ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 757/25001/14-к
провадження № 51-5310 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів Бородія В. М., Мазура М. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката Воротинцева Єгора Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року про повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 3 вересня 2014 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 3 вересня 2014 року задоволено клопотання слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури України про арешт майна, а саме: накладено арешт на 99,775 % статутного капіталу (корпоративних прав) ТОВ "Маріупольпродцентр" (Донецька область, Першотравневий р-н, с. Урзуф, вул. Набережна, 92 ), що належать ОСОБА_1 ; накладено арешт на нерухоме майно ТОВ "Маріупольпродцентр", детальний опис якого наведено в ухваліта його розпорядником є ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з указаним рішенням, адвокат Воротинцев Є. В. оскаржив його до апеляційного суду.
Київський апеляційний суд ухвалою від 30 вересня 2021 року повернув адвокату Воротинцеву Є. В. його апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), оскільки скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі адвокат Воротинцев Є. В., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Суть доводів касаційної скарги зводиться до того, що суд апеляційної інстанції порушив право сторони захисту на апеляційне оскарження судового рішення та фактично позбавив права на доступ до правосуддя. Вважає, що апеляційний суд належним чином не встановив початку перебігу строку апеляційного оскарження, відтак безпідставно повернув скаргу, хоча, на думку адвоката, він звернувся з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
Позиції учасників судового провадження
Підозрюваний ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце касаційного розгляду шляхом розміщення на офіційному сайті Верховного Суду відповідних відомостей. Адвокат Воротинцев Є. В. надіслав заяву, в якій просить проводити судовий розгляд на розсуд Суду. Обставин, визначених ст. 52 КПК України, не встановлено.
Прокурор також належним чином повідомлений про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання касаційної інстанції не з`явився, про поважні причини свого неприбуття не повідомив, клопотань про відкладення касаційного розгляду не направив.
Тому на підставі ч. 4 ст. 434 КПК України касаційний розгляд проведено без участі вказаних учасників кримінального провадження.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Разом з тим, на думку колегії суддів, апеляційний суд вказаних вимог закону не дотримався.
Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України.
Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, і таким чином закріплює гарантії перевірки в апеляційному порядку судових рішень.
За правовою позицією Конституційного Суду України "положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, слід розуміти так, що апеляційному оскарженню підлягають судові рішення за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом" (абзац 7 пп. 3.2 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року №3-рп у справі про апеляційне оскарження ухвал суду).
Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.