання травми позивачем, а також іншими працівниками: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10
07 березня 2017 року, після обідньої перерви, близько 12 год 30 хв майстер ОСОБА_2 зайшов до столярного відділення з метою перевірки виконання завдань, визначених зранку, де помітив, що робота, яка була доручена ОСОБА_1 , виконана не в повному обсязі. В зв`язку з чим майстер акцентував увагу позивача на необхідності виконати вказану роботу, а саме: витягнути цвяхи з фанери та прийти в садок для обрізки дерев, після чого пішов до саду контролювати виконання робіт працівниками ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Вказані обставини підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 та не заперечував сам позивач.
Позивач вказує на те, що на виконання розпорядження майстра ОСОБА_2 , після обідньої перерви він повернувся до столярного цеху та підійшов до комбінованого верстата, взявся за край фанери, щоб притиснути її до станка, після чого його рука потрапила до фугувального барабана, внаслідок чого він отримав травму на виробництві.
Згідно з довідкою Смілянської станції швидкої медичної допомоги від 15 травня 2017 року № 123 до ОСОБА_1 07 березня 2017 року о 13 год 37 хв виїжджала бригада ШМД та надала екстрену медичну допомогу на АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії медичної карти стаціонарного хворого № 1456 Смілянської міської лікарні ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 07 березня 2017 року по 24 березня 2017 року, з діагнозом: політравма лівої кисті, ампутація 3, 4 пальців на рівні основної фаланги, 2 пальця на рівні нігтьової фаланги, рани 5 пальця.
Згідно з записом лікаря у вказаній медичній карті епідеміологічний анамнез ОСОБА_1 : клінічні ознаки алкогольного сп`яніння, гіперемія обличчя, очі блистять, запах алкоголю з рота. Вживання алкоголю не заперечує. Діагноз: політравма лівої кисті; травматична ампутація 3,4 пп на рівні основних ф. 2 п. на рівні н. фаланги, скальповані рани 5 п., алкогольне сп`яніння.
Вказаний діагноз зазначено і в попередньому епікризі від 07 березня 2017 року та епікризі від 24 березня 2017 року № 1456.
07 березня 2017 року, з метою встановлення причин та обставин, які потягнули за собою настання нещасного випадку, до Смілянської міської лікарні звернулись представники локомотивного депо, а саме: головний інженер ОСОБА_11 та ОСОБА_2 . Вказані працівники відвідали ОСОБА_1 та запропонували надати йому пояснення щодо отриманої ним травми.
З письмових пояснень ОСОБА_1 , які написані ним власноручно та під наглядом лікарів, вбачається, що ОСОБА_1 о 12 год, пообідавши, направився до роздягальні по цигарки. В його особистих речах була захована літрова пляшка пива, яку він випив, і пішов працювати по раніше виписаному завданню майстра - обрізка дерев у садку, але по дорозі зайшов до столярного цеху взяти ножівку по дереву. Після чого побачив, що на станку працює ОСОБА_4 , який фугує фанеру, та вирішив йому підтримати фанеру. В цей час почув біль в кисті лівої кисті та побачив, що йде кров. Після надання йому першої медичної допомоги ОСОБА_4 , звернувся до медпункту депо, де йому надали медичну допомогу.
Під час проведення розслідування нещасного випадку, з метою встановлення причин, що сприяли його виникненню, комісією з розслідування нещасного випадку подано запит від 07 березня 2017 року за № ТЧ-5-10/286 про надання інформації щодо вмісту алкоголю в крові ОСОБА_1 .
На вказаний запит підприємству повідомлено, що забір крові у ОСОБА_1 на алкоголь взято, коли позивач поступив у травматологічне відділення міської лікарні. Результати дослідження крові повинні були надійти через деякий час. Надано рекомендацію щодо звернення в Черкаський обласний наркологічний диспансер для прискорення процесу отримання відповіді.
07 березня 2017 року комісією направлено запит за № ТЧ-5-10/275 до Черкаського обласного наркологічного диспансеру з метою встановлення наявності в крові ОСОБА_1 алкоголю.
