ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 909/385/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився,
відповідача - Калинюк Р.С. (адвокат),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Івано-Франківської обласної організації Товариства сприяння обороні України
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 (у складі колегії суддів: Галушко Н.А. (головуючий), Желік М.Б., Орищин Г.В.)
та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2021 (суддя Малєєва О.В.)
за позовом Івано-Франківської обласної організації Товариства сприяння обороні України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестайм"
про розірвання договору міни від 11.02.2019 № 508 та зобов`язання повернути 5/100 ідеальних часток адміністративно - виробничих учбових будівель та гаражів, що знаходяться в м. Івано-Франківську, вул. Гетьмана Мазепи, 144, загальною площею 307,3 кв.м,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. Івано-Франківська обласна організація Товариства сприяння обороні України (далі - Організація, Позивач) звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестайм" (далі - ТОВ "Інвестайм", Відповідач) про розірвання договору міни від 11.02.2019, укладеного між сторонами та зобов`язання повернути 5/100 ідеальних часток адміністративно - виробничих учбових будівель та гаражів, що знаходяться в м. Івано-Франківську, вул. Гетьмана Мазепи, 144, що становить наступні приміщення першого поверху літери "А": 24 - кабінет, площею 199,5 кв.м, 24а - кабінет площею 107,8 кв.м, загальною площею 307,3 кв.м.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач договірних зобов`язань не виконав - об`єкт незавершеного будівництва не добудував, і об`єкт залишився у тому стані, в якому був на момент укладення договору міни.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі № 909/385/21, відмовлено у задоволені позову.
2.2. Місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є змішаним та містить елементи, як договору міни, так і договору підряду.
При цьому, суди зазначили, що у Відповідача не виник обов`язок закінчити незавершене будівництво, а у Позивача не виникло право вимагати від Відповідача виконання цього обов`язку в межах договору міни, оскільки сторони не погодили усіх істотних умов договору підряду, який є неукладеним.
2.3. Щодо вимоги про зобов`язання повернути майно, яка заявлена як наслідок розірвання договору, суди вказали на приписи частини четвертої статті 653 Цивільного кодексу України відповідно до якої сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Організація просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарськими судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 925/1409/20 та від 10.01.2021 у справі № 923/1001/19 щодо застосування частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.
3.3. Крім того, у якості підстави для подання касаційної скарги заявник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 910/2683/19, від 17.03.2020 у справі № 911/1102/19 та ухвалі Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 916/1655/18.
3.4. Також скаржник зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
3.5. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Інвестайм" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій - без змін.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2022 було відкрито касаційне провадження за вищезазначеною касаційною скаргою і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 30.03.2022.
4.2. Водночас, 30.03.2022 судовий розгляд справи № 909/385/21 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не відбувся з огляду на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
4.3. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 29.3-02/926 від 19.05.2022 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 909/385/21 у зв`язку з увільненням судді Міщенка І.С. від роботи у зв`язку із призовом на військову службу по мобілізації.
4.4. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2022 справу № 909/385/21 було передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Зуєв В.А. - головуючий, Берднік І.С., Суховий В.Г.
4.5. Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2022 (у складі колегії суддів Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.) прийнято до провадження справу № 909/385/21 за вищезазначеною касаційною скаргою та призначено її розгляд на 06.07.2022.
4.6. Ураховуючи наведене, а також обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", справа розглядається у розумний строк.
5. Обставини встановлені судами
5.1. 11.02.2019 між Організацією та ТОВ "Інвестайм" укладений договір міни, відповідно до умов якого Позивач передав, а Відповідач прийняв 5/100 ідеальних часток адміністративно-виробничих учбових будівель та гаражів, що знаходяться в м. Івано-Франківську, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 144, що становить наступні приміщення 1-го поверху літери "А": 24 - кабінет, площею 199, 5 кв.м. 24а - кабінет площею 107,8 кв.м, загальною площею 307, 3 кв.м.
У свою чергу, ТОВ "Інвестайм" передало, а Організація прийняла об`єкт незавершеного будівництва готовністю 80 %, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Набережна імені Василя Стефаника, будинок 9, будівництво якого ТОВ "Інвестайм", відповідно до пункту 1 договору зобов`язалося закінчити до 01.12.2019 за власний кошт згідно кошторису.
При цьому, цей договір міни здійснюється без грошової доплати (пункт 2 договору).
5.2. Згідно пункту 5 договору вартість 5/100 ідеальних часток адміністративно - виробничих учбових будівель та гаражів, належних Організації, становить 28 578,90 грн згідно з довідкою про балансову вартість від 23.01.2019. Вартість об`єкта незавершеного будівництва, належного ТОВ "Інвестайм", становить 560 760, 80 грн згідно з довідкою про балансову вартість від 23.01.2019.
5.3. Відповідно до пункту 6 договору відчужувані об`єкти нерухомого майна передаються сторонами в день нотаріального посвідчення цього договору. Відповідно до статей 334, 640 Цивільного кодексу України цей договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Право власності на вищевказане майно виникає з моменту державної реєстрації нотаріусом цього права згідно зі статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яка є обов`язковою.
5.4. Згідно з пунктом 9 договору міни відчужуване нерухоме майно візуально оглянуте сторонами до оформлення цього договору. Недоліки чи дефекти, які перешкоджали б їх використанню за цільовим призначенням, а також будь-які перебудови чи перепланування, не застережені в правовстановлюючих документах та в технічних паспортах, на момент огляду сторонами виявлені не були. В зв`язку з цим сторони не наполягають па проведенні поточної інвентаризації відчужуваного нерухомого майна. Претензій у сторін щодо якісних характеристик майна немає, і сторони приймають їх у технічному стані, придатному за цільовим призначенням.
5.5. Також суди попередніх інстанцій встановили, та це не заперечується Відповідачем, що станом на 01.12.2019 та на час подання позову ТОВ "Інвестайм" не виконано роботи по завершенню будівництва вищезазначеного об`єкта.
5.6. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 220601082 від 17.08.2020 за Позивачем на підставі дубліката договору міни, серія та номер 2402, виданого 17.08.2020, зареєстроване право власності на незавершене будівництво готовністю 80 %, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Набережна імені Василя Стефаника, буд. 9, складова частина об`єкта нерухомого майна - СТО транспортних засобів, загальна площа 208 кв.м, дата державної реєстрації - 11.02.2019.
5.7. Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач вказував на те, що Відповідач договірних зобов`язань не виконав - об`єкт незавершеного будівництва не добудував, і об`єкт залишився у тому стані, в якому був на момент укладення договору міни.
Вважаючи, що Відповідач допустив істотне порушення умов договору, Позивач на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України просив суд розірвати договір міни.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
6.2. Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для розірвання договору міни.
6.3. Відповідно до положень частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
6.4. Згідно із частиною першою статті 626 та частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
6.5. Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
6.6. Відповідно до статей 715 та 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов`язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Тобто, фактично за договором міни відчужується один одному належне сторонам майно.
6.7. Частиною першою статті 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша статті 656 Цивільного кодексу України).