Постанова
Іменем України
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 946/6707/19
провадження № 61-584св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
третя особа - орган опіки та піклування Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 листопада
2020 року у складі судді Присакар О. Я. та постанову Одеського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року у складі колегії суддів:
Гірняк Л. А., Сегеди С. М., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних заяв та їх обґрунтування
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду
з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 жовтня 2017 року в Ізмаїльському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Ізмаїльський МВ ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області) вона уклала шлюб із ОСОБА_2 , у якому народилась ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через різні погляди на життя в сім`ї постійно виникали сварки. Вона піддавалась фізичному та психологічному насильству зі сторони чоловіка внаслідок чого подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам.
Дізнавшись про наміри розірвати шлюб ОСОБА_2 вигнав її з дому та позбавив можливості спілкування з дочкою.
Позивач зазначала, що вона має постійне місце проживання, офіційно працевлаштована, характеризується позитивно, а залишення дитини у відповідача є небезпечним для життя, здоров`я та морального виховання дитини.
Враховуючи викладене та відповідно до уточнених позовних вимог,
ОСОБА_1 просила суд шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21 жовтня 2017 року Ізмаїльським МВ ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області, актовий запис № 612 - розірвати; визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по місцю проживання матері - ОСОБА_1 за адресою:
АДРЕСА_1 ; відібрати від ОСОБА_2 , без позбавлення батьківських прав останнього, дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути її до матері ОСОБА_1 .
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що наприкінці серпня 2019 року позивачка за власним бажанням, не попередивши ОСОБА_2 покинула місце їх спільного проживання, добровільно залишивши дитину. Крім того, звинувачення в застосуванні відносно неї фізичного та психологічного насильства є надуманими та не відповідають дійсності. Він проживає з дитиною за адресою: АДРЕСА_2 , батьки мешкають в іншому будинку неподалік і беруть участь у вихованні дитини.
Він має постійний заробіток і має час займатися з дочкою, характеризується позитивно, на обліку у нарколога і психіатра не знаходиться.
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою:
АДРЕСА_2 .
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області
від 25 листопада 2020 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21 жовтня 2017 року Ізмаїльським МВ ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області, актовий запис № 612, розірвано. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по місцю проживання матері - ОСОБА_1 за адресою: квартира АДРЕСА_1 . Відібрано від ОСОБА_2 дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернуто її до матері ОСОБА_1 . Допущено негайне виконання рішення в частині відібрання від ОСОБА_2 дочки -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернення її до матері - ОСОБА_1 .
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки сторони однією сім`єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні відносини наміру не мають та навіть не припускають такої можливості, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача за первісним позовом, суд вважав за можливе шлюб розірвати.
Враховуючи ставлення матері дитини (позивача за первісним позовом) до виконання своїх батьківських обов`язків, дворічний вік дитини, стать дитини (жіночої статі), наявність відповідних умов для проживання дитини, наявність місця роботи, позитивну характеристику, висновок органу опіки та піклування Ізмаїльської районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю, а також необхідності дитини перебувати з матір`ю та за відсутності будь-яких негативних обставин, які б перешкоджали матері проживати з малолітньою дитиною, а також враховуючи, що матір`ю виявлено бажання забезпечити право батька на спілкування та виховання дитини, що має істотне значення, то суд відповідно до статті 161 СК України, вважав за необхідне в інтересах малолітньої дитини визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по місцю проживання матері - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині 1474 м. Ізмаїл Державної прикордонної служби України у разі перебування ОСОБА_2 у відрядженні, військовому навчанні, бойовому чергуванні, добовому наряді, проходженні військового навчання, тощо, які здійснюється без обмеження загальної тривалості службового часу, дворічна ОСОБА_3 залишається без батьківського нагляду, що є небезпечним для здоров`я дитини. Таким чином, суд дійшов висновку, що на підставі частини першої статті 170 СК України необхідно відібрати від ОСОБА_2 , без позбавлення батьківських прав, дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути її до матері ОСОБА_1 .
