ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/9626/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.)
від 29.07.2021
у справі № 910/9626/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки"
до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Київська міська рада
про визнання недійсним договору,
за зустрічним позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки"
про стягнення 5 717 820,33 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Титикало Р.С.
відповідача - Павлов Р.В.
третьої особи - Павлов Р.В.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки" (далі - ТОВ "Концепт Груп Позняки") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) про визнання недійсним договору №60 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 23.03.2020.
1.2. Позовні вимоги, з посиланням на статті 203, 215 Цивільного кодексу України, мотивовані тим, що оспорюваний договір укладено: 1) з порушенням норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", 2) на виконання рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415, яке не діяло на момент його укладення та 3) проти волі позивача та на вкрай невигідних умовах.
1.3. Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав до Господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки" про стягнення суми грошових коштів у розмірі 5 717 820,33 грн, з яких: 5 212 233,66 грн основний борг, 99 032,44 грн інфляційні втрати та 406 554,23 грн пеня.
1.4. Позовні вимоги за зустрічним позовом, з посиланням на статті 509, 525, 526, 527, 549, 610, 612, 615, 624, 628, 629 Цивільного кодексу України, статті 173, 193, 216, 218, 232 Господарського кодексу України, мотивовані неналежним виконанням ТОВ "Концепт Груп Позняки" свого грошового зобов`язання щодо повної та своєчасної сплати пайового внеску за договором №60 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 23.03.2020.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 910/9626/20 у задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі; зустрічний позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5 212 233,66 грн - основної заборгованості, 99 032,44 грн - інфляції, 406 554,23 грн - пені.
2.2. Ухвалюючи оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні вимог за первісним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами, що спірний договір укладено саме під впливом тяжких для нього обставин, проти його волі та на вкрай невигідних умовах.
Ухвалюючи оскаржуване рішення у справі в частині задоволення вимог за зустрічним позовом щодо стягнення 5 212 233,66 грн основної заборгованості, 99 032,44 грн інфляції, 406 554,23 грн пені, суд першої інстанції виходив з того, що вимога позивача за зустрічним позовом є обґрунтованою, докази виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати пайового внеску в іншій частині в сумі 5 212 233,66 грн, у тому числі у визначений строк, у матеріалах справи відсутні та відповідачем за зустрічним позовом не надано. Також, перевіривши розрахунок пені та інфляційних, суд першої інстанції визнав заявлені вимоги в цій частині позову правомірними.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі №910/9626/20 скасовано, ухвалено нове рішення, яким первісний позов задоволено: визнано недійсним договір №60 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 23.03.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки" та Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
2.4. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні первісного позову та визнаючи договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва недійсним на підставі статей 203, 215, 233 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем укладено договір пайової участі під впливом тяжких для останнього обставин та на вкрай невигідних умовах. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що без укладення договору пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, позивач за первісним позовом не зміг би ввести в експлуатацію об`єкт, що призвело б до застосування договірних санкцій до позивача та порушення прав третіх осіб (інвесторів).
Що стосується зустрічного позову, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення в частині його задоволення, дійшов висновку, що оскільки загальна сукупна вартість водопровідних та теплових мереж, які збудовані ТОВ "Концепт Груп Позняки" становить 9 170 861,30 грн і надаючи визначений пунктом 6.8. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 N411/1415 (в редакції на момент виникнення обов`язку по сплаті пайової участі та звернення до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перелік документів, ТОВ "Концепт Груп Позняки" у визначеному законом порядку реалізувало обумовлене право на зарахування 9 170 861,30 грн в рахунок пайової участі, і що безпідставно не враховано Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У зв`язку з чим на підставі частини п`ятої статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 6.8 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва відповідач за зустрічним позовом мав усі обумовлені підстави для здійснення відповідного зарахування в силу наведених приписів, а також статті 601 Цивільного кодексу України, а позивач за первісним позовом - правомірні очікування на таке зарахування, яке ґрунтувалось на чинних на момент звернення нормах законодавства.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі №910/9626/20, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав касаційну скаргу на зазначене судове рішення, якою просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
3.2. Підставами касаційного оскарження Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначило пункти 1, 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
3.4. Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підставою касаційного оскарження зазначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:
- щодо застосування статей 11, 50, 236, 238, 269 Господарського процесуального кодексу України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №758/824/17, від 18.05.2016 у справі №922/51/15, від 08.04.2020 у справі №916/1602/18, від 09.12.2019 по справі №826/22842/15, постанові Верховного Суду України від 20.05.2014 у справі № 3-20гс14;
- щодо застосування статті 629 Цивільного кодексу України від 18.04.2019 у справі №910/22752/17;
- щодо застосування частини першої статті 11 Цивільного кодексу України в частині здійснення дій, які свідчать про схвалення спірного договору, від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 10.09.2019 у справі №916/2403/18;
- щодо застосування статті 601 Цивільного кодексу України від 22.01.2021 у справі №910/11116/19;
- щодо застосування статей 215, 216, 651-653 Цивільного кодексу України, стосовно встановлення судом наявності підстав для визнання договору недійсним на момент його укладення від 22.06.2020 у справі №177/1942/16-ц, від 10.03.2021 у справі №201/8412/18;
- щодо застосування статті 233 Цивільного кодексу України від 26.11.2019 у справі №907/738/16.
