ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/2094/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Новокиївське"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 (колегія суддів: Куксов В.В. - головуючий, Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокиївське"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Панамедікус"
про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння
за участю: позивача Щербак Є. М. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Новокиївське" (далі - позивач) звернувшись до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Панамедікус" (далі - відповідач) просило витребувати із чужого незаконного володіння відповідача на користь позивача нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 161,9 кв.м, житловою площею 107,3 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 211810580000, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі - квартира) та визнати за позивачем право власності на квартиру.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач незаконно володіє спірним майном, яке належить позивачу, у зв`язку з чим відповідач порушив права власності позивача.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 (суддя Ковтун С.А.), позов задоволено повністю.
2.2. Рішення суду мотивовано тим, що оскільки іпотечний договір, предметом якого була квартира, визнаний у судовому порядку недійсним, тому власник не набув право власності в порядку звернення стягнення на неї та не вправі був передавати її до статутного капіталу відповідача. Також зазначено, що відповідач здійснивши реєстрацію права власності на квартиру є її титульним володільцем і це володіння пов`язане з припиненням титульного володіння позивача, як власника, поза його волею. Крім того, суд вказав на те, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, що виключає правові підстави для застосування наслідків його спливу, на застосуванні якого наполягав відповідач.
2.3. Оскарженою постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021, вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
2.4. Апеляційний суд виходив з того, що договір купівлі-продажу майнових прав, на який позивач посилається, як на підставу виникнення у нього права на квартиру, не є тим доказом, який підтверджує наявність у нього права на неї, що свідчить про відсутність у позивача порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги відповідач посилався на те, що оскаржувана постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Позивач вказує, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц, від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, у постановах Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 757/68030/17, від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19, від 11.06.2021 у справі № 924/187/20.
3.3 Відповідач звернувшись із письмовою заявою просив здійснити розгляд касаційної скарги без участі свого представника та залишити без змін оскаржену постанову суду апеляційної інстанції.
4. Мотивувальна частина
4.1 У даній справі, судові рішення у якій переглядаються у касаційному порядку, суди попередніх інстанцій розглянули спір про витребування спірного майна та визнання права власності на нього, а позов обґрунтовано тим, що: квартира вибула з володіння позивача, як правонаступника ПАТ «Старокиївський Банк», поза його волею та передана безоплатно відповідачу; іпотечний договір визнаний недійсним в судовому порядку, тому ОСОБА_1 не набув права власності на майно в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, що свідчить про неправомірність внесення спірного майна до статутного капіталу відповідача.
4.2 Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 19.12.2013 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено попередній договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (далі - попередній договір), за умовами якого сторони зобов`язуються в майбутньому в строк, обумовлений у пункті 6.1 цього договору, укласти і належним чином оформити договір купівлі - продажу нерухомого майна, на умовах і в порядку визначеному цим договором. Нерухомим майном, що буде предметом основного договору, є квартира.
4.3 23.04.2014 для забезпечення повного виконання особистого зобов`язання продавця за попереднім договором, між Публічним акціонерним банком «Старокиївський Банк» (іпотекодавцем) та громадянином Ізраїлю ОСОБА_1 (іпотекодержателем) укладено іпотечний договір (без видачі заставної) (далі - іпотечний договір), згідно з пунктом 2.1 якого, предметом іпотеки за цим договором, є квартира, яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
4.4 02.09.2014 ОСОБА_1 на підставі іпотечного застереження, передбаченого пунктом 6.7 іпотечного договору, звернув стягнення на предмет іпотеки за цим договором та зареєстрував за собою право власності на квартиру і 19.09.2014 передав її до статутного капіталу відповідача.
4.5 17.06.2014 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) на підставі постанови Правління Національного банку України № 365 від 17.06.2014 прийняла рішення № 50 «Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Старокиївський Банк» та призначення уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Старокиївський Банк», відповідно до якого в ПАТ «Старокиївський Банк» (далі - Банк) було запроваджено тимчасову адміністрацію строком з 18.06.2014 по 18.09.2014 включно.
4.6 У 2017 році Банк звернувся до Печерського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним іпотечного договору.
4.7 Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 02.11.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від19.08.2020, по справі № 757/23249/17-ц про визнання недійсним іпотечного договору встановлено, що наявні ознаки нікчемності іпотечного договору, передбачені пунктами 1 та 5 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; іпотечний договір не відповідає статтям 59, 71 Закону України «Про акціонерні товариства», статті 47 Закону У країни «Про банки і банківську діяльність», статтям 1, 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
4.8 15.05.2019 за результатами проведення ФГВФО відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом UA-EA-2019-03-27-000100-b від 17.04.2019, Банк (продавець) та позивач (покупець) уклали договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, яке є відмінним від права власності, відповідно до пункту 1.1 якого, покупець приймає у власність майнові права на квартиру. За цим договором, Банк передав у власність позивача майнові права на нерухоме майно, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути в майбутньому, а саме: визнання права власності на нерухоме майно: визнання правочину щодо припинення права власності продавця недійсним; припинення дій третіх осіб, яка порушує право власності, відновлення становища, яке існувало до порушення прав продавця; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; та інші майнові права, які пов`язані із виникненням та припиненням права власності продавця на нерухоме манно, зокрема, але не виключно:
- витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння; оскарження у судовому порядку недійсності правочину за яким продавцем було набуто право власності на нерухоме майно, або припинено право власності на нерухоме майно; звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності, в межах прав та повноважень, на підставі майнових прав, які передбачені законодавством та Укладеними договорами, включаючи, але не обмежуючись органів нотаріату, Міністерства юстиції та його територіальних органів, суб`єктів державної реєстрації прав, державних реєстраторів; набуття у власність нерухомого майна, а також інші права, що випливають з майнових прав щодо нерухомого майна, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому, у зв`язку із встановленням обставин неправомірності припинення права власності продавця на нерухоме майно, або скасування рішень судів про недійсність правочинів на підставі яких продавець набув право власності; отримання грошових коштів / відшкодування вартості нерухомого майна за наслідками недійсності / нікчемності правочинів, на підставі яких право власності на нерухоме майно було набуте продавцем; інші права, що пов`язані або випливають із правочинів, на підставі яких виникло / існувало право власності продавця на нерухоме майно; пред`явлення позову про визнання права власності покупця, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності за покупцем (надалі - майнові права).
4.9 Пунктами 1.3, 1.4 договору купівлі-продажу визначено, що майнові права вважаються переданими з моменту підписання цього договору. На підставі цього договору покупець має право замінити продавця як правонаступник у судових справах, що стосується нерухомого майна, або вступити у справу третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору, або без самостійних вимог.