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 листопада 2020 року в частині відібрання дитини скасовано та в цій частині прийнято постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини залишено без задоволення. У решті рішення залишено без змін. Встановлено спосіб виконання судового рішення шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що встановлюючи місце проживання дитини з матір`ю ОСОБА_1 , суд першої інстанції перевірив наявність або відсутність підстав для застосування
статті 161 СК України і визначення місця проживання дитини сторін крізь призму врахування найкращих інтересів дитини, зробив висновок що з врахуванням віку дитини та відсутності у справі виняткових обставин, які могли б виправдати розлучення дитини зі своєю матір`ю позов ОСОБА_1 щодо визначення з нею місця проживання дитини підлягає задоволенню. Суд першої інстанції врахувавши вік дитини, ставлення матері до неї, її характеристику дійшов правильного висновку, що найкращі інтереси дитини в забезпеченні її розвитку, як безпечному, спокійному середовищі відповідатиме проживання її з матір`ю.
Матеріалами справи встановлено, що не було досягнуто згоди батьків щодо того, з ким буде проживати їх малолітня дочка, спір з цього приводу органом опіки та піклування чи судом не був вирішений. При цьому відсутні докази, що відповідач самочинно, без згоди матері, змінив місце проживання їх малолітньої дитини та цей спір спрямований виключно на забезпечення виконання рішення суду, ухваленого у справі щодо встановлення місця проживання дитини. Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Проходження військової служби відповідача не створює небезпеку для життя, здоров`я і морального виховання дитини, а тому районний суд не врахував, що сторони не визначили місце проживання дитини, відповідач не змінив місця проживання дочки, котра на той момент проживала з ним у його будинку, а обраний позивачкою спосіб захисту щодо відібрання дитини, пов`язаний зі створенням більш дієвих, на її переконання, умов для виконання судового рішення про визначення місця проживання малолітньої дитини, який не може слугувати підставою заявленого позову, пред`явленого в цій справі.
В частині позовних вимог первісного позову про розірвання шлюбу рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 не оскаржувалось, а тому судом апеляційної інстанції не переглядалось.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та узагальнені доводи особи, яка її подала
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені первісного позову та задоволення зустрічного позову.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 344/2561/16-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі
№ 402/428/16-ц, від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18,
від 23 грудня 2021 року у справі № 712/11527/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що судами першої та апеляційної інстанцій було застосовано статтю 161 СК України без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, на які посилається заявник у касаційній скарзі. Судами було взято до уваги висновок органу опіки та піклування щодо умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , але позивачка за вказаною адресою не проживає, а тому можна вважати, що вказана нею квартира була підставою для відібрання дитини без подальшого наміру у ній проживати. За інформацією заявника на час вирішення спору ОСОБА_1 проживає у Ренійському районі Одеської області, тобто не має постійного житла, а тому невідомо у яких умовах буде проживати малолітня дитина, так як її місце проживання визначене судом біля матері за адресою: АДРЕСА_1 .
На підтвердження належних умов проживання малолітньої дитини біля батька ОСОБА_2 надані відповідні докази, а саме: акт обстеження житлово-побутових умов, довідка про склад сім`ї, позитивні характеристики, довідки про відсутність перебування на обліку у нарколога та психіатра, а також диплом про отримання педагогічної освіти. Тобто малолітня дитина з дня її народження та на час вирішення спору проживає у сім`ї до якої входять: батько ОСОБА_2 , його батьки, тобто дід, баба для дитини, тітка (рідна повнолітня сестра відповідача ОСОБА_2 ), до яких дитина звикла, між ними виникли взаємні відносини, мається підтримка та здійснюється належне виховання та турбота про стан її здоров`я. ОСОБА_2 утримує дитину, так як має постійний, офіційний прибуток.
Апеляційний суд не взяв до уваги доводи апелянта та не дав належну оцінку доказам сторін, а ухвалив передати дитину матері. На час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, позивачка змінила місце проживання у іншому населеному пункті, яке було визначено судовим рішенням суду першої інстанції.
На підтвердження цього надала акт обстеження умов проживання, але був відсутній висновок органу опіки та піклування з урахуванням істотних змін у її житті, а саме: зміна місця проживання, вагітний стан, проживання з іншим чоловіком без укладення шлюбу, що не дало можливості установити усі можливі обставини справи, де повинна проживати малолітня дитина.