3.5. Згідно із пунктом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
3.6. Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), посилаючись на пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що є необхідність відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №904/4442/19, від 25.07.2018 у справі №910/19020/17, від 30.07.2020 у справі №909/1143/19, ухвалі Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №910/10794/19 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні щодо застосування статті 233 Цивільного кодексу України та пункту 2 розділу 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" у подібних правовідносинах.
3.5. У відзиві на касаційну скаргу та додаткових поясненнях ТОВ "Концепт Груп Позняки" проти вимог останньої заперечує з підстав, викладених у ньому та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Департамент, в свою чергу, у відповіді на відзив, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (зі змінами) та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2013 №1717 та ТОВ "Концепт Груп Позняки" (замовник) 23.03.2020 укладено договір №60 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі - договір).
Згідно з пунктом 1.1 договору предметом за ним є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв`язку із: тип: реконструкція (зміна площі кв.м). Назва об`єкта: Реконструкція житлового будинку літ. "А", загальною площею 18 076,20 кв.м (в т.ч. загальна площа квартир 13 450,50 кв.м, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих приміщень 886,60 кв.м) (за даними технічної інвентаризації фізичної особи-підприємця Дорошенка О.В.). Підстава: довідка фізичної особи-підприємця Дорошенка О.В. щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди від 10.12.2019 №1. Адреса об`єкта: вул. Кам`янська (колишня Дніпродзержинська), 128 у Дарницькому районі м. Києва (далі - "Об`єкт будівництва/реконструкції").
Відповідно до пункту 1.2 договору, розмір пайового внеску становить 5 312 233,66 грн згідно з розрахунком від 11.03.2020, що наданий у додатку та є невід`ємною частиною цього договору.
Додатком №1 до договору сторонами погоджено наступний розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста:
площа: 18 076,20 кв.м,
норматив: 14 694,00 грн (середня вартість спорудження житла згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України" від 02.12.2019 №286);
ставка: 2%
розрахункова сума: 5 312 233,66 грн.
Пунктом 2.1 договору визначено, що пайовий внесок відповідно до пункту 1.2 сплачується замовником до 13.04.2020 включно, але в будь-якому випадку в повному обсязі до дати прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію в залежності від того, яка з них настане раніше.
За умовами пункту 2.2 договору замовник сплачує пайовий внесок на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за визначеними реквізитами.
Згідно з положеннями пунктів 3.1-3.2 договору, замовник зобов`язаний перерахувати пайовий внесок на умовах та в порядку, визначених цим договором. Департамент економіки та інвестицій за умови належного виконання замовником своїх обов`язків, що встановлені цим договором, зобов`язаний у визначеному порядку видати замовнику довідку про виконання умов пайової участі.
Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що у випадку порушення зазначених в пункті 2.1 цього договору строків сплати пайового внеску, розмір несплаченої частки пайової участі замовника коригується на індекс інфляції від дати розрахунку пайового внеску та на величину штрафних санкцій передбачених пунктами 4.2, 4.3 договору. У випадку, якщо індекс інфляції є меншим за 1,0 коригування суми платежу не відбувається. У випадку порушення зазначених в пункті 2.1 цього договору строків сплати пайового внеску замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% в день, що нараховується на суму простроченої заборгованості. Пеня, що передбачена даним пунктом договору, нараховується протягом усього строку прострочення без будь-яких обмежень строків нарахування.
Договір набирає чинності з моменту реєстрації в Департаменті економіки та інвестицій (пункт 7.1 договору).
Відповідно до пункту 7.2 договору останній припиняється в наступних випадках:
- виконанням - з дати надходження останнього платежу з урахуванням пунктів 1.2, 2.1, 2.4, 4.1, 4.3 цього договору (підпункт 7.2.1 договору);
- припиненням з підставі, зазначених у пункті 6.2 цього договору через 10 днів після відправлення замовнику письмового повідомлення або публічного оприлюднення відповідної інформації про розірвання договору (підпункт 7.2.2 договору);
- у зв`язку з ліквідацією сторони цього договору - з дати виключення сторони з відповідного державного реєстру (підпункт 7.2.3 договору).
