ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 400/6099/20
адміністративне провадження № К/9901/42487/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року (головуючий суддя Мельник О.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду 18 жовтня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кравченко К.В., судді - Джабурія О.В., Вербицька Н.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (далі за текстом - ТОВ "МГЗ", Товариство) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - за текстом Офіс ВПП ДПС), правонаступником якого є Південне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 грудня 2020 року №241/28-10-53-10 та №242/28-10-53-10.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував, що відповідач безпідставно заперечує право Товариства на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених у зв`язку з придбанням товарів (робіт) на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "ІК Донгідроекоресурс" та ТОВ "Залізничний будівельник", мотивуючи це тим, господарські взаємовідносини з контрагентами мали реальний характер.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду 18 жовтня 2021 року, позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами (судом) норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), а саме: судами не враховано висновки КАС ВС щодо застосування норм права у подібних правовідносин, викладених у постановах від 12 березня 2021 року у справі №810/5871/15, від 1 червня 2021 року у справі №826/5214/17, від 5 березня 2020 року у справі №826/9368/15, від 5 серпня 2020 року у справі №826/7917/17, від 6 лютого 2018 року у справі №810/7195/14, від 17 січня 2018 року у справі №804/8943/13-а, від 18 січня 2018 року у справі №2а-7075/12/2670, від 24 січня 2018 року у справі №2а-19379/11/2670, у яких обґрунтовано неможливість відображення в даних податкового обліку документів, складених від фіктивних суб`єктів господарювання, а також наведено перелік обставин й фактів, які, як опосередковано, так і в своїй сукупності, свідчать про необґрунтованість отримання платником податків податкової вигоди.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу відповідача - без задоволення, повністю підтримуючи висновки й мотиви, з яких виходили суди при ухваленні рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Офісом ВПП ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "МГЗ" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі, заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої 20 листопада 2020 складено акт.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, в результаті чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на суму 959ʼ 062,00 грн; пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 695ʼ 508,00 грн.
На підставі встановлених перевіркою порушень 11 грудня 2020 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: №241/28-10-53-10, яким ТОВ "МГЗ" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 959ʼ 062,00 грн, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 479ʼ 531,00 грн; №242/28-10-53-10, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у декларації за серпень 2020 року на суму 695ʼ 508,00 грн.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов у повному обсязі та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення суд першої інстанції, з висновком якого повною мірою погодився й апеляційний суд, виходив з помилковості висновків, викладених в акті перевірки, про непідтвердження реальності операцій позивача з ТОВ "ІК Донгідроекоресурс" та ТОВ "Залізничний будівельник", оскільки, на думку судів, вони ґрунтуються на припущеннях та повною мірою спростовані наданими позивачем первинними та іншими документами.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі, зокрема, здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт "а").
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (пункт "а").
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналіз наведених вище положень зумовив висновок судів попередніх інстанцій про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 квітня 2020 року між ТОВ "МГЗ" (покупець) та ТОВ "ІК Донгідроекоресурс" (постачальник) укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар (обладнання градирні) на загальну суму 23ʼ 328ʼ 000,00 грн. На виконання умов означеного правочину у липні-серпні 2020 року ТОВ "ІК Донгідроекоресурс" передало у власність ТОВ "МГЗ" товар (обладнання градирні) на обумовлену суму, про що підписано видаткові накладні. Розрахунок між позивачем та ТОВ "ІК Донгідроекоресурс" проведено в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 19 травня 2020 року. 19 травня, 22 липня та 12 серпня 2020 року позивач зареєстрував податкові накладні на загальну суму 9ʼ 225ʼ 446,40 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, 14 квітня 2020 року між ТОВ "МГЗ" (замовник) та ТОВ "Залізничний будівельник" (підрядник) укладено договір підряду, відповідно до умов якого підрядник зобов`язаний виконати роботи з поточного ремонту верхньої будівлі внутрішньозаводських залізничних шляхів, стрілочних переводів та залізничних переїздів. Розрахунок між позивачем та ТОВ "Залізничний будівельник" проведено в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 16 червня, 17 липня та 31 серпня 2020 року. В ці ж календарні позивач зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зроблені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовані тим, що господарські операції позивача з ТОВ "ІК Донгідроекоресурс" та ТОВ "Залізничний будівельник" не мають реального характеру, а тому складені за цими операціями документи не можуть визнаватися належним підтвердженням задекларованих позивачем сум ПДВ за такими операціями.