ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 2а/0470/7178/12
адміністративне провадження № К/9901/13747/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (головуючий суддя Божко Л.А., судді: Лукманова О.М., Дурасова Ю.В.) у справі за позовом Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення суми податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
В червні 2012 року Криворізька північна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Інспекція, відповідач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (далі - відповідач) на користь державного бюджету податковий борг у сумі 25 537 916,18 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року позов задоволено у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2012 року частково задоволено заяву відповідача про відстрочення податкового боргу й відстрочено сплату останнього з 01 липня 2013 року на 48 місяців, а також визначено розмір щомісячного платежу в сумі 532 029,37 грн.
В подальшому, Офісом великих платників податків ДПС подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження, в якій він (з врахуванням уточнень від 30 липня 2020 року) просив замінити стягувача у виконавчому листі з Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області на Офіс великих платників податків ДПС, а також поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі №2а/0470/7178/12.
Мотивуючи заяву в частині заміни сторони виконавчого провадження, Офіс великих платників податків ДПС посилався на проведену реорганізацію податкових органів на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року №296 "Про реформування територіальних органів Державної податкової служби", відповідно до якої Криворізьку північну об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, та постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", згідно із якою утворено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області; крім того, 01 серпня 2019 року відбулась державна реєстрація Офісу великих платників податків ДПС, який є правонаступником Офісу великих платників податків ДФС.
Також зазначав, що ДП "Криворізька теплоцентраль" згідно наказу ДПС від 26 вересня 2019 року №98 "Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2020 рік" включено до Реєстру великих платників податків на 2020 рік та передано на податковий облік до Офісу великих платників податків ДПС з січня 2020 року.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 03 серпня 2020 року в задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень частини 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) необхідною умовою заміни сторони виконавчого провадження є правонаступництво, а відтак, проаналізувавши положення постанов Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року №296 "Про реформування територіальних органів Державної податкової служби" та від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", прийшов до висновку, що Офіс великих платників податків ДПС не є правонаступником податкового органу - позивача у даній справі, що, в свою чергу, виключає можливість задоволення поданої ним заяви.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року скасовано; заяву Офісу великих платників податків ДПС задоволено та замінено стягувача у виконавчому листі на Офіс великих платників податків ДПС.
Приймаючи таке рішення, апеляційний суд, взявши до уваги положення вищеперелічених постанов Уряду, дійшов переконання, що саме Офіс великих платників податків ДПС є правонаступником позивача у даній справі, а відтак, з огляду на приписи частин 1 та 4 статті 379 КАС України заява останнього про заміну сторони (боржника) у виконавчому листі підлягає задоволенню.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просив її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
В касаційній скарзі посилається на те, що в постановах Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року №296 "Про реформування територіальних органів Державної податкової служби" та від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", на які в оскаржуваному рішенні посилався апеляційний суд, не визначено, що правонаступником позивача у справі є Офіс великих платників податків ДПС.
Крім того, вказує на те, що в резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначено про задоволення заяви Офісу великих платників податків ДПС (в повному обсязі), хоча в останній (з врахуванням уточнень) ставилось й питання поновлення строку пред`явлення виконавчого листа у даній справі до виконання.
При цьому, питання видачі у даній справі виконавчого листа як такого судом не досліджувалось.
Також, свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судом при прийнятті рішення не враховано відповідного висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №812/1408/16, згідно з яким у разі зміни місця обслуговування (обліку) платника податків не відбувається фактичного (компетенційного) або процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва контролюючих органів, а отже у цій справі відсутні підстави для застосування механізму заміни стягувача у виконавчому листі, передбаченого статтею 379 КАС України.
Водночас, в касаційній скарзі відповідач зазначав й про те, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, на яку посилаються суди, стверджуючи, що нею частково задоволено заяву Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про заміну сторони виконавчого провадження й замінено стягувача з Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на Криворізьку північну об`єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як в матеріалах даної справи, так і в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня, а її копія підприємством не отримувалась.
Податковий орган в надісланих до суду касаційної інстанції письмових поясненнях висловився в підтримку прийнятого судом апеляційної інстанції рішення.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
В частині 1 статті 129-1 Конституції України закріплено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.