ТОВ "Концепт Груп Позняки" 30.08.2019 звернулось до Департаменту із листом за вих. №29/08/19-1 від 29.08.2019 щодо надання висновку щодо необхідності вирішення питання пайової участі, у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв`язку з "Реконструкцією житлового будинку по вул. Дніпродзержинській, 128 у Дарницькому районі міста Києва, загальною площею 19 026,50 кв.м".
Листом від 06.09.2019, який зареєстровано за вх.№ 050/8904 від 06.09.2019 ТОВ "Концепт Груп Позняки" просило Департамент призупинити розгляд питання порушеного у вищезазначеній заяві.
Листом за вих.№04/12/2019-1 від 04.12.2019 ТОВ "Концепт Груп Позняки" просило Департамент поновити розгляд питання порушеного у листі від 30.08.2019.
ТОВ "Концепт Груп Позняки" листом № 10/12/19-1 від 10.12.2019 надано Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації документи, а саме: дозвіл на виконання будівельних робіт, експертний звіт, довідка щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, ТЕПи з проекту, висновок Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту ВО КМР (КМДА) "Про підтвердження кошторисної вартості об`єктів" №070-2-2-05/330 від 25.02.2019; висновок Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту ВО КМР (КМДА) "Про підтвердження кошторисної вартості об`єктів" №070-2-2-05/362 від 25.02.2019; висновок (скоригований) Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту ВО КМР (КМДА) "Про коригування висновку від 30.08.2019 №070-5-18/1673 щодо підтвердження кошторисної вартості зовнішніх теплових мереж ТОВ "Концепт Груп Позняки"" №070-5-18/1901 від 07.10.2019; висновок Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту ВО КМР (КМДА) "Про підтвердження кошторисної вартості об`єктів" №070-5-18/2076 від 04.11.2019.
Листом за вих.№050/08-7841 від 24.12.2019 Департамент повідомив ТОВ "Концепт Груп Позняки" про те, що оскільки останнім не надано документів щодо загальної кошторисної вартості будівельних робіт на об`єкті, визначеної абзацом 1 частини п`ятої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 6.3 Порядку, розмір пайового внеску розраховано відповідно до пункту 6.5 розділу VI Порядку до листа надано два примірника проектів договору, з розрахунком обсягу пайової участі (внеску).
Однак, як зазначає відповідач за первісним позовом, ТОВ "Концепт Груп Позняки" для отримання проекту договору не з`явився.
Листом за вих.№09/01/20-1 від 09.01.2020 ТОВ "Концепт Груп Позняки" просило Департамент надати проект відповідного договору разом із розрахунком під час прийому громадян, враховуючи розпорядження №2062 від 27.11.2019 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва водопровідної мережі каналізаційного колектора ТОВ "Концепт Груп Позняки" та розпорядження №1985 від 15.11.2019 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва теплових мереж ТОВ "Концепт Груп Позняки".
Листом за вих.№050/08-408 від 21.01.2020 Департамент повідомив ТОВ "Концепт Груп Позняки" про необхідність сплати пайового внеску, а також, що останнім не в повному обсязі надано необхідні для висновку документи, та зазначив, що в поданих документах містяться розбіжності. Крім цього зазначив, що починаючи з 01.01.2020 зменшення розміру пайової участі на вартість фактично переданих до комунальної власності територіальної громади міста Києва інженерних мереж та/або об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури не передбачено.
Листом за вих.№17/02/20-1 від 17.02.2020 ТОВ "Концепт Груп Позняки" надало відповідь на лист Департаменту, а саме просило врахувати лист-роз`яснення проектної організації - ТОВ "МЖК-Проект" та надати проект відповідного договору разом із розрахунком під час прийому громадян.
За результатом розгляду заяви, 13.03.2020 Департаментом було надано ТОВ ТОВ "Концепт Груп Позняки" проект договору пайової участі у зв`язку із реконструкцією житлового будинку літ. "А" загальною площею 18 076,20 кв.м за адресою вул. Кам`янська (колишня Дніпродзержинська), 128 у Дарницькому районі м. Києва, разом з розрахунком пайової участі.
Листом за вих.№10/03/20-1, який отриманий Департаментом 23.02.2020 та зареєстрований за вх.№050/3339, ТОВ "Концепт Груп Позняки" звернулось із заявою про реєстрацію підписаного договору, зазначивши що зі змістом ознайомлене, заперечень та доповнень не має.