Матеріали справи містять заявку ОСОБА_6 від 07 березня 2017 року на дозвіл на виготовлення підмостків для розбирання дизеля тепловозу з фанери, відповідно до якої, згідно з показаннями свідка ОСОБА_2 , ОСОБА_1 направлено в столярний цех для того, щоб він здійснював витягування цвяхів із фанери та робив її розмітку, а також наряд-допуск для виконання робіт на висоті від 06 березня 2017 року № 53, відповідно до якого чотири особи, в тому числі і ОСОБА_1 , мали здійснювати обрізку дерев в садку ТЧ-5 в період часу з 13 год 30 хв 06 березня 2017 року.
Відповідно до вказаного наряду-допуску ОСОБА_1 перед початком зазначеної роботи пройшов інструктаж, про що поставив свій підпис у відповідній графі наряду.
Пояснення ОСОБА_1 від 07 березня 2017 року, пояснення ОСОБА_2 від 21 листопада 2017 року, пояснення ОСОБА_3 від 21 листопада 2017 року, пояснення ОСОБА_12 від 21 листопада 2017 року, пояснення ОСОБА_4 свідчать про те, що ОСОБА_1 завдання працювати на деревообробному станку не ставилось, він самостійно вирішив підтримати фанеру, яку в цей момент фугував тесляр ОСОБА_4 .
Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_1 під час ранкової наради майстром ОСОБА_2 завдання працювати на деревообробному станку не ставилось.
Згідно з копією наказу від 09 березня 2017 року за № 66-Н/од за підписом в. о. начальника регіональної філії «Одеська залізниця» створено комісію з розслідування нещасного випадку, який стався 07 березня 2017 року з муляром 4-го розряду господарсько-побутового цеху виробничого підрозділу «Локомотивне депо ім. Т. Шевченка» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 .
Актом комісійного обстеження комбінованого деревооброблюваного верстату КС.00000.РЄ від 09 березня 2017 року встановлено, що верстат, його конструктивні елементи, оснащення відповідають встановленим паспортними даним та вимогам безпечної експлуатації.
09 березня 2017 року локомотивним депо отримано відповідь Смілянської міської лікарні, якою встановлено, що відповідно до «Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості», затвердженого наказом МОЗ України від 04 липня 2007 року за № 370, ступінь тяжкості травми ОСОБА_1 віднесено до категорії «легка».
Згідно з копією акта хіміко-токсикологічних досліджень від 13 березня 2017 року № 288 у ОСОБА_1 в результаті досліджень виявлено в крові етиловий спирт в концентрації 1,03 проміле.
Відповідно до копії акта комісії з розслідування нещасного випадку, що стався 07 березня 2017 року з муляром ОСОБА_1 , від 13 березня 2017 року, члени комісії з розслідування ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 звернулись до потерпілого в лікарню та запропонували йому надати усне та письмове пояснення про те, як саме стався нещасний випадок, та пояснити причини відмови від отримання листа про запрошення на засідання комісії його особисто або уповноваженої особи. Він відмовився надати будь-які пояснення, вказавши, що має право впродовж всього часу перебування на лікарняному не надавати будь-яких пояснень, та відмовився від запрошення на засідання комісії.
З оглянутої в судовому засіданні в суді першої інстанції копії Журналу реєстрації прийому біопроб, що надходять з районів, лікувальних і інших закладів, вбачається, що відповідно до запису № 413 журналу на лабораторне дослідження доставлено кров ОСОБА_1 .
За записом у Журналі реєстрації аналізів і їх результатів на вміст наркотичних і запаморочувальних речовин за № 288 встановлено, що в крові ОСОБА_1 міститься алкоголь в розмірі 1,03 проміле. Дослідження проводилось 13 березня 2017 року за направленням лікаря Озірського Смілянської міської лікарні.
20 березня 2017 року на запит підприємства до Смілянської міської лікарні отримано відповідь про те, що хіміко-токсикологічним дослідженням від 07 березня 2017 року у хворого ОСОБА_1 виявлено в його крові етиловий спирт в концентрації 1,03 проміле.