ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2022 року
м. Київ
справа № 120/2440/20-а
адміністративне провадження № К/9901/25231/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.10.2020 (суддя Шаповалова Т.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 (головуючий суддя Граб Л.С., судді Франовська К.С., Матохнюк Д.Б.),
У С Т А Н О В И В :
У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.01.2017: №0002781303 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 130 576,50 грн (з яких 104 461,20 грн - основний платіж, 26 115,30 грн - штрафні (фінансові) санкції); №0002841303 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 9 850,34 грн (з яких 7 880,27 грн - основний платіж, 1 970,07 грн - штрафні (фінансові) санкції); податкову вимогу №276-02 від 15.02.2017 на 151 074,96 грн (з яких 112 341,47 грн - основний платіж, 28 085,37 грн - штрафні (фінансові) санкції, 10 648,12 грн - пеня).
Позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги обґрунтовані доводами, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 29.12.2016 №1381/1305/2668306455, щодо того, що він (позивач) в 2015 році отримав дохід як додаткове благо від ПАТ "Універсал Банк", що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, є безпідставними. Позивач зазначив, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №802/1108/17-а, предметом оскарження в якій були ці самі рішення. Так, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.08.2017 позов було задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.01.2017 №0002781303 та №0002841303, податкова вимога №276-02 від 15.02.2017. Водночас, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017, залишеною в силі постановою Верховного Суду від 26.06.2018, рішення суду першої інстанції скасовано, а у задоволенні позову відмовлено. Позивач зазначив, що позов заявляє з іншої підстави, ніж позов, що був розглянутий судом у справі №802/1108/17-а, а саме: що ПАТ "Універсал Банк" при розрахунку суми заборгованості, щодо якої прийнято рішення про прощення, не враховано рішення Апеляційного суду Вінницької області від 23.01.2014 у справі №203/165/2012 і що це прямо впливає на суму, яка визначена позивачу як отриманий дохід у вигляді додаткового блага.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.10.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що згідно з довідкою ПАТ "Універсал Банк" від 10.08.2020 сума прощеної ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №15/04/658-к-07 від 31.07.2007 становила 33 317,74 доларів США і що при розрахунку суми заборгованості, яка підлягає прощенню, банком враховано рішення Апеляційного суду Вінницької області від 23.01.2014 у справі №203/165/2012 щодо відмови в стягненні з позивача пені в розмірі 16 852,13 доларів США. Враховуючи, що у справі №802/1108/17-а встановлено, що 33 317,74 доларів США (525 351,00 грн) - це заборгованістю за кредитом (основний борг), суди виснували, що ОСОБА_1 у результаті прощення кредитором боргу за кредитним договором 15/04/658-к-07 отримав дохід у вигляді додаткового блага в розмірі 525 351,00 грн, з якого позивачу були донараховані ГУ ДПС податок на доходи за 2015 рік та військовий збір згідно із зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями. Суди зазначили, що позивач не заперечує факт прощення йому банком боргу за кредитом, не погоджується лише із сумою кредиту, яка йому прощена, доводячи, що, погашаючи 13.01.2015 частину заборгованості за кредитним договором, сплачував саме основний борг за кредитом і сплатив "тіло" кредиту, тоді як банк спрямував частину сплачених ним коштів на погашення заборгованості за відсотками. Ці доводи позивача суди визнали такими, що лежать у площині відносин між позивачем і банком, тоді як станом на час розгляду цієї справи між позивачем та ПАТ "Універсал Банк" відсутній судовий спір стосовно сплати позивачем заборгованості за кредитом.
ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.10.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021, в якій просить скасувати зазначені рішення та задовольнити його позов.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно встановили обставини у справі, не дали оцінки усім доказам у справі. Позивач доводить, що додаткового блага не отримував, 13.01.2015 заборгованість за кредитом в розмірі 52 533,34 доларів США була сплачена ним повністю, що засвідчено в довідці ПАТ "Універсал Банк" від 12.02.2015. Позивач зазначає, що суди безпідставно відхилили його довід, що невиконання ПАТ "Універсал Банк" рішення Апеляційного суду Вінницької області від 23.01.2014 у справі №203/165/2012, яким відмовлено банку в позові про стягнення з нього пені за кредитним договором від 31.07.2007 №15/04/658-к-07 в розмірі 16 852,13 доларів США, призвело до неправильного визначення прощеної банком заборгованості за кредитним договором як основного боргу за кредитом, а також до необґрунтованого визначення йому сум грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Верховний Суд ухвалою від 09.09.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі, визначеній в пункті 4 частини четвертої статті 328 КАС.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.10.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 залишити без змін.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2021 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: ОСОБА_2 (головуючий суддя), судді Гімон М.М., Усенко Є.А.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, у провадженні якого перебувала справа №120/2440/20-а, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, про що складено протокол від 08.09.2021.
Для розгляду справи №120/2440/20-а визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Білоус О.В., судді Блажівська Н.Є., Желтобрюх І.Л.
10.11.2021 ухвалою Верховного Суду задоволено заяву судді Білоуса О.В. про самовідвід у справі №120/2440/20-а, а матеріали касаційної скарги у справі №120/2440/20-а разом зі справою передано до секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2021 визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Усенко Є.А. (головуючий суддя), судді Гімон М.М., Яковенко М.М.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, обґрунтування заперечень на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих як додаткове благо при взаємовідносинах з ПАТ "Універсал Банк" за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 29.12.2016 №1381/1305/2668306455 (далі - акт перевірки).
В акті перевірки зроблено висновок, що позивач порушив підпункт "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункти 1.2, 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Порушення зазначених норм податкового законодавства, згідно з висновками в акті перевірки, полягали в тому, що позивач не задекларував дохід у вигляді додаткового блага (анулювання боргу) у сумі 525 351,00 грн за кредитним договором від 31.07.2007 №15/04/658-к-07 та не сплатив з цього доходу податок на доходи фізичних осіб за І квартал 2015 року, а також військовий збір.