Що стосується позовної вимоги щодо розірвання шлюбу, то судами першої та апеляційної інстанції не було взято до уваги, що позивачка була вагітна і шлюб згідно із нормами СК України не може бути розірваним під час вагітності та протягом року після народження дитини.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_4 до ОСОБА_2 знаходилися в шлюбі з 21 жовтня 2017 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим
21 жовтня 2017 року Ізмаїльським МВ ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області, актовий запис № 612 (а. с. 7).
У серпні 2019 року між сторонами припинені фактичні шлюбні відносини, цю обставину сторони не заперечували.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії
НОМЕР_2 , виданим 13 квітня 2018 року Ізмаїльським МВ ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області (а. с. 8).
Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою:
АДРЕСА_2 , що підтверджено актом обстеження умов проживання від 19 вересня 2019 року, складеним при підготовці висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 95).
Згідно із вказаним актом для проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 , створені належні умови.
Крім того, згідно з актом обстеження умов проживання від 22 січня 2020 року, складеного при підготовці висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 з грудня 2019 року проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане житло ОСОБА_1 орендувала. Житлові умови добрі (а. с. 100).
На час розгляду цієї справи ОСОБА_1 проживає у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5 , від якого народилась дитина та вони проживають по АДРЕСА_4 .
Згідно із наданої характеристики за місцем проживання ОСОБА_1 зарекомендувала себе з позитивної сторони, а згідно акту обстеження умов проживання за вищевказаною адресою встановлено, що будинок складається з 5 кімнат, є окремі кімнати для дітей. В будинку чисто, охайно та затишно. Родина з радістю готова прийняти старшу дочку ОСОБА_6 .
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Ізмаїльської районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 05 лютого 2020 року
№ 01/01-25/221, визначено місце проживання ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , з мамою за адресою:
АДРЕСА_1 (а. с. 64).
Згідно з довідкою від 14 січня 2020 року № 04-ОК, наданої
ТОВ «АТБ-Маркет», ОСОБА_1 працює в ТОВ «АТБ-Маркет» на посаді продавець-консультант з 24 грудня 2019 року, також згідно довідки
ТОВ «АТБ-Маркет» від 04 лютого 2020 року заробітна платня ОСОБА_1 складала за січень 2020 року - 8 957,30 грн (а. с. 66, 93).
Згідно з характеристикою Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 16 вересня 2019 року, ОСОБА_1 після закінчення школи переїхала до с. Комишівка, де вийшла заміж та народила дитину. Проживає в с. Першотравневе Ізмаїльського району Одеської області. Характеризується позитивно, має добрі відносини із сусідами, дуже турботлива та відповідальна (а. с. 71).
Відповідно до характеристики наданої Комишівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області від 23 вересня 2019 року № 1270, ОСОБА_1 за час проживання в с. Комишівка характеризується позитивно, від мешканців села скарг на її адресу не надходило, займалась вихованням дитини ОСОБА_3 . Дитина мала завжди охайний вигляд, гарно вдягнена та нагодована (а. с. 72).
Згідно з довідкою амбулаторії загальної практики сімейної медицини
с. Комишівка від 13 листопада 2019 року ОСОБА_1 протягом всього часу регулярно відвідувала амбулаторію з дитиною, всі призначення лікаря виконувала. Всі щеплення робила згідно календаря (а. с. 70).
Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку від 15 жовтня
2019 року, ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем (а. с. 40).
За змістом характеристики, наданої Комишівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області від 24 вересня 2019 року № 1292, ОСОБА_2 характеризується позитивно, від мешканців села скарг на його адресу не надходило (а. с. 50).
Згідно із довідкою Центральної районної лікарні від 20 вересня 2019 року ОСОБА_1 під диспансерним наглядом не знаходиться. На момент огляду психічно здорова (а. с. 67).
Відповідно до довідки Ізмаїльської міської центральної лікарні № 503
від 20 вересня 2019 року ОСОБА_1 на обліку у нарколога не перебуває
(а. с. 67).
Згідно із довідкою Ізмаїльської міської центральної лікарні № 507
від 20 вересня 2019 року ОСОБА_2 на обліку у нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався (а. с. 51).