Замовником 26.03.2020 частково здійснено оплату пайового внеску в сумі 100 000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №107 від 26.03.2020.
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва теплових мереж ТОВ "Концепт Груп Позняки"" від 15.11.2019 №1985, прийнято до комунальної власності побудовані ТОВ "Концепт Груп Позняки" теплові мережі та закріплено їх на праві господарського відання за КП "Київтеплоенерго".
Згідно з додатком до Розпорядження №1985 від 15.11.2019 балансова вартість тепломереж, передана ТОВ "Концепт Груп Позняки", складає 5 200 600,13 грн (з ПДВ).
ТОВ "Концепт Груп Позняки" 03.12.2019 передано КП "Київтеплоенерго" за актом приймання-передавання основних засобів теплову мережу від ТК-555/1-1 до ВТ-2, до кута повороту 20, залишковою вартістю 1 401 308,42 грн (без ПДВ).
ТОВ "Концепт Груп Позняки" 03.12.2019 передано КП "Київтеплоенерго" за актом приймання-передавання основних засобів теплову мережу від ТК-555/1-1 до ВТ-1 до ТК-555/1-1 до БН-112, залишковою вартістю 2 933 358,36 грн (без ПДВ).
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міської державної адміністрації) "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва водопровідної мережі та каналізаційного колектора ТОВ "Концепт Груп Позняки"" від 27.11.2019 №2062 прийнято до комунальної власності та передано у володіння та користування ПрАТ "АК "Київводоканал" водопровідну мережу та каналізаційний колектор ТОВ "Концепт Груп Позняки".
Згідно з додатком до Розпорядження №2062 від 27.11.2019 балансова вартість водопровідної мережі та каналізаційного колектора, побудованих ТОВ "Концепт Груп Позняки" становить: 3 970 261, 20 грн (з ПДВ).
Звертаючись до суду з первісним позовом, позивач зазначав, що оспорюваний договір укладений проти його волі та під впливом тяжких для нього обставин і вкрай на невигідних умовах, а також у порушення імперативної норми Закону України "про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", що відповідно до положень статті 215 Цивільного кодексу України є підставами для визнання його недійсним.
Відповідач за первісним позовом, повністю не погоджуючись з вимогами первісного позову, посилаючись на їх необґрунтованість, звернувся до суду першої інстанції з зустрічним позовом в якому зазначає, що всупереч умов договірних відносин, відповідачем грошове зобов`язання щодо сплати пайового внеску виконано неповністю, в зв`язку з чим згідно з пунктом 2.1 договору у відповідача за зустрічним позовом виникла заборгованість в розмірі 5 212 233,66 грн основної суми боргу, скоригованої на індекс інфляції в розмірі 99 032,44 грн, та обов`язок по сплаті пені за затримку виконання грошового зобов`язання в розмірі 406 554,23 грн.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
Відповідно до положень цієї норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових:
(1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду;
(2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і вказаного вище пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
Задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 конкретизувала:
- висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15, від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16, від 13.09.2017 у справі № 923/682/16 тощо);
- висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 373/1281/16-ц, від 16.05.2018 у справі № 760/21151/15-ц, від 29.05.2018 у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 06.06.2018 у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20.06.2018 у справі № 697/2751/14-ц, від 31.10.2018 у справі № 648/2419/13-ц, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц тощо).
Здійснена Великою Палатою Верховного Суду конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
5.3. Щодо застосування статей 11, 50, 236, 238, 269 Господарського процесуального кодексу України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №758/824/17, від 18.05.2016 у справі №922/51/15, від 08.04.2020 у справі №916/1602/18, від 09.12.2019 у справі №826/22842/15, постанові Верховного Суду України від 20.05.2014 у справі № 3-20гс14.
У справі № 758/824/17 розглядалися позовні вимоги ТОВ "Бізнес Комунікації" та ОСОБА_1 до ДП "Сетам", відділу ДВС та переможця торгів ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними. Позов мотивовано тим, що при проведенні торгів був порушений Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 та положення статті 626 Цивільного кодексу України. Верховний Суд, погоджуючись із висновком місцевого суду у даній справі про відмову у задоволенні позову, з посиланням на статті 15 та 16 Цивільного кодексу України зазначив про недоведеність позивачами порушення їх прав оспорюваними торгами, оскільки за встановленими судами обставинами позивачі не приймали участі в електронних торгах, кошти їм повернуті, переможцем торгів стала інша особа - ОСОБА